Винесене в заголовок твердження та його складові в тому чи іншому вигляді зараз постійно фігурують у західних медіа. Раніше в цих твердженнях вправлялися опоненти Трампа поза і всередині Штатів. Останнім часом всередині США навіть колишні його палкі прихильники з руху MAGA вимагають усунути Трампа від влади, причому згідно з 25-ю поправкою, тобто як недієздатного. Що ж стосується зовнішньополітичного фронту, то під керівництвом Трампа Штати все більше і більше здають позиції, дискредитують себе, стають чужорідним тілом у природному для себе Західному світі. Цим користуються геополітичні противники США – Москва і Пекін.
Причому останній діє у фірмовому китайському стилі, не заважаючи своєму ворогу робити помилки і очікуючи, коли «річкою пропливе труп». Втім, за останніми даними, саме Китай мав вирішальний вплив на Іран для того, щоб останній сів за стіл переговорів з Вашингтоном, оскільки Піднебесна від Іранської війни зазнає серйозних збитків, і якщо це так, то маємо ще один факт падіння впливу Америки. Що стосується, схоже, вже колишніх союзників з Європи та розвинених країн світу, то між ними та Вашингтоном все більше спостерігається розкол, а розкол у НАТО є не єдиним, але найбільш показовим у цьому сенсі.
У Європі, згідно з опитуваннями, Америку та Трампа вже вважають другою за значущістю після Москви загрозою, небезпечнішою навіть за Китай. Причому через власну ж авантюру Трамп змушений був послабити нафтогазові санкції проти Москви і навіть проти Ірану, з яким він воює. Більше того, є обґрунтована думка, що послаблення санкцій буде продовжено. Причому це мало впливає на ціни на нафту, які стрімко зростають, незважаючи на послаблення.
Те саме можна сказати про союзників з-поміж арабських країн Близького Сходу, яких Трамп банально підставив своєю абсолютно безглуздою війною. Навіть із головним ініціатором війни Ізраїлем зараз у Америки не все гаразд, оскільки Трамп вирішив вести переговори з Іраном, щоб хоч якось вибратися із затіяної ним же війни, але навіть не порадився зі своїм союзником Нетаньяху. Нарешті, ця війна хоч і завдала величезних збитків Ірану, але, за чутками, не послабила, а тим більше не повалила, як розраховували Трамп і Нетаньяху, релігійно-фашизоїдний режим аятол. Навпаки, ця війна тільки зміцнила режим, підставивши під удар внутрішню опозицію.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
УСУНУТИ ВІД ВЛАДИ НЕДІЄЗДАТНОГО!
Почнемо з внутрішніх проблем Трампа, які загострилися з початком війни в Ірані, а особливо зараз, коли постало питання про можливі мирні переговори та їхні умови з боку Тегерана. Штати – це, звісно, поки що не Росія, тим паче не Північна Корея, але все ж таки влада в Америці досить персоніфікована. Тому внутрішні проблеми Трампа, які самі по собі є серйозними, відбиваються і на міжнародному становищі Америки.
Днями в обох партійних таборах країни заговорили про усунення Трампа від влади згідно з 25-ю поправкою до конституції, тобто як недієздатного. Як повідомляє Axios, демократи закликали відсторонити Трампа від посади президента після його погроз Ірану. Члени Демократичної партії в Конгресі США почали обговорювати як імпічмент, так і застосування 25-ї поправки до Конституції, що дозволяє позбавити президента повноважень у разі його нездатності виконувати посадові функції.
Однією з перших із таким закликом виступила конгресвумен Яссамін Ансарі (демократ від Аризони), заявивши, що «25-та поправка існує не просто так», підкресливши, що на кону доля американських військових, іранського народу та глобальної системи безпеки. Конгресвумен Ільхан Омар (демократ від Міннесоти) написала в соцмережі X: «Це неприпустимо. Застосуйте 25-ту поправку. Оголосіть імпічмент. Відстороніть. Цей неврівноважений божевільний має бути усунутий з посади».
