Міжнародний інститут преси (IPI) звернувся до Верховної Ради України з офіційним закликом прибрати із нової редакції проєкту Цивільного кодексу низку суперечливих положень, які створюють прямі ризики для діяльності незалежних медіа, проведення журналістських розслідувань та захисту викривачів корупції.
Про це йдеться на сайті організації, інформує Цензор.НЕТ.
Ризики для журналістів
IPI наголошує, що законопроєкт вплине на права ЗМІ, захист викривачів, цифровий контент та правила відкритих даних.
Удар по викривачах: У чинному правовому полі громадяни, які повідомляють про ймовірні факти корупції, мають спеціальний законодавчий захист від судових позовів про “компенсацію збитків” з боку фігурантів. Однак у чинному проєкті цього винятку немає.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Знищення журналістських архівів: Документ запроваджує широкі підстави для застосування так званого “права бути забутим”. Фігуранти старих кримінальних чи корупційних справ зможуть через суд вимагати видалення розслідувань медіа, маніпулятивно стверджуючи, що ці матеріали нібито “більше не відповідають суспільним інтересам”.
Блокування відкритих даних
Також запропонований законопроєкт запроваджує поняття “конфіденційність листування”, що може застосовуватися не лише до окремих осіб, а й до приватних та державних компаній. Ці заходи можуть обмежити право журналістів на доступ та публікацію конфіденційної або приватної інформації, що становить суспільний інтерес. Це може бути витік документів, або звітність наглядових органів про такі проблеми, як злочинність та корупція.
Також у Міжнародному інституті преси наголосили, що повністю поділяють аналогічні занепокоєння Ради Європи щодо положень, які вимагають обов’язкової згоди особи на використання її імені або зображення.
Це може обмежити можливості журналістів використовувати інформацію з платформ відкритих даних, які є важливими журналістськими джерелами в Україні.
Новий Цивільний кодекс
- Першу редакцію кодексу опублікували 22 січня. За п’ять днів 26 громадських організацій спільно заявили, що правки до кодексу суперечать європейському законодавству та вимогам ЄС, щоб отримати членство в Союзі.
- Зокрема йшлося про статтю, яка знижувала шлюбний вік для дівчат з ранньою вагітністю до 14 років. Пізніше норму про шлюб з 14 прибрали, а згодом ті самі депутати на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком подали альтернативний проєкт кодексу, який 28 квітня в першому читанні ухвалив парламент.
- Правозахисні організації вказували, що проєкт закону містить норми, що дискримінують ЛГБТІК+ людей та суперечать зобов’язанням України під час вступу до ЄС. Зокрема, одностатевих партнерів не визнаватимуть сім’єю.
- У YouControl раніше заявляли, що ухвалення Цивільного кодексу у нинішній редакції відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції. Юристи звернули увагу на низку норм, які можуть легалізувати видалення незручної інформації про корупціонерів, знищити механізми фінмоніторингу та дозволять компаніям приховувати “російський слід”.