(Kalpna Singh-Chitnis (Калпна Сінг-Чітніс). Bare Soul (Оголена Душа): Poems. / Translator – Ihor Pavlyuk (Ігор Павлюк). Language: English and Ukrainian. Редактор – Matvii Smirnov (Матвій Смірнов). – USA: River Paw Press, 2026. – 200 p.)
З великою приємністю прочитала книгу «Оголена душа» Калпни Сінг-Чітніс – індійсько-американської поетеси, прозаїкині, лауреатки багатьох премій та відзнак, колишньої викладачки політології, а сьогодні – незалежної кінорежисерки Голлівуду. Видання цінне тим, що його з англійської на українську мову переклав Ігор Павлюк – поет, прозаїк, науковець, доктор соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України (м. Київ), професор кафедри українських медіа Львівського національного університету імені Івана Франка, мій викладач із Національного університету «Острозька академія», де мала честь і щастя навчатися на гуманітарному факультеті, спеціальності «Літературна творчість» у 2008-2013 рр.
Через рідне слово відчуваю сплеск емоцій ліричної героїні, яка наче билина – між зовнішнім і внутрішнім світом. «Хилиться» у різні сторони, врешті, запитує: «Хто я?» Оголена душа… У ній – він і вона, як дві прострації, де він – поза реальністю, вона – за себе і за нього, бо – у межичассі. Немає цілісності, немає взаємності. Є лише «Я». І це не самовпевненість, це відокремлення від себе самої: «Я все, крім мене, якби міг ти бачити, // Та не така, як хочеш бачить ти». Здається, лірична героїня стоїть перед дзеркалом, яке відображає її оголеною – на фоні всього світу. І вона усвідомлює це. Її почуття сильніші за тишу, яка «кричить» у серці. Інколи здається, що це все сон:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
…Я ніколи не розкривала, де я живу,
Як ти знайшов шлях сюди?
Чи ти віриш, що це був не ти?
Що це просто воскрес мій сон?
(із вірша «Древній квест, V частина»)
Монолог душі, який так вдало відтворив Ігор Павлюк українською! І не тільки цей! Вірші-верлібри ідеально звучать нашою, рідною мовою, яка в руках майстра «грає» філігранно!
А ще вражає передмова до книги, написана Ігорем Зиновійовичем! У ній – про знайомство з авторкою, «…яка прийшла до мене так несподівано і закономірно, казково – ніби вимріяна давно інопланетянка, яка вже прижилася на Землі в екзотичній Індії…», а також про благодійність: «…частину прибутку від своїх книг і книг із її (Калпни Сінг-Чітніс – Авт.) участю вона передає українським воїнам, перекладаючи і оприлюднюючи голоси нашої війни англійською мовою та гінді, творячи нову літературну дипломатію, якої нам так бракувало», – зауважує Ігор Павлюк. І це надзвичайно цінно!
Поезія Калпни Сінг-Чітніс – щира. Вона «дихає» свіжістю емоцій. І хоч теми, які розкриває авторка, – вічні, у них є свій шарм, який відрізняє її від інших поетів нашого часу. Це перші вірші, вміщені у книзі.
Цикл «Джунглі». У рядках – оголеність душі ліричної героїні, яка не соромиться бути відвертою. Вона сповідається перед читачами, наче ллє холодну воду.
Джунглі постають перед нами в іншій іпостасі – вони живі, вони «вітають століття з новим роком, // Століття вітає тисячоліття, // Тисячоліття вітає вічність – // І вічність вітає сакральність у нас…» Вони, наче відгомін життя, яке снується в їх корінні, не маючи кінця і краю. Джунглі спонукають ліричну героїню відкритися «до глибини душі» і розквітнути, «як квіти польові». Попри біль і сльози. Попри розуміння, що тебе не завжди розуміють. Так влаштований світ.
Let’s bare ourselves,
And bask in the beauty of the jungle.
Let’s throw away our covers,
We’ve had enough of them!
In the jungle there is no need to pretend,
Let’s just be, whoever we are…
Не кожен може оголити свою душу. Хтось, навпаки, чіпляє на неї важезний замок, щоб уберегтися від осуду або зайвих слів. Тільки не Калпна. З віршів помітно: їй немає чого приховувати. У поетки своє бачення і розуміння відкритості. Хоча не варто забувати про художній домисел, який часто присутній у творчості митців слова. І в Калпни він є. А ще є фантазія і вміння помічати невидиме.
Мені подобається пізнавати внутрішній світ ліричної героїні. Я відчуваю її, адже не один раз проймали подібні почуття. У цьому ми такі жінки!
Дякую Ігореві Павлюку за можливість познайомитися із творчістю досі невідомої мені авторки, яка завдяки поезії стала рідною!
Жити в одному світі, правда, на різних континентах, і мати подібні відчуття, що відтворюються в римованих рядках «Оголеної душі», – дароване Богом щастя!
м. Хмельницький