Після публікації Трампа в Truth Social, де він погрожував «загибеллю цілої цивілізації», до вимог приєдналася низка інших демократів. Конгресмени Марк Покан, Рашида Тлаїб, Діана ДеГетт, Шрі Тханедар і Сідні Камлагер-Дав прямо закликали задіяти 25-ту поправку. Аналогічну позицію зайняли Мелані Стенсбері, Ро Ханна, Максвелл Фрост, Джулі Джонсон і Джонні Ольшевські. Паралельно частина законодавців, включаючи Ільхан Омар, Нікему Вільямс і Делію Рамірес, а також сенатора Еда Маркі, виступили за імпічмент.
«Дональд Трамп по суті погодився надати Ірану контроль над Ормузькою протокою. Це неймовірно. Якщо ця угода дійсно дає Ірану право контролювати протоку, це матиме катастрофічні наслідки для всього світу. Дональд Трамп зробив військову акцію, яка, мабуть, принаймні на даний момент, дала Ірану контроль над критично важливим водним шляхом, над яким у них не було контролю до початку війни», – заявив сенатор від демократів Кріс Мерфі з Комітету з міжнародних відносин в інтерв’ю CNN, натякаючи на неадекватність Трампа.
Але демократи хоча б є природними опонентами Трампа. Водночас із такими ж гаслами виступає частина республіканського табору, насамперед колишні палкі прихильники Трампа з MAGA-крила партії, які вимагають відставки Трампа за зраду ідеї «Америка понад усе», а пропагандист Такер Карлсон уже мало не «виганяє бісів» із Трампа і застерігає його від ядерної війни. У той час як республіканці в Конгресі демонструють повну лояльність Трампу, його прихильники в медіасередовищі, які активно допомагали йому прийти до влади, почуваються зрадженими.
Трамп обіцяв покінчити з «вічними війнами», у яких застрягають США, і зосередитися на відродженні Америки. Консервативних коментаторів також шокувала погроза Трампа знищити «цілу цивілізацію», якщо Іран не погодиться припинити вогонь, і навіть його нападки на іслам. Найгучнішу відповідь Трампу дав інтерв’юер Такер Карлсон. У 43-хвилинному монолозі Карлсон назвав недільний пост Трампа «огидним у всіх відношеннях» і звинуватив його в тому, що той загрожує скоїти військовий злочин.
Карлсон, колишній палкий прихильник, а нині дедалі запекліший противник Трампа, заявив, що Трамп може спровокувати релігійну війну своїми насмішками над Аллгом. «Ти ким себе уявив? Ти публікуєш твіт із нецензурним словом у великодній ранок? «Ти будеш жити в пеклі. Ось побачиш. Хвала Аллгу» (приблизний текст заяви Трампа в неділю). Очевидно, ти насміхаєшся з релігії Ірану. Добре, якщо ти хочеш релігійну війну — це «чудова ідея», – заявив Карлсон. Він вважає, що Трамп такими словами насміхається і над християнством, тому що висміює «саму ідею віри». «Послання будь-якої віри в самому загальному сенсі збігається з тим, що сказано в Біблії: ти – не Б*г. І тільки якщо ти вважаєш себе Богом, ти можешь говорити так. Це насмішка наді мною і над кожним християнином. Це зло», – сказав Карлсон.
Такер Карлсон заявив про загрозу застосування Штатами ядерної зброї проти Ірану і закликав військових та співробітників Білого дому не виконувати накази Трампа. «Якщо ви працюєте в Білому домі, в армії США — зараз час сказати: «ні, абсолютно ні», і сказати це прямо президенту. Якщо ви розглядаєте можливість застосування зброї масового ураження проти населення Ірану. Ті люди, які безпосередньо контактують із президентом, мають сказати: «Ні, я піду у відставку, зроблю все, що можу законно, щоб це зупинити, тому що це божевілля. І якщо ви дасте мені такий наказ — я його виконувати не буду», – закликає Карлсон.
