Сьогодні звучатиме ”диктант єдності”, який я знову не писатиму. Для цього у мене є свої мірки, а нині — то просто аршин.
Дізналася те, що ось уже який день поспіль не дає мені спокою. Я про цей гурт, слава Богу, чую вперше. Друзі скинули мені на месенджер це жахіття: ”Курган.Агрегат. Даша Астафьєва. Учителька”.
Вискочили на відео потвори з паралельного світу, що осквернили прекрасну пісню багатьох поколінь ”Вчителько моя”. Я її люблю і досі іноді наспівую.
Це ті сакральні орієнтири, які сповідувало не одне повоєнне покоління. Ми її підлітками співали на сцені в клубі. І оте ”вчителько моя, зоре світова” хвилювало неймовірно.
Пробачте, простіть, світочі Культури Андрію Малишку та Платоне Майбородо, за наш час, у який в Україні розкішної пісенної традиції таке стало можливим. Хіба ви могли уявити, що ”зоря світова” впаде під ноги тупого бидла, духовної немочі, імпотентного інтелекту, моральному сміттю з вигрібної ями!
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Сказати, що почуте й побачене– огиддя, морок, жах,– нічого не сказати.
Ось так бидло сприймає демократію — як ”что хочу, то ворочу”.
Демократія — дама непрогнозована і багатолика. Вона є гарантом сакральних людських цінностей. Муза муз і чистих джерел буття.
А може бути у руках охлосу і лярвою розпусти, за якою плачуть усі помпеї і геї разом з ”метеликами ночі”.
Звідки ноги нині ростуть у цього слизького явища? З ”кварталу”. Це вони принесли ці хохмочки, дух потворства, який охлос хавав як гумор. Це вони дозволяли знущатися з гідних українців, кривлятися над мовою, піснею; це вони ті роялісти, ”вчителі”, які продовжують грати на інструменті – Державі, розхитуючи його до дикої фальші і погибелі.
Такі явища скороминучі, це болячка перехідних періодів, коли охлос витягує на державну піраміду із своєї юрби, натовпу власне моральне віддзеркалення. І нею (державою) скеровують козли, свинопаси і конокради та казнокради.
Але надихнула мене на цей ”диктант” та, що буде озвучувати українцям інший.
Кажуть, що вона вже не ”вчителька” і зреклася порнухи. Я не прихильник осуджувати тих, що змінили ”мінус” – на ”плюс’.
Бо ж ”хто без гріха – киньте в нього каменем” (йшлося про блудницю, яку помилував Ісус). І гонитель християн Савл став найпродуктивнішим із всіх апостолів.
Але якщо навіть ця Даша взяла тих, хто її обрав не через пишний бюст, то я, як автор ”Молитви до мови”, і як та, що обрала день написання цього диктанту у день Нестера Літописця, запитую у вас, діти ночі: невже на всю Соборну не знайшлося голосу і того духу, який би своєю біографією так не сколотив душі Українців?!
Ми перейдемо і це болото, яке запливло у всі прояви нашого життя, що є Культурою.
Воно підсохне, виплюне непотріб, і під ним заб’ють чисті джерела Відродження і справжності.
Дожити б!!!