(Триптих)
1.
Жити пізно, помирати рано,
Помолюся, і наллю вина,
Занехаяла своє сопрано
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ніжності богиня відставна.
Правда узурпована цинізмом
(так належить, адже й вік, і час).
Помирати рано, жити пізно.
Поноче. Портрет, гранчак, свіча…
2.
Зачерствіла ранимість
проти свіжості ран,
Молитвами страсними
стогне біль-ветеран.
В одночаснім моменті
перелами лози
й цілий нуль сентиментів.
Тільки трунок сльозить.
3.
Вовком вив, кричав, не докричавсь.
Не знайшов, ба більше, загубився.
Не лікує, не лікує час,
В нього інше кредо, він убивця.
Нищить все, лишає тільки біль,
Тільки біль… Але по парастасу
прийде час, що болю дасть відбій.
Втім, тоді уже не буде часу.