Втім, Білий дім відкинув повідомлення про наміри застосовувати ядерну зброю. Зазначимо, що серед учасників нинішньої війни, крім США, ядерну зброю має також Ізраїль. Одна з найзапекліших у минулому прихильниць Трампа, Марджорі Тейлор Грін, натякнула на необхідність відставки Трампа. «25-ТА ПОПРАВКА!!! На Америку не скинули жодної бомби. Ми не можемо знищити цілу цивілізацію. Це зло і божевілля», – написала вона.
25-та поправка до Конституції США визначає порядок передачі влади віцепрезиденту у разі дострокового припинення повноважень президента або його недієздатності (була прийнята після вбивства Джона Кеннеді). До відставки Трампа закликав і ультраправий прихильник теорій змови Алекс Джонс, який роками його захищав і підтримував. Джонс не зміг стримати емоцій у своєму відеоподкасті і назвав Трампа «людиною, схильною до ризику розвитку деменції», яку необхідно відсторонити від посади.
Як повідомляє Axios, є й інші приклади розчарування в Трампі впливових прихильників MAGA (Make America Great Again – «Зробимо Америку знову великою»), які значною мірою і допомогли цей рух сформувати. Політична активістка та консервативна публіцистка Кендіс Овенс, яка має мільйони підписників, назвала президента «геноцидальним психопатом» і зажадала від Конгресу та збройних сил втрутитися в його політику. Найпопулярніший подкастер Джо Роган, підтримка яким Трампа у 2024 році відіграла величезне значення, назвав війну з Іраном «божевільною, враховуючи те, з чим він йшов на вибори». Прихильники Трампа, які хотіли б, щоб президент зосередився на внутрішніх проблемах, почуваються «зрадженими», заявив Роган.
АМЕРИКА ТРАМПА ВТРАЧАЄ СОЮЗНИКІВ І ДРУЗІВ
Європейці та союзники по НАТО, які спочатку намагалися налагодити з Трампом хоч якийсь діалог, дедалі більше демонструють небажання миритися з його політикою. Тим більше що ця політика стає все більш самодурною. Згідно з опитуванням, проведеним виданням Politico, європейці назвали Трампа більшою загрозою, ніж Китай.
Політика Дональда Трампа призвела до того, що в провідних країнах ЄС більшість жителів тепер вважають Сполучені Штати навіть більшою загрозою для Європи, ніж комуністичний Китай. Хоча головним противником як і раніше залишається Росія (її назвали такою 70% усіх учасників опитування), Трамп отримав половину від її результату: США назвали загрозою 36% респондентів. Китай набрав 29%. Опитування проводилося в середині березня в шести країнах — Бельгії, Німеччині, Іспанії, Італії, Польщі, Франції. Тільки 12% назвали США близьким союзником.
Найбільш негативну оцінку дали іспанці: за даними Politico, 51% вважають США загрозою, 16% – конкурентом, 13% – партнером, 17% – близьким союзником. При цьому вони практично одноголосно виступають за посилення автономності Європи: 94% заявили, що континенту необхідно стати більш самодостатнім і менш залежним від інших великих держав, навіть якщо такий перехід потягне за собою значні економічні витрати. Іспанія першою відмовила Сполученим Штатам у використанні авіабаз та свого повітряного простору для операції проти Ірану. Низка інших європейських країн згодом ввели ті чи інші обмеження.
У стратегії національної безпеки, опублікованій наприкінці 2025 року, адміністрація Трампа висловила Європі більше претензій, ніж Росії та Китаю. У ній було заявлено, що Європі нібито загрожує «цивілізаційне зникнення» через наплив мігрантів і що Вашингтон має намір втручатися в європейські справи для зміни ситуації. На практиці цим зайнявся віцепрезидент Джей Ді Венс, який цього тижня прибув до Угорщини, щоб підтримати перед виборами її прем’єр-міністра Віктора Орбана. У вівторок у Будапешті, стоячи поруч з Орбаном, Венс заявив: «Те, що сталося в цій країні, те, что сталося в розпал цієї передвиборчої кампанії, є одним із найгірших прикладів іноземного втручання у вибори, які я коли-небудь бачив або про які коли-небудь читав».
