У Києві відбулось нагородження переможців шостого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri». У звʼязку з оголошенням Дня жалоби за загиблими внаслідок атаки РФ у ніч 20 серпня, формат фестивалю організатори змінили. На заході побували і наші журналісти.
Про це повідомляє suspilne.media.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Чому важливо проводити культурні заходи навіть тоді, коли Росія тероризує Україну атаками, Суспільне Крим розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Жоден ворог не позбавить нас нашого права проводити ті заходи, які важливі для досягнення справедливого миру, які важливі для нашої стійкості, які важливі для нашої єдності. І сьогоднішній конкурс — це про те, що я сказав, наш спільний простір. Це свідчення того, що звільнення Криму, деокупація Криму — не абстрактна річ. Наші воїни доводять нашими далекобійними спеціальними санкціями. А культура — об’єднує, зшиває, дає віру і сподівання, і вона розвиває. Ці твори хочеться читати, вони цікаві світу — вони показують і біль, і сподівання, і силу. Тому браво організаторам. Я дуже радий, що кожного року з’являються нові імена», — сказав міністр.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У номінації «Поезія про Крим українською мовою» перемогла Софія Присяжнюк. Свою добірку поезій вона присвятила спогадам про рідний Крим і досвід життя в окупації. Коли Росія окупувала Крим, Софії було 10 років. Її родина мала проукраїнські погляди. У школі поетесі довелось зіткнутись із російською пропагандою і тим впливом, який вона може мати на дітей.
«Я хотіла розповісти у поезії про досвід життя вже після окупації Криму, підліткове кохання в окупації, порівняння досвідів українців і кримських татар в Криму. Особисто для мене — це була рефлексія про дію пропаганди, в тому числі на дітей. У 2014 році мені було 10 років. 6—7—8 класи я була в Криму. Відповідно на мене це справило досить сильне враження, це відчуття якогось дисонансу. Моя сім’я була проукраїнська, а всі навколо були проросійські. І це було дуже тяжко. Тому я до сих пір рефлексую щодо цього, в тому числі у поезії», — розповіла переможниця.
У одній з номінацій — «Слова свободи» — нагородили авторів, які знаходяться в незаконному увʼязненні в РФ — Сервера Багчасарайли та Аппаза Куртамета. Їх нагороду зі сцени забрала колишня кримська політбранка Леніє Умєрова.
«Свого часу я проходила те, через що вони вимушені проходити сьогодні. І більшість з вас, коли я знаходилася в неволі, боролися за мене, називали моє ім’я на різних платформах, говорили про мене, писали, листи мені, які я отримувала, свого часу допомагали мені не втратити себе в тій ситуації. Я тут знаходжуся для того, щоб сказати, що все, що ви робили, не дарма. Все, що ви робили, допомагає. Будь ласка, продовжуйте робити це. Називайте імена, історії, розказуйте їх. І одного дня, я сподіваюся, що цей день прийде якнаймога скоріше, ми зможемо особисто в руки передати цю нагороду», — сказала Леніє.
Також у конкурсі брали участь автори з-за кордону і окупації. Кримськотатарська громадська активістка, блогерка та кураторка культурних проєктів Айше Умєрова отримала нагороду для Seyran Albkermenli (Сейрана Альбкерменлі), автора поетичної збірки кримськотатарською мовою — «Тильсиз халкъ…». Вона розповіла, що мріє привезти йому нагороду у деокупований від Росії Крим.
Ще один переможець у номінації проза про Крим українською мовою — харківʼянин Віктор Шепелєв, розповів про своє переосмислення Криму після його окупації.
«Я відчуваю якісь паралелі між тим, як я, харків’янин російськомовний, знаходив українця в собі і тим, як ми, українці знаходимо українців в собі. Як ми починаємо розуміти Крим. Я дуже багато разів був в Криму. Він для мене безкінечно важливий. І відчуття, яке я став розуміти, на жаль, тільки після 2014 року, що мені треба було відчувати, кому я мушу дякувати за цю чарівну землю, її справжнім хазяїнам, тим, у кого я в гостях. І власне кримські татари дуже важливі для мене люди», — сказав автор «Легенди про Дюшу».
Переможці шостого українсько-кримськотатарського літературного конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri»:
- Проза про Крим українською мовою — Віктор Шепелєв «Легенда про Дюшу»
- Проза кримськотатарською мовою — Qoqlam «Alma qoquğanda»
- Поезія про Крим українською мовою — Софія Присяжнюк, добірка поезії
- Поезія кримськотатарською мовою — Seyran Albkermenli «Тильсиз халкъ…»
- Дитяча література про Крим — Taz oğlan, шиирлер топламы
- Есеїстика про Крим — Анастасія Бабаш «Окупована близькість»
- Переклад художнього твору з кримськотатарської на українську — Руслан Матушевський, переклад творів Умера Іпчі
- Переклад художнього твору з української на кримськотатарську — Elzara Beşüyli (Ельзара Бешуйлі) — переклад частини твору Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає»
- Спеціальна номінація «Слова свободи» — Server Rustem oğlu Bağçasaraylı (Сервер Багчасарайли), Appaz Kurtamet (Аппаз Куртамет)
- Спеціальна нагорода «За внесок у розвиток кримськотатарської літератури» — Рустем Джеліль
ЩО ВІДОМО ПРО «КРИМСЬКИЙ ІНЖИР/QIRIM INCIRI»
Це українсько-кримськотатарський літературний проєкт, що був заснований у 2018 році та має розвинену інфраструктуру у формах конкурсу, фестивалю та антології. Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.
Фестиваль реалізується командою Кримського інжиру спільно із Фундацією Множина, Видавництвом Старого Лева, ДП «Кримський дім», Міжнародним фондом «Відродження» та Програмою «Партнерство за сильну Україну». Партнерами фестивалю виступають: книгарня «Сенс», KSE, ПЕН, Мусафір, ТаКава, Суспільне Культура, Qadın Divani, Crimea Vox, Crimea Daily, QIRIM MEDIA, Кримський фронт та Ukraïner.