“Українська літературна газета”, ч. 5 (385), травень 2026
Головна новина про молодь України полягає в тому, що вона давно вже не молодь у звичному сенсі слова. Молодість передбачає право на легковажність. Війна це право скасувала. Там, де дорослі десятиліттями гралися в геополітику, двадцятирічним довелося дорослішати прискореним курсом.
Тому питання не в тому, чому молоді менше говорять про майбутнє. Питання в іншому: хто взагалі сьогодні має моральне право говорити про майбутнє надто голосно?
Майбутнє у мирний час — жанр реклами. Кар’єра, успіх, подорожі, особистий бренд, кав’ярня біля моря. Майбутнє під час війни — жанр бухгалтерії. На скільки вистачить грошей. Коли повернеться батько. Чи відкриється університет офлайн. Чи буде робота взимку. Чи вціліє дім. Чи можна будувати стосунки, якщо завтра невідомо, де опинишся.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Київ говорить про майбутнє мовою відновлення. Львів — мовою Європи та нових можливостей. Дніпро — мовою витривалості. Одеса — мовою звичного гумору, яким рятуються від жаху. Харків — мовою гідності: місто, яке неможливо скасувати, скільки б не намагалися.
Соціологи сказали б: горизонт планування скоротився. Психологи додали б: колективна травма. Економісти вставили б графік. Але інколи правда простіша. Якщо завтра може втрутитися сирена, людина перестає обіцяти собі 2035 рік. Вона починає поважати наступний тиждень.
Старші покоління нерідко дорікають молодим за прагматизм. Даремно. Прагматизм — це романтизм після зустрічі з реальністю. Українська молодь не стала цинічною. Вона стала точною. Вона менше вірить словам і більше — вчинкам. Менше лозунгам і більше тим, хто приїхав допомогти. Менше фасаду і більше фундаменту.
Чи зникла мова мрії? Ні. Вона просто пройшла мобілізацію.
Тепер мрія звучить інакше. Не «хочу все й одразу», а «хочу жити без сирени». Не «стану зіркою», а «хочу бути корисним». Не «мені винні», а «ми відбудуємо». Це суворіший словник, зате в ньому менше фальші.
Парадокс історії в тому, що саме покоління, у якого вкрали безтурботність, може одного дня повернути країні нормальність. Бо люди, які навчилися цінувати прості речі, будують міцніше за тих, хто ганявся за декоративним.
Вони мало говорять про майбутнє. Але саме вони, можливо, його і напишуть.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.