У Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація двомовної антології «Моя Україно! 100 грузинських поетів — Україні» (МОЯ УКРАЇНО! 100 грузинських поетів про війну. Збірник сучасної грузинської поезії. Двомовне видання. – Тбілісі: Видавництво «Мцігнобарі»/«Книголюб». – 2023. – 354 с.:іл.).


Книга об’єднала поезію, музику та мистецтво. До антології увійшли твори більше ста сучасних грузинських поетів, написані у перші дні повномасштабної війни в Україні. Збірник містить майже 130 віршів, їх перекладали двадцять поетів.

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Левову частку трансформував Анатолій Ткаченко, авторитетний перекладач та перекладознавець. Він українізував близько півсотні віршів більш як сорока поетів. Варто відзначити вагомий доробок поета Ігора Павлюка (півтора десятка творів п’яти авторів), внесок перекладачів Наталі Трохим, Василя Клічака (вони переклали з десяток віршів кожен), Віктора Мельника. Рауль Чілачава, крім редагування перекладів, сам переклав півтора десятка віршів 16ти своїх земляків. Ідея створення видання належить громадській діячці та політкині Ґуліко Зумбадзе.
Захід відкрив генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін. У вітальному слові він наголосив: антологія є символом дружньої підтримки грузинського народу у складний для України час та свідченням культурної єдності двох народів. Редактор українських перекладів, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Ткаченко розповів про історію створення антології, роботу перекладачів та особливості відтворення українською мовою емоційності й глибини грузинської поезії. Онлайн із Грузії долучилися ініціаторка видання Ґуліко Зумбадзе, редакторка оригіналів, поетеса та докторка філології Тамар Шаїшмелашвілі, редактор перекладів Рауль Чілачава — доктор філології, професор, академік НАН Грузії, лауреат Національної премії Грузії імені Шота Руставелі та заслужений діяч мистецтв України.
Вони говорили про створення антології як щирої реакції грузинського суспільства на війну в Україні, про значення поетичного слова у часи випробувань, про культурну дипломатію як важливий прояв міжнародної підтримки.
Мистецьку частину заходу доповнили музичні виступи.
Джерела:
повідомлення на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого https://nlu.org.ua/event.php?id=2697
повідомлення у грузинських ЗМІ: