Дослідники з Trinity College Dublin виявили в Національній центральній бібліотеці Риму ранню копію Caedmon’s Hymn – найстарішого відомого вірша англійською мовою. Рукопис датують приблизно 800-830 роками, що робить його третьою за давниною збереженою копією цього тексту.
Про це пише socportal.info.
Caedmon’s Hymn – короткий дев’ятирядковий вірш давньоанглійською мовою, у якому прославляється Бог як творець світу. За переказами, його вигадав Кедмон – неписьменний пастух із Вітбі в Північній Англії, який отримав дар співу після видіння уві сні. Історія Кедмона відома завдяки Беді Високоповажному, ченцеві й автору Ecclesiastical History of the English People.
Нова знахідка важлива не тому, що сам текст був невідомий. Caedmon’s Hymn давно відомий дослідникам. Важливою є саме рання копія і те, як вірш розміщено в рукописі. У двох давніших збережених копіях, що знаходяться в Кембриджі та Санкт-Петербурзі, давньоанглійський текст додано на полях або наприкінці. У римському рукописі він вбудований в основний латинський текст.
На думку дослідників, це свідчить про те, що вже в IX столітті читачі Беди цінували не лише латинський переказ, а й сам давньоанглійський поетичний текст. Інакше кажучи, англійська поезія була досить значущою, щоб її повернути всередину латинського історичного рукопису.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Рукопис було створено в абатстві Нонантола в Північній Італії. Пізніше його історія виявилася складною: він був пов’язаний з римськими церковними зборами, вважався втраченим для дослідників Біди з 1975 року, а його значення стало зрозумілим тільки після оцифрування Національною центральною бібліотекою Риму.
Знахідка допомагає краще зрозуміти ранню історію англійської літератури. До наших днів дійшло порівняно мало давньоанглійських текстів, а Caedmon’s Hymn вважається однією з найбільш ранніх і найбільш значущих пам’яток англійської поезії.
Крім того, рукопис показує, як у ранньому Середньовіччі співіснували латинська книжкова культура і народні мови. Беда писав свою історію латиною, але читачі та переписувачі незабаром почали повертати в неї давньоанглійський оригінал вірша. Це свідчить про зростання значення англійської мови як літературного та культурного носія.
Відкриття також підкреслює роль цифровізації бібліотек. Рукопис знаходився в Римі, але його значення змогли розпізнати дослідники з Ірландії після того, як бібліотека оцифрувала і надала зображення.
Caedmon’s Hymn зазвичай пов’язують із VII століттям. Якщо розповідь Беди правильна, вірш було створено приблизно між 658 і 680 роками, у ранній період християнізації англосаксонської Англії. Він вважається одним із найстаріших надійно датованих зразків давньоанглійської поезії.
Усі відомі копії Caedmon’s Hymn збереглися в рукописах, пов’язаних з історією Біди. Нова римська копія отримала позначення Rome, Biblioteca Nazionale Centrale, Vitt. Em. 1452, fol. 122v і датується початком IX століття.
Дослідження Elisabetta Magnanti та Mark Faulkner опубліковано в журналі Early Medieval England and its Neighbours 2026 року: A New Early-Ninth-Century Manuscript of Cædmon’s Hymn: Rome, Biblioteca Nazionale Centrale, Vitt. Em. 1452, 122v. Про знахідку також повідомили Trinity College Dublin і The Guardian.