Науковий доробок Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького поповнився двома томами нових досліджень – «Барокова скульптура Галичини XVII-XVIII століть у колекції замку у Жовкві» та «Скульптура XIV-XVII століть з колекції замку в Олеську» авторства Бориса Шенгера та Тараса Возняка. Книги стали продовженням праці, започаткованої у томі «Львівські скульптори та скульптори Львова у XVIII сторіччі». Перший том було присвячено українській сакральній та світській скульптурі XVIII століття. Книга розповідала про творчість видатних майстрів львівської барокової школи, зокрема епохи пізнього бароко та рококо (включно з працями загадкового Івана Георгія Пінзеля та його учнів і послідовників), розкриваючи внесок європейських та місцевих скульпторів у формування унікального архітектурно-мистецького обличчя Львова.
Але Львівська національна галерея мистецтв продовжує відкривати Україні і світові давню скульптуру, представляючи нові колекції у двох інших своїх залах.
«Ми маємо величезну колекцію дерев’яної і кам’яної скульптури. Вона зберігається у різних замках, і ми спробували її систематизувати, — розповідає генеральний директор ЛНГМ Тарас Возняк. — В Олеському замку ми зараз створюємо на третьому поверсі експозицію найбільш ранньої скульптури ХIV–XVII століть. По суті, це ще середньовічна пластика, створена в нашому регіоні. Сподіваємося, що відкриття виставки відбудеться ще цього року. А в Жовківському замку ми вже відкрили експозицію барокової скульптури — пізнішої, XVII–XVIII століть. В обох збірках є абсолютні шедеври світового рівня. І я це кажу не через якийсь провінційний патріотизм. Ці дві колекції доповнюють третю велику збірку в Музеї Івана Георгія Пінзеля на пл. Митній у Львові. Зараз він зачинений з огляду на цінність робіт та безпекові вимоги».
«Отож у підсумку Галерея має три великі колекції. Але для того, щоб інформація про них увійшла в науковий обіг, потрібен детальний опис — і конкретних творів, і кожної колекції загалом. Саме для цього за кожною з них випускається наукове академічне видання, де подається не лише зображення кожної пам’ятки, але й її назва, час створення, інвентарний номер в обліку. Зазначається матеріал і техніка — дерево, різьблення, позолота, поліхромія; розміри кожної роботи, походження та рік надходження. Вказується також уся література, що стосується цього об’єкта. Крім того, ми подаємо розширені біографії майстрів. І в результаті маємо ось такий ґрунтовний каталог», — зазначив Тарас Возняк.
Кожне із трьох видань супроводжується вступною статтею. У ній окреслені епоха, в якій народжувалися твори, стилі, що тоді панували не лише на наших землях, але й у Європі. Статті показують мистецьку атмосферу тих часів, духовні віяння, світські рухи, тогочасну філософію. Такий підхід дає ширше уявлення про твори, представлені в колекціях.
Однак у Галереї ще не готові поставити крапку у своїх наукових дослідженнях. Як зазначає Тарас Возняк в одній зі своїх статей, «ми ще до кінця не проревізували всі ті скарби, які вдалося так чи інакше зберегти на наших теренах. Ми ще до кінця не осмислили ті мистецькі і філософсько-теологічні завдання, які вирішували мистці бароко та ренесансу».
Тому до видання готується четвертий том, присвячений скульптурі. Вірогідно, що він вийде у двох частинах і розповідатиме про скульпторів, майстрів, твори яких не були описані у трьох попередніх томах.
Сектор комунікації та зв’язків з громадськістю ЛНГМ ім. Б. Г. Возницького
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал