Понад 700 років тому цю молитовну книгу написали на пергаменті. У XIX столітті її знайшли в будинку коваля в моравському містечку Тршебіч. А вже 13 листопада 2026 року старовинний рукопис зможуть побачити відвідувачі Національного музею в Празі. Він стане одним із головних експонатів виставки до 120-річчя Єврейського музею.
Про це повідомляє czechia-online.cz.
Виставка «Єврейський музей: 120 років» (Židovské muzeum: 120 let) відкриється в історичній будівлі Національного музею на Вацлавській площі. За повідомленням організаторів, вона триватиме до 31 травня 2027 року. Для експозиції відібрали близько ста історичних предметів, частину з яких раніше ніколи не показували широкій публіці.
Серед них — старовинні тканини, срібні предмети із синагог, пам’ятки, пов’язані з письменником Францом Кафкою, та знаменитий Тршебіцький махзор (Třebíčský machzor). Директорка Єврейського музею Павла Ніклова назвала цей рукопис найціннішим предметом майбутньої виставки.
СЕРЕДНЬОВІЧНУ КНИГУ ЗНАЙШЛИ В БУДИНКУ КОВАЛЯ
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Тршебіцький махзор створили приблизно на межі XIII та XIV століть. Це єврейська молитовна книга зі святковими молитвами на весь рік. Її сторінки написані давньоєврейським письмом, а сам рукопис пережив багато поколінь своїх власників.
Назву він отримав від моравського міста Тршебіч (Třebíč), де його виявили у 1862 році. За історичними матеріалами туристичного центру Тршебіча, старовинну книгу знайшов місцевий коваль у своєму будинку. Про знахідку дізнався рабин Йоахім Йозеф Поллак, який розумів її наукову цінність і подбав про дослідження рукопису.
До наших днів збереглася значна частина книги. У ній є молитви на найважливіші єврейські свята, зокрема Рош га-Шана, Йом-Кіпур, Песах і Шавуот.
Сьогодні махзор перебуває у колекції Єврейського музею Праги. Побачити його на виставці можна буде в центрі міста, неподалік головного залізничного вокзалу.
Завіса із синагоги, де проходив обряд Франц Кафка
Серед інших експонатів буде історична завіса з барокової Циганової синагоги (Cikánova synagoga). Цю будівлю знесли під час масштабної перебудови празького єврейського кварталу Йозефов наприкінці XIX — на початку XX століття.
Саме в цій синагозі майбутній письменник Франц Кафка пройшов бар-міцву — релігійний обряд, що означає досягнення хлопчиком віку релігійної відповідальності в юдаїзмі. Будівлі давно немає, але частина її внутрішнього оздоблення збереглася.
Про ці експонати розповіла Празька єврейська громада з посиланням на директорку музею. В експозиції також використають фотографії, портрети й особисті історії людей, чиє життя було пов’язане з єврейськими громадами чеських земель.
Ім’я Франца Кафки пов’язане з кількома місцями старої Праги. Зокрема, письменник певний час працював у будинку №22 на Золотій вуличці Празького Граду, яку восени 2026 року почали реставрувати. Будинок належав його сестрі.
МУЗЕЙ СТВОРИЛИ, КОЛИ СТАРИЙ ЄВРЕЙСЬКИЙ КВАРТАЛ ПОЧАЛИ ЗНОСИТИ
Єврейський музей у Празі заснували 1906 року, коли місто перебудовувало квартал Йозефов. Старі будинки й синагоги зникали, а разом із ними могли бути втрачені предмети релігійного та повсякденного життя місцевої громади.
Саме тоді виникла ідея створити установу, яка збирала б та зберігала єврейську культурну спадщину. Празький музей став третім найстарішим єврейським музеєм світу — після установ у Відні та Нью-Йорку.
Його колекція пережила й Другу світову війну. У 1942–1945 роках працівники тогочасного музею систематизували приблизно 100 тисяч предметів. У квітні 2026 року на Старому єврейському цвинтарі в Празі відкрили меморіал, присвячений 161 встановленому працівнику та співробітнику, які брали участь у збереженні цих колекцій.
На ювілейній виставці покажуть і матеріали, що розповідають про подальшу історію музею. Зокрема, відвідувачі почують запис промови чеського актора Яна Вериха (Jan Werich), яку він виголосив 1968 року на заході, присвяченому тисячолітній історії євреїв у чеських землях.
Збережені ритуальні тканини Єврейського музею