27 серпня цього року виповнюється 170 років від дня народження видатного українського письменника — поета, прозаїка, драматурга, громадсько-культурного діяча, невтомного творця духовно-національного відродження України та її державності — Івана Яковича Франка.
2026 рік проголошено Роком Івана Франка, в рамках якого відбуваються ювілейні святкування в багатьох містах і селах — урочисті збори, святкові концерти, книжкові виставки, літературно-мистецькі і тематичні вечори, читання, конкурси, семінари, конференції в університетах, закладах освіти і культури.
Громадська і творча діяльність, особисте життя Івана Франка тісно пов’язане з історією та культурою нашого краю, який він щиро любив, надихався його природою, захоплювався мужністю й волелюбністю гуцулів-горян. Тут з-під руки майстра пера вийшло чимало художніх творів, наукових статей, листів, в яких він описував тогочасну Гуцульщину і гуцулів Карпатських гір.
Погруддя Івана Франка в Косові
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На Гуцульщині свято бережуть пам’ять про великого сина народу. У Косові іменем Івана Франка названо кінотеатр (на цей час зруйнований), москалівську читальню «Просвіта», вулицю. На вулиці Франка, на правому березі річки Рибниці чудовий Косівський Гук та збережена красива капличка, споруджена в мальовничому місці, де любив відпочивати видатний український письменник.
У 1956 році на честь 100-річчя від дня народження Івана Франка біля Народного дому (вул. Грушевського, 1) відкрито погруддя письменника (автори Йосип Николишин та Микола Обезюк), реконструкцію якого було здійснено в 1997 році. До постаменту, що має форму зрізаної піраміди, прикріплено мармурову табличку із написом: «Іван Якович Франко. 1856-1916».
Щорічно 27 серпня біля пам’ятника І. Франка в день його народження зустрічається косівська інтелігенція та всі небайдужі до української історії, культури та літератури, щоб вшанувати письменника і низько вклонитися йому.
Прикарпатська скульптурна франкіана поповнилася пам’ятниками і меморіальними дошками, встановленими і на Косівщині. Меморіальні дошки І. Франкові відкрито в Яворові, Кутах, Старих Кутах і Яблунові Косівського району, де він бував у різні роки.
Меморіальна дошка, на якій викарбувані такі слова: «У цьому будинку в 1901,1905 роках перебував великий український письменник, революціонер-демократ І.Я.Франко». (с. Старі Кути, 1989)
У селі Нижньому Березові біля хати, в якій проживав письменник, 1979 р. встановлено пам’ятний знак із барельєфом Каменяра.
В селищі Яблунові погруддя Івана Франка встановлене біля будинку культури в 1967 році, меморіальна дошка — на будинку, де в 1860 році перебував в ув’язненні І.Франко.
У день 550-річного ювілею Шешор 1995 року для увічнення пам’яті І. Франка перед сільською радою на вулиці Степана Бандери на квадратній гранітній тумбі встановлено високу прямокутну стелу із чорного граніту. У верхній її частині поміщено барельєфне зображення письменника в овальному обрамленні. Ініціатором побудови пам’ятника були Дмитро і Оксана Ткачуки (уродженці села), автор — львівський художник, скульптор Василь Гурмак, співавтор — інженер Іван Тимчук.
У селі Старих Кутах на будинку адвоката і громадського діяча Данила Кулика встановлена меморіальна дошка, вона нагадує, що тут бували Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська.
Косів’яни, Клуб інтелігенції ім. І.Пелипейка, районне об’єднання «Просвіта», Косівська центральна міська бібліотека також трепетно і бережно ставляться до Каменяра.
Стараннями цих громадських організацій проводилися літературно-краєзнавчі подорожі «Боротись — значить жить» — літературний екскурс «надзвичайний талант серед нас», «Франко — Каменяр», «Іван Франко і Гуцульщина» біля пам’ятника великому Каменяреві, де звучить невмируще Франкове слово, учасники заходів діляться маловідомими фактами про Івана Франка, своїми думками про цю непересічну особистість та неймовірно талановиту Франкову творчість. Поціновувачі літературної спадщини І. Франка виконували разом з народно-аматорським фольклорним ансамблем «Осіннє золото», чоловічим хором «Гомін» твори Івана Франка «Не пора», ліричні пісні, «Всі разом ідемо, молитву несемо», «Боже, послухай благання», пісні про Україну, пісню Володимира Довгуна «Іван Франко мов стихія» (слова і музика В. Довгуна, аранжування Я. Кулешка), Роман Кабин декламував пролог до поеми «Мойсей», написаної в 1905 році, інші читці декламували поезії «Любіть Україну», «Не дай нам Боже».
У книжковому фонді бібліотеки зберігається 50-томне видання творів Івана Франка та літературознавчі дослідження про його життя і творчу діяльність. Бібліотечні працівники організовують постійно діючі книжкові виставки «Іван Франко — сила українського духу». Серед представлених книг — нарис Івана Білинкевича «Іван Франко на Станіславщині», найдавніша пам’ятка старогебрейської поезії І. Франка «Пісня Дебори» та «Ось під нами Черемош ізвився…» (твори І.Франка, написані у Криворівні) Г.І.Луцюк, подаровані Михайлом Павлюком — директором видавництва «Писаний Камінь» з нагоди 160-річчя від дня народження Івана Франка, нове видання гуцульської прози письменника «Терен у нозі», яке побачило світ у видавництві «Дискурсус» (Брустури) у 2023 році.
Клуб інтелігенції ім. І.Пелипейка, за ініціативи його координаторки Аделі Григорук, організовував зустрічі з відомим франкознавцем Романом Гораком, дослідником біографії поета Петром Арсеничем.
Спадщина Франка особливо близька і дорога багатьом народним і професійним майстрам Гуцульщини, його образ оспіваний і втілений у їхній творчості.
Під враженням прочитаних Франкових творів косівські художники створили високомистецькі живописні полотна, твори різних жанрів декоративно-прикладного мистецтва.
Слова Аделі Григорук, письменниці, літаратурознавиці, дослідниці, яка у своєму літературно-мистецькому виданні «Рука різця не випускала: творчий портрет Василя Кабина» професійно проаналізувала створену франкіану відомого мистця різьблення, засвідчують пошану мистця до Каменяра: «…У своїй творчості Василь Кабин розпрацював і тему франкіани, що було логічним і природним, адже він зростав і навчався під впливом книг Івана Франка, в їх родині берегли спогади про цього великого письменника і мислителя. Франкові поезії в молоді роки він читав зі сцени «Просвіти», а патріотичний і бунтарський Франків дух, без перебільшення, живе в серцях усього Кабинового роду».
Таке ж ставлення до великого українського генія і в інших мистців декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини.
Творчий доробок І.Я. Франка входить до Золотого фонду світової літератури. Усе це викликає в нас почуття великої вдячності до Каменяра, а також гордості від того, що його нога ступала по гуцульській землі, яка пам’ятає сліди і дух Великого генія. Варто побільше популяризувати твори письменника, який жив і творив, продовжував священну справу Шевченка, серед підростаючого покоління.
Матеріал підготувала Марія Порох, членкиня Клубу інтелігенції та РО «Просвіта».