Він розкритикував «брюссельських бюрократів, які зробили все, що могли, щоб утримати народ Угорщини, тому що їм не подобається лідер, який насправді встав на захист народу Угорщини». За це на Венса накинувся не тільки лідер угорської опозиції Петер Мадьяр, партія якого, судячи з опитувань, може виграти недільні вибори: «Історія Угорщини пишеться не у Вашингтоні, Москві чи Брюсселі — вона пишеться на вулицях і площах Угорщини».
Німеччина звинуватила Венса в лицемірстві. Як повідомляє Politico, представник уряду Себастьян Хілле заявив журналістам: «Я хотів би звернути увагу — раз уже Венс скаржиться на втручання ЄС у вибори, яке нібито мало місце, — що віцепрезидент США відвідав Угорщину всього за кілька днів до виборів. Один тільки цей факт красномовно свідчить про те, хто насправді в них втручається». У Німеччині, судячи з опитування Politico, 30% вважають США загрозою, а 32% – конкурентом.
Що стосується захисту від загроз, іспанці більше за інших готові (89%) прийти на допомогу іншим країнам ЄС у разі військового нападу на них і висловлюють значну підтримку ідеї створення європейської армії. Загалом у шести опитаних країнах за це виступають 81%, допомагати захищатися союзникам по НАТО готові трохи менше – 76%. Правда, рішучість значно слабшає, коли респондентів запитують, чи готові вони особисто протистояти агресору.
Навіть якщо нападу зазнає їхня власна країна, «взяти в руки зброю і битися» готові лише 19%. Майже половина (47%) відповіли, що воліли б надавати допомогу невійськового характеру – займатися постачанням і забезпеченням, медичною допомогою, цивільною обороною. При цьому загрозу з боку Росії усвідомлюють практично всі. У Польщі її такою вважають 92%, у Бельгії, Іспанії та Німеччині – понад 70%, у Франції – 69%, а в Італії – 51%. У перших двох країнах у Росії взагалі немає союзників, а в Італії її вважають союзником всього 3% (максимальне значення з усіх країн).
Як відомо, Трамп задумав «покарати» НАТО за відмову підтримати війну проти Ірану. Як пише The Wall Street Journal, адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає план виведення американських військ з декількох країн. За словами джерел, Вашингтон може вивести з них американські війська і перемістити їх у ті держави, які поставилися до операції США більш прихильно.
Крім передислокації військ, план також включає закриття американських військових баз щонайменше в одній європейській країні. Це може бути Іспанія або Німеччина, зазначили джерела. За даними видання, план обговорюється останні пару тижнів і отримав підтримку серед високопоставлених членів адміністрації Трампа. На даний момент у Європі розміщено близько 84 тис. американських військовослужбовців, а бази США в регіоні необхідні для здійснення військових операцій, зокрема на Близькому Сході. При цьому військові частини у Східній Європі «виконують функцію стримування» Росії. У разі реалізації плану від передислокації американських військ можуть виграти Польща, Литва, Румунія та Греція, які, як вважають у Вашингтоні, більше підтримують США, зазначили джерела.
Водночас збільшення кількості американських військових біля кордонів з Росією, «ймовірно, викличе роздратування» Москви, пише видання. Напередодні, 8 квітня, Трамп провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, після якої розкритикував альянс. «НАТО не було поруч, коли ми його потребували, і не виявиться, якщо знову знадобиться нам», — написав Трамп у своїй соцмережі TruthSocial. Рютте, у свою чергу, заявив, що європейські країни «провалили тест» Трампа, відмовившись допомогти у війні проти Ірану. Він додав, що розуміє розчарування американського лідера. Глава Держдепу Марко Рубіо також критикував країни Північноатлантичного альянсу за відсутність підтримки і відзначив необхідність переосмислити участь у ньому США. За його словами, цим питанням Вашингтон збирається зайнятися відразу після завершення війни в Ірані. При цьому він підкреслив, що остаточне рішення прийме Трамп.
