Як українці стають читачами і що повертає їх до книжки після перерви? Що спонукає українців читати більше та як формуються читацькі звички? Де книжок сьогодні бракує найбільше? mincult.gov.ua оприлюднив результати кількісного етапу дослідження, яке охопило читацьку поведінку, мовні уподобання, витрати на книжки та доступність книгарень і бібліотек.
«Працюємо над посиленням книжкової сфери та розвитком культури читання в Україні. Дослідження допомагає краще зрозуміти потреби читачів і спиратися на реальні дані, коли ухвалюємо рішення для розвитку книжкової сфери. Ми бачимо конкретні цифри: 87% читачів протягом останнього року читали книжки українською, третина українців читає щонайменше кілька разів на тиждень. Дослідження також показало, що 37% українців можуть почати читати більше завдяки випадковій зустрічі з цікавою книжкою. Тому маємо зробити так, щоб ця зустріч відбувалася якомога частіше», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Міністерство культури України ініціювало дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення», щоб з’ясувати, як українці стають читачами і які інструменти найкраще допомагають залучати нових. Дослідження реалізувала компанія Gradus Research за підтримки Фонду «Повір у себе». Його результати Мінкульт використовуватиме в рішеннях щодо підтримки книговидання і промоції читання.
За результатами дослідження, кожний десятий українець (12%) зазначає, що читає або слухає книжки щодня чи майже щодня, кожен п’ятий (21%) — кілька разів на тиждень. Загалом два з трьох опитаних (59%) читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року. Водночас 13% респондентів за цей період не читали жодного разу.
Повний текст дослідження читайте за посиланням.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«У читання є політична функція: книжка вчить тримати в голові складне і ухвалювати власні рішення. У цьому дослідженні ми зосередилися на тих, хто повернувся до читання або став читачем нещодавно. Їхній досвід показує: українці читають, і читають більше, коли книжка є в повсякденні: у кав’ярні, крамниці, на полицях друзів і в соцмережах. Результати дослідження стануть основою для рішень для розвитку і підтримки книжкової інфраструктури. Більше регулярних читачів — спільна робота всієї книжкової інфраструктури, тож я дуже прошу видавців, книгарів і бібліотекарів прочитати це дослідження і подумати, що ми можемо зробити разом», — прокоментувала заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк.
Книжки допомагають українцям переживати досвід війни
Найчастіше українці читають, щоб відпочити (69% читачів) і отримати задоволення від читання (54%). Під час повномасштабної війни книжки стали і способом підтримки: 32% читачів кажуть, що читання допомагає зменшувати тривожність, 30% — емоційно відновлюватися, 28% — легше переживати стрес. А кожен п’ятий читач (21%) каже, що з книжкою йому легше заснути.
«Для нас дуже показово, що найчастіше українці читають, щоб відпочити, і майже кожен другий читач – заради задоволення. Це важливий сигнал: книжка не мусить бути обов’язком, щоб працювати як ресурс. Коли людина читає, вона на якийсь час виходить із потоку тривожних новин, сповільнюється і повертає собі відчуття опори. Саме тому третина читачів каже, що читання допомагає зменшувати фонову напругу. У світі цей ефект давно використовують у бібліотерапії, і ми бачимо, що в Україні є великий запит на такий підхід. Тож будь-яка книжка, яка приносить людині радість, уже є внеском у її ментальне здоров’я та загальний стан нації», — зазначила співзасновниця Фонду «Повір у себе» Ірина Іванчик.
Чому українці повертаються до читання
70% читачів мали в житті перерву в читанні щонайменше пів року. Серед них 35% повернулися до регулярного читання, ще 62% знову читають, хоч і нерегулярно. Найчастіше до книжки людей повертала психологічна потреба: у відпочинку, підтримці та боротьбі зі стресом (34% тих, хто повернувся). Ще 31% повернулися, бо побачили цікаву книжку. Випадкова знайдена цікава книжка водночас — найпоширеніший стимул читати більше. Його назвали 37% українців.
Якісний етап дослідження називає найстійкішим бар’єром до читання відсутність сформованої звички. Найкраще вона формується у 13–14 років. Після повернення до читання нові читачі читають активно — близько 10 книжок за перший рік.
