“Українська літературна газета”, ч. 4 (384), квітень 2026
КРИТИКА КРИТИКИ
У мене ноги стали наче з вати,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Як Дереша письменником назвав ти.
Я ледь не впав, коли почув дурницю,
Що ти назвав поетом Є. Юхницю.
Ну то про що тут можна говорити?
Вже ясно всім, який із тебе критик.
Не маю я до тебе сентименту,
Та раджу відповідно до моменту:
Не називай криву козу Пегасом
І припини вважати лівер м’ясом!
ЇЖАЧОК БЕЗ КОЛЮЧОК
Автор-одноденка.
І хоч тексти – мул,
Премію Шевченка
Подавай йому!
Чи не помилились?
Під яким пеньком
PR-аси стрілись
Зі своїм Любком?
Вже ж не юний автор,
Та стрімкий, мов сель.
Він не плагіатор,
Він spisovatel*…
* Spisovatel (чеськ.) – письменник.
ЧИЯ МИША СІРІША
Про Шевченківку сказать…
Премія ж не вража!
Там, де глузд залишив чат, –
Регіт і журба.
Іздрик як лауреат –
Це, звичайно, лажа.
Дереш – навіть номінант! –
Це уже ганьба.
МАРІЯ МАТІОС
І КНИЖКА «КУЛІНАРНІ ФІҐЛІ»
Місити мізки людям – це одне,
А інше – добре тісто замісити.
Нагодували фіґлями мене…
Отримуйте на книжку відгик ситий!
ВІКТОР НЕБОРАК
І ЗБІРКА «ЛІТАЮЧА ГОЛОВА»
Щось між гілля висить і кива,
Супить брови та ще й балака:
− Я літаюча голова-а-а!..
− А звідки ж на стежечці кака?
БАРАBOOКА
Мишва гризе книжву, лиша гівняшки…
Стара будівля, миші – та ще мука.
Та лихо в тім, що замість барабашки
В книгарні завелася… барабука.
ПЕНЬОПТИКУМ
Куди тут пародистові діватися?
Зневага йому капле з усіх стріх.
З деменціалів гріх-таки сміятися…
А друкувати їхнє марення – не гріх?
ПРИЄМНО НАСТОРОЖУЄ
Поет: постава величава,
Валіза віршів чималенька…
– А далі що?
– А далі – слава!
А слава – заповідь Шевченка.
ГУМОРИСТ-ОПЕРАТИВНИК
Він як сатирик має добру звичку,
Трима напоготові свій багнет:
Горілочки ковтне – й утне дурничку.
На аркуші чи й зразу в Інтернет.
ВИСОКА [М]ЯКІСТЬ
Не поможе тут і чарка…
Не проймає ця поетка,
Бо ж валує, як вівчарка,
А кусає, як левретка.
Читачі – байдужі мури…
Хай не журиться поетка:
Із її книжкулатури
Вийде добра туалетка!
ДОКТОР ФІЛОСОФСЬКИХ УЧЕНЬ
У думках не має браку.
У філософах він ходить.
П’є розведену спиртяку
Й філософію розводить.
Уночі йому не спиться:
Пише, чмише, слово креше…
Та яка тобі різниця,
Більше ти Ніщо чи менше?
НЕРВИНИ
Поета довели реготуни,
Що міри в пересмішництві не знають:
− Я тут зі шкури лізу, а вони!..
Назад мене у шкуру запихають!
УДАРНИЙ ДАР
Покидьків і покручів народу
Всяк сатирик уважає злом.
Він виводить їх на чисту воду,
Щедро поливаючи гівном.
ПРИКРО ДО КРИКУ
Кажуть мудреці, душею світлі:
«Всі ми тільки гості в цьому світі…»
Світе милий, ти позбувся тями?
Та хіба ж так можна із гостями?!
ХИТАТКО І СЦИН
Він рідко йде і не хитається,
Алкоголякою пропах.
І син по горло наливається,
Як не ригає, то всцикається:
Пішов по батькових стовпах.
СМІХОДРОМ
Всюди злидні, розруха і тлін…
Похвалімо ж кремлівську макаку,
Бо російське «вставання з колін» −
Просто сміх до упаду на сраку.
НОВИЙ ВИТОК ЧУДЕРНАЦІЇ
Історичний колапс у російських дурків.
Ось підручник новий від імперців.
Що в тій книжці? Там тільки кувіки віків
І шизуха кремлівських старпер[д]ців.
НЕПРИСТОЙНО ГОЛА ПРАВДА
Ми з гумором, сміхом пліч-о-пліч завжди,
Бо є ж таки в головах лій.
Без жарту козак – ні туди ні сюди,
А з жартом – і з бою, і в бій.
Похмурій орді нас повік не зламать,
Кремлян б’є нервовий трясун.
Вони намагались нам «кузькіну мать» –
Ми їм показали P1-SUN!
СНОДІЙСНІСТЬ
Що можна сказати посутнього?
РФ – це диявольський покруч.
«Прекрасна Росія майбутнього» –
Це десь з Атлантидою поруч.
СКРИПИ СКРІП
Для всіх уродженців расєї
Є до свободи путь одна:
Або валити геть із неї,
Або валити Путіна.
ПІЦА ЩАСТЯ
Збагатіли людці на расєї, скажу я вам радо,
Хоча й нарікають постійно на долю гірку.
В них картопля поштучно іде, мов якесь авокадо,
І цукор-пісок – на вагу золотого піску.
А куряче яйце в них там уже,
Як те яйце, котре від Фаберже.
ДОБРЯЧИЙ ДОБРЯК
Він не цікавиться тою дурницею,
Що в нас вузлами народ промовля.
Він із отих, хто своєю синицею
Спробує збити з небес журавля.
ФІЛОЛОЛО ПРО ТЯГЛО
Що мова про тягло розкрила,
Я як філолог підсвітив:
Кобила – також кінська сила.
Не тягне тут фемінітив.
ЖИТТЯ-ЖУВАЧКА
В цієї панни мамин почерк
І очі мами несвяті.
А замість батька в неї – прочерк,
І у свідоцтві, і в житті.
СУХОФАКТИ
Не пощастило явно дамі
Чи за гріхи, чи за борги…
За гумориста вийшла заміж –
І помирає від нудьги.
ШКІЛЬНА (НЕ)ЛЮБОВ
У школі чвиркав: «Ну її в болото!»
І вдома, сівши в темному кутку,
Грозився кулачком на її фото,
Затиснувши пісюн у кулачку.
ЦИРК-ШОКІТО
Це підприємство у містечку кожний знає,
Воно як мем, як посміховисько міське:
Нічого путнього давно не виробляє,
Зате директор виробляє вже таке-е!..
СТРИПТИЗ ДУШІ
Поети в нас давно не знають дна,
Багато давучких і просто душних.
…Поезія – вона як і війна:
Це справа молодих і відчайдушних.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.