За останні тижні Трамп завдав НАТО більшої шкоди, ніж Путін за останні роки. Як повідомляє The Guardian, про це заявив президент Чехії Петр Павел. Колишній натівський генерал попередив, що нещодавні коментарі Дональда Трампа, які ставлять під сумнів роль НАТО, завдали альянсу більшої шкоди, ніж дії Володимира Путіна за останні кілька років. Павел підкреслив, що НАТО побудовано на принципах стримування та колективної оборони. «Як тільки ми почнемо сумніватися в альянсі як у єдиному, згуртованому утворенні, готовому діяти спільно і дуже рішуче, тоді, звичайно ж, його роль буде втрачена… Слід зазначити, что Дональд Трамп за останні кілька тижнів зробив більше для підриву довіри до Альянсу, ніж Володимир Путін за багато років. Це, звичайно, погана новина», — сказав чеський президент.
Павел додав, що критика Трампа, мабуть, упускає з виду той факт, що НАТО — це оборонний альянс, а «не альянс, який автоматично допомагатиме у війнах, що ведуться за межами його території». Павел також заявив, що європейських союзників «від самого початку не інформували про цілі та операції, і фактично ніхто навіть не просив їх про співпрацю». «Тільки коли війна почала розвиватися в, можливо, несподіваному напрямку, Дональд Трамп заявив, що європейські союзники мають подбати про безпечне судноплавство в Ормузькій протоці, і, не отримавши позитивної відповіді, розчарувався у всьому НАТО», — сказав він, назвавши це «несправедливим».
АМЕРИКА ТРАМПА СЛАБШАЄ В ОЧАХ СВОЇХ ПРОТИВНИКІВ
Про те, що Штати під самодурним керівництвом Трампа втрачають вплив на світовій арені в очах противників Америки, вже на повний голос говорять у медіа. Це добре видно за «відкатом» Трампа у питанні санкцій, причому очікується, що їх послаблення триватиме.
Як пише видання Semafor, очікується, що адміністрація Трампа продовжить скасовувати санкції щодо російської нафти на тлі наближення переговорів з Іраном. За словами колишніх чиновників Міністерства фінансів та Держдепартаменту, адміністрація Трампа, ймовірно, продовжить цього тижня дію виключення із санкцій щодо російської нафти, що стане підготовкою до аналогічного кроку щодо іранської нафти. Минулого місяця Міністерство фінансів дозволило продаж підсанкційної російської та іранської нафти, яка вже перебувала в дорозі, до 11 та 19 квітня відповідно.
Через майже місяць експерти кажуть, що практично немає доказів того, що ці кроки значно вплинули на зниження цін, крім тимчасового заспокоєння інвесторів. Розширення кола покупців російської та іранської нафти дозволило цим країнам встановлювати вищі ціни, причому Росія часом заробляла на цьому додатково 150 мільйонів доларів на день. Тим часом більша частина іранської нафти вже перебувала на шляху до Китаю. Шестеро колишніх чиновників, які займалися питаннями санкцій, повідомили виданню, що очікують продовження адміністрацією Трампа цього тижня виключення для російської нафти, що відкрило б шлях до продовження виключення для іранської нафти наприкінці місяця. Обидва продовження послужать черговою ознакою того, що санкції змінили свій характер під час другого терміну президента Дональда Трампа, перетворившись з основного засобу економічного тиску на епізодичний інструмент впливу на ринки.
«Мені важко уявити світ, у якому адміністрація Трампа знову застосує жорсткі заходи щодо російської нафти, принаймні в період до проміжних виборів», — сказав автор книги Chokepoints Едвард Фішман, який займався питаннями санкцій у Державному департаменті та Міністерстві фінансів в епоху Обами. «Те, що продемонстрували Росія та Іран — а точніше, те, що продемонстрував Іран, — це те, що у вас є не тільки два варіанти: або погодитися з політичними вимогами Америки, або зіткнутися з тиском санкцій… Є третій варіант, а саме… завдати США досить серйозної економічної шкоди, щоб Вашингтон визнав за доцільне послабити санкції, щоб полегшити цей біль для себе», — сказав Фішман.