«Під час якісного етапу дослідження ми орієнтувалися на досвід фахівців галузі, залучивши представників 11 різних секторів. Другий же етап, кількісний, дозволив перевірити на практиці сформовані на першому етапі гіпотези. Багато з них підтвердилися, зокрема щодо ролі книг у воєнний час, повернення до читання після тривалої перерви, представлення української сучасної літератури, читання українцями книг у різних форматах тощо. З деякими довелося попрацювати глибше. До прикладу, вдалося виділити і детально описати 5 типів читачів — від завзятих до байдужих до читання. Сподіваємося, ці та інші знахідки допоможуть фахівцям книжкової галузі та популяризаторам читання в їхній роботі», — прокоментувала книжкова аналітикиня, кураторка дослідження, засновниця проєкту аналітики книжкового ринку IndieBookData Інна Білоножко.
43% українців відчувають нестачу книгарень
Лише 34% українців вважають, що в їхньому населеному пункті достатньо книгарень. 22% кажуть, що їх замало, 21% — що книгарень немає взагалі. Серед тих, хто купував друковані книжки, третина (33%) робила це у стаціонарних книгарнях. 40% робили покупки в інтернет-книгарнях, 27% — на сайтах видавництв.
Щоб розширити доступ до книжок, Уряд ухвалив постанову про компенсацію оренди для книгарень. На першому етапі нею зможуть скористатися книгарні в громадах із населенням до 100 тисяч людей.
Бібліотекам потрібні нові книжки
73% українців знають, що в їхньому населеному пункті є бібліотека, де можна безкоштовно позичати книжки. Проте серед тих, хто бібліотеками не користується, 19% не знаходять там книжок, які їх цікавлять, а 12% — нових видань. У селищах міського типу ці показники вищі: 27% і 14%.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено 100 млн грн на нові книжки для публічних бібліотек. Мінкульт уперше з 2021 року відновлює державні закупівлі для них і враховуватиме потреби громад. Книжки для шкільних бібліотек закуповуватиме Міністерство освіти і науки за окремою програмою.
Молодь збільшує витрати на книжки
29% підлітків 14–17 років і 21% молодих людей 18–24 років витратили на книжки більше, ніж попереднього року. Молодь також найактивніше користується державною підтримкою: серед 18–24-річних кожен третій (32%) купував книжки за кошти державних програм, у середньому по країні — кожен п’ятий (19%).
За державною програмою «єКнига» 18-річні отримують гроші на книжки, а згодом програма має запрацювати і для батьків новонароджених. За книжки українських видавництв, що беруть участь у «Національному кешбеку», повертають 15% вартості, і цей кешбек теж можна витратити на книжки.
Українська мова в читанні
Протягом останнього року 87% читачів читали або слухали книжки українською мовою. Після початку повномасштабного вторгнення 24% читачів повністю припинили читати книжки російською, ще 25% стали читати їх значно рідше.
Що і як читають українці
Найпопулярніші жанри серед читачів — детективи (47%), історичні романи (31%), сучасна та класична художня література (по 25%), фентезі і романтична література (по 24%). Підлітки частіше за інших обирають фентезі і психологію. Більшість учасників якісного етапу повернулися до читання саме через «легкі» жанри — і жоден за це не виправдовувався.
Друковані книжки читають 58% читачів, електронні — 44%, аудіокнижки слухають 35% українців.
Обираючи книжку, читачі найчастіше орієнтуються на досвід читання інших книжок автора (32%) і рекомендації друзів чи знайомих (29%).
Без підказки українці найчастіше згадують таких сучасних українських авторів: Сергія Жадана (23%), Оксану Забужко (13%), Ліну Костенко (10%), Юрія або Софію* Андруховичів (8%) і Макса Кідрука (6%).
* Деякі респонденти вказали лише прізвище.
Про дослідження
Комплексне дослідження «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення» охопило 41 глибинне інтерв’ю (березень–травень 2026 року) та опитування 2200 респондентів віком від 14 років (17–25 серпня 2026 року). Опитування не охоплювало тимчасово окуповані території та території активних бойових дій. Результати першого, якісного етапу Мінкульт оприлюднив у червні 2026 року:
Як українці стають читачами: Мінкульт продовжує досліджувати інструменти залучення до книжок