Учні четвертих і дев’ятих класів розпочнуть новий навчальний рік без частини друкованих підручників. Через російські удари, внаслідок яких було знищено близько мільйона примірників, доставлення книг до шкіл затримається щонайменше на два місяці.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України у відповіді на запит hromadske.
Частину підручників уже надрукували та підготували до відправлення в навчальні заклади. Інші книги на момент атак ще перебували у виробництві.
Понад 270 тисяч примірників було частково або повністю знищено 19 липня під час російського удару по поліграфічному підприємству в Києві. Решта накладу згоріла або зазнала пошкоджень 1 серпня, коли російські війська атакували логістичний склад у Харкові.
Втратили від 50 до 100% окремих накладів підручників з англійської мови, біології, географії, математики, української літератури, громадянської освіти та правознавства. Мова йде про книги видавництв “Астон”, “Грамота”, “Лінгвіст”, “Літера” та “Ранок”.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
“Це системна цинічна робота російських загарбників зі знищення української освіти та шкільної літератури”, – зазначають у МОН.
Швидко замінити весь втрачений наклад буде складно. Підручники з кожного предмета друкують раз на п’ять років, і у 2026 році планове оновлення навчальної літератури припало саме на четверті та дев’яті класи.
У МОН запевнили, що з 1 вересня учням мають відкрити доступ до PDF-версій підручників та електронних додатків.
Матеріали опублікують на національній освітній платформі “Всеукраїнська школа онлайн”. Друковані примірники доставлятимуть до закладів освіти після відновлення знищених накладів.
Журналісти також запитали, чи мають школи у прифронтових регіонах достатньо техніки для роботи з електронними підручниками. У міністерстві відповіли, що забезпечення відповідними пристроями не належить до його повноважень.
Історичні паралелі
У цій історії важко не побачити історичної паралелі. Російська імперія століттями намагалася позбавити українців власного друкованого слова. Валуєвський циркуляр 1863 року обмежив видання навчальної та релігійної літератури українською мовою, а Емський указ 1876 року розширив заборони на українські книги, переклади, вистави та публічні читання. Згодом радянська влада переслідувала письменників, вилучала видання та нищила культурну пам’ять.
У 21 столітті змінилися лише засоби. Там, де раніше ставили цензорську печатку і підписували заборонні укази, тепер прилітають російські ракети. Вони руйнують друкарні, склади та видавництва, а українські діти змушені чекати на свої книги.
Результат ударів неможливо відокремити від давньої імперської практики: українське слово знову опиняється під вогнем. Особливо цинічно, що серед знищених книг є підручники з української літератури, історії суспільства і права, тобто дисциплін, які допомагають дітям розуміти власну країну та усвідомлювати себе її громадянами.
Історія справді рухається по колу, але не зовсім так, як хотілося б Росії. Підручники передрукують, електронні версії відкриють, а діти продовжать навчатися українською. Бо за століття Москва так і не зрозуміла найпростішого: знищити наклад можна, а мову та пам’ять цілого народу – ні.