Іранська війна Трампа послабила позиції США по відношенню до противників, пише Bloomberg. За словами джерел, знайомих з думкою в столицях країн Європи та Близького Сходу, перемир’я в Ірані зміцнило думку як у противників, так і у членів НАТО про те, що кампанія президента Дональда Трампа проти режиму в Тегерані є стратегічним провалом, що зміцнює позиції Китаю та Росії і призводить до марнування американського потенціалу. За словами цих джерел, хоча Москва і Пекін побоюються військової та розвідувальної переваги США, вони переконалися, що вона не здатна змусити Іран капітулювати. Напруженість у НАТО, кульмінацією якої стала погроза Трампа вийти з альянсу, залишила стійкі сумніви в його прихильності до колективної оборони.
Двотижневе перемир’я, досягнуте за посередництва Пакистану, також підірве авторитет Трампа як переговорника і, ймовірно, ще більше утримає президента Росії Володимира Путіна від поступок по Україні, вважають джерела. У ширшому плані погроза Трампа знищити іранську цивілізацію ускладнить для США завдання представлення себе як «доброзичливого гегемона» на відміну від Росії та Китаю, яких Захід регулярно звинувачує у військових злочинах та порушеннях прав людини, зазначили співрозмовники агентства. Росія, Іран та Китай, ймовірно, ще більше зміцнять зв’язки між собою, що зробить менш імовірним досягнення США своєї мети щодо розриву цих відносин, яку іноді називають «зворотним Кіссінджером», заявили офіційні особи.
З’явилася інформація про те, що без Китаю ніякої згоди Ірану на переговори не було б, хоча Трампу кров з носа потрібно терміново виходити із затіяної ним війни. Як повідомляє The Guardian, Китай виступив гарантом перемир’я між США та Іраном. Китай, який традиційно уникає втягуватися в міжнародні конфлікти навіть для їх врегулювання, відіграв вирішальну роль у досягненні угоди про перемир’я між США та Іраном. Хоча публічно головну роль у посередництві між воюючими сторонами відігравав Пакистан, без Пекіна досягти домовленості, по всій видимості, не вдалося б.
Хоча міністр війни США Піт Хегсет у своїй типовій манері оголосив у середу, що Іран «благав» про припинення вогню, пакистанські чиновники розповіли виданню, що до припинення бойових дій прагнули обидві сторони. При цьому ініціатива щодо укладення перемир’я виходила, за їхніми словами, насамперед від Дональда Трампа, який опинився «в пастці» війни, яка, як він вважав, «триватиме не довше трьох днів». Але до вечора вівторка, коли закінчувався оголошений Трампом крайній термін, Тегеран «не бажав» брати на себе жодних зобов’язань: іранці були впевнені, що США використають переговори, щоб перегрупуватися і потім разом з Ізраїлем завдати нового удару.
Але у вівторок підключився Китай, куди тижнем раніше літав міністр закордонних справ Пакистану. «Ми були посередниками, а не гарантом, — сказало джерело в Пакистані. — Головну роль відіграв Китай. Він виступив гарантом припинення вогню і запевнив, що США будуть дотримуватися угоди і що переговори в Ісламабаді [між іранцями та американцями] пройдуть гладко. Вони сказали Ірану погодитися на цю угоду». За словами пакистанців, Китай безпосередньо закликав Іран погодитися на припинення вогню, пообіцявши виступити гарантом його безпеки на будь-яких переговорах. Серед запевнень, даних Китаєм, було й те, що іранських лідерів не вб’ють, якщо вони відправляться на переговори в Ісламабад.
США були в курсі втручання Китаю і не заперечували проти нього, пояснили пакистанські чиновники. Трамп пізніше заявив, що, на його думку, Китай переконав Іран сісти за стіл переговорів. Зазвичай Пекін залишається глухим до закликів використовувати свій вплив для врегулювання конфліктів. Найяскравіший приклад – війна в Україні: незважаючи на всі прохання західних країн та Києва натиснути на Росію, яка потрапила у сильну залежність від Китаю, його керівники і пальцем не поворухнули для того, щоб переконати Володимира Путіна хоч якось скоригувати свою позицію.
У 2023 році Пекін єдиний раз запропонував зупинити конфлікт на умовах, які багато в чому повторювали вимоги Кремля, після чого обмежувався черговими заявами про прагнення до миру в усьому світі. Але зараз Пекін змінив позицію з економічних міркувань, оскільки конфлікт створював загрозу перебоїв у постачанні енергоресурсів та виникнення додаткових проблем в економіці, що і так сповільнюється, каже Цзонюань Зої Лю, старший науковий співробітник з питань Китаю у Раді з міжнародних відносин. Як очікується, дані, які будуть опубліковані наступного тижня, покажуть уповільнення у березні темпів зростання промислового виробництва та експорту. «Китай діяв, тому що війна в Ірані безпосередньо загрожувала економічним умовам, від яких залежить його зростання та політична стабільність усередині країни», – каже Лю.
Крім того, за його словами, публічне визнання заслуг Китаю з боку Трампа — це саме той політичний капітал, який Пекін хотів отримати перед самітом з американським президентом, перенесеним з березня на травень. Позиції Трампа перед візитом до Пекіна і так ослаблені, оскільки Верховний суд скасував значну частину введених ним імпортних мит, а військова присутність США в Азії скоротилася через перекидання ресурсів на Близький Схід. А тепер ще американський президент опинився в боргу перед Сі Цзіньпіном завдяки ролі Китаю у врегулюванні іранського конфлікту, зазначає Bloomberg.
Вплив та авторитет США у світі неухильно падає через самодурну політику адміністрації Трампа. Зокрема, про «кінець американської імперії» пише британське видання New Statesman. Автор публікації John Gray вважає, что війна в Ірані віщує руйнування авторитету США, а не його відродження, як задумував Трамп. «Екскурсія» Трампа виявилася маршем до катастрофи. Його «велика бойова операція» трансформувалася зі спроби заблокувати ядерний потенціал Ірану (який нібито був «стертий у порошок» у червні минулого року) у спробу розблокувати Ормузьку протоку та відновити ситуацію, що існувала до початку операції.
Якою б не була мета, статус-кво неповоротний. Військово-теократична диктатура, яку бомбардують, розпочала фінальний розвал імперської влади США», — йдеться у статті. Автор зазначає, що Трампа попереджали про ризики цієї операції, але він не слухав. «Кардинальний наслідок — переродження Ірану на велику державу. Ставши арбітром проходу через Ормузьку протоку, Іран перетворився на вирішальну силу у світовій нафтовій економіці. Якщо Трамп піде з Близького Сходу, держави, що перебували під захистом США, кидатимуться між нейтралітетом та коаліціями з Іраном. Якщо він вирішить «довести справу до кінця» і розпочне наземну операцію, США втягнуться в катастрофу, що перевершує В’єтнам, Афганістан та Ірак разом узяті», — пише Грей.
На його думку, виграють від війни також Росія та Китай. «Поки Трамп перекидає військові ресурси з Азіатсько-Тихоокеанського регіону на Близький Схід, Сі Цзіньпін може поглинути Тайвань без жодного пострілу. Путін, у свою чергу, отримує важелі впливу у Європі. «Маленька екскурсія» Трампа стала точкою неповороту у відступі Америки як світової держави. Трамп може зруйнувати все, до чого торкається, але його статус всесвітньо-історичної фігури тепер поза сумнівами. Можливо, він веде Америку до її власної «зміни режиму», — резюмує автор.
ДЕЯКІ НЕПРИЄМНІ ДЛЯ США ТА УКРАЇНИ ВИСНОВКИ
Як пише автор Karlo Lebt у соцмережі, напередодні можливих мирних переговорів США та Ірану висновки для Штатів вельми невтішні: «Трамп не просто вийшов ні з чим і облажався сам по собі, а й став корисним ідіотом ісламістського режиму. Справа не лише у різкому підвищенні нафтових доходів Ірану, частковому знятті санкцій з боку США щодо іранської нафти внаслідок наслідків ідіотської війни, розв’язаної самим Трампом, яка перетворилася для нього на пастку.
Якщо тезисно:
Деморалізація протестної та опозиційної частини населення Ірану — зовнішній тиск зіграв на руку владі та допоміг консолідувати режим усередині країни. Щоб ні в кого в Ірані не залишилося сумнівів у мотивах бомбардувань і наплювальному ставленні до демократичних сподівань населення, «Гарбузоголовий» супроводжував кожне бомбардування коментарями про «кам’яний вік» і погрозами стерти Іран з лиця землі і т.д. Трамп усунув не ісламістрів, а енергію їхніх внутрішніх ворогів в особі суттєвої частини іранського населення.
Покращення переговорних позицій ісламістського керівництва — замість примусу до поступок ісламісти отримали можливість нав’язувати Трампу власний порядок денний. Він максималістський, але сама постановка вимог показує, хто і з чим вийшов із активної фази у переговорну. Не минуло й години, як Іран знову почав завдавати ударів, блокуючи Ормузьку протоку, оскільки припинення вогню явно не було нав’язане силою і маневрів у Тегерана вистачає.
Трамп цією тупою авантюрою із загрози перетворився на інструмент, що об’єктивно посилює позиції Китаю на даному етапі. Більше того, Трамп своїми діями підставив не лише ЄС чи ті ж арабські монархії, а й створив серйозні проблеми для економік Японії та Південної Кореї. Хто став бенефіціаром цього розкладу? Пекін. Китай перепродав рекордні обсяги ЗПГ Японії, Південній Кореї та іншим азіатським економікам, користуючись ситуацією. І справа, знову ж таки, не лише в енергетиці. «Кидалово» з боку Трампа щодо арабських монархій разом із додатковими важелями Китаю впливу на Іран посилюватиме позиції Китаю і на Близькому Сході. Не відразу, але Трамп задає вигідні Китаю тенденції. Пекін все сильніше перейматиме на себе роль балансувальника у протиріччях у регіоні. Сам факт, що переговорним майданчиком між США та Іраном став залежний від Китаю Пакистан — це не просто символізм.
Повернутися до формату угод часів Барака Обами для Ірану тепер вкрай малоймовірно — ісламістів і при Байдені не змогли повернути на колишні умови. Трамп уже тоді, у свій перший термін, продемонстрував свої «стратегічні здібності»: за Обами рівень збагачення урану становив близько 3,67%, а після виходу США з угоди Іран дійшов до порогових 60%, якщо не вище. Іран тепер не має мотивації звертати з ядерного шляху. Більше того, ядерна зброя стає гарантом недоторканності як авторитарних режимів, так і демократій. Перспективи створення та розміщення ЯЗ обговорюються від Берліна до Токіо, не кажучи вже про Ер-Ріяд та Анкару. Вважати, що тепер Іран обере інший шлях, — наївно.
Підрив довіри до США як до раціонального переговорника — союзники бачать непослідовність, противники бачать можливість дотискати. Важливо й те, що Європа вже починає демонструвати жорсткішу позицію щодо Трампа, і готовність підвищувати ставки з боку Європи зростатиме.
Ерозія санкційного інструменту — якщо тиск не призводить до швидкої капітуляції, а навпаки посилює позиції опонента, його ефективність починає викликати питання. Крім того, Трамп зафіксував прецедент: демонстрація сили без доведення до результату знижує її цінність — погрози, за якими не слідує реалізація, знецінюються. У Пекіні це побачили, і цей фактор посилює всі перераховані вище тенденції.
Є фраза, яку помилково приписують фон Клаузевіцу: «Перемога — це створення кращих умов, ніж до війни». З урахуванням того, що ісламістський режим не мислить категоріями людських втрат і, кажучи словами Фуко, «у них інший режим істини», ця формула наочно показує, хто насправді отримав від Трампа більше, ніж мав.
На завершення коротко додамо, що все це створює нову реальність для України. Хоча це окрема серйозна тема, але коротко звернемо увагу на питання про те, що буквально на очах знецінюються так звані гарантії США та НАТО, яких домагається Україна як умова миру. Очевидно, що навіть якщо деякі гарантії будуть дані, у результаті Україна може отримати черговий «Будапештський меморандум», тобто папірець, що нічого не значить, і в Кремлі це добре розуміють….