Косів і Гуцульщина — край, який має неповторну історію, благословенний Богом обдарованими людьми — плеядою талановитих митців практично всіх сфер діяльності. Серед них — Юрій Порох — лавреат премії імені Катерини Білокур, майстер художньої обробки шкіри, знаний не тільки у рідному Косові, а й в Україні та за її межами за неповторність та автентичність шкіряних виробів.
Мистецьке життя майстра, який відновлює традиції предків, зберігаючи неповторність гуцульських ремесел, висвітлено у документальних телефільмах «У Косові майстер зі шкіри виготовляє гуцульські череси» (НТК Коломия, 2018), «Майстер гуцульських чересів» (українсько-румунський проєкт, реалізований за підтримки Європейського Союзу «Жити з мистецтвом», 2021), «Новий погляд» (Київ-Львів, 2021), «ASSOCIATED PRESS, Kosiv, Ivano-Frankivsk region, Ukraine- 6 May 2023», «Традиційні гуцульські череси черес здобули популярність після виступу на «Євробаченні» гурту Kalush Orchtstra» (DW українською, 21 травня 2023р.), Pro Remeslo, «Чому Косів називають скарбницею українських ремесел? (16 жовтня 2024р.), завдяки яким творчі роботи Ю.І.Пороха побачили, крім України, глядачі в США, Франції, Швеції, Норвегії, Іспанії, Італії, Польщі.
Юрій, закінчивши Косівський коледж прикладного і декоративного мис-тецтва ім. В.Касіяна (2001-2005), інститут прикладного і декоративного мистецтва ЛНАМ (2005-2010) не покинув стіни закладу, а працював лаборантом на відділі графічного дизайну кафедри «Дизайн» (2010-2016), провідним фахівцем (2016-2021), а з 2021 року — він — завідувач навчальної лабораторії кафедри «Дизайн». Без відриву від роботи здобув магістерський ступінь у Львівській національній академії мистецтв (2012-2013).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Мені пощастило навчатися саме в Косівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, де здобував фахові знання на відділі художньої обробки шкіри. Тут працювали і працюють люди, які тратили свої знання, свій час, свої сили для того, щоб навчити, відкрити молоді шлях у творче життя. Серед них Чіх В В. — завідувач кафедри, викладач композиції та роботи в матеріалі, Прощук М.Ю. — викладач, член НСМНМУ, Кіщук М.П. — викладачка композиції та роботи в матеріалі, Кіндій Я.М. — викладачка технології та роботи в матеріалі, Вірозуб В.Г. — викладач технології та роботи в матеріалі, Фіцич І.А. — завідувач майстернею відділу художніх виробів зі шкіри, викладач роботи в матеріалі, Ходан Ю.В. — викладач композиції та роботи в матеріалі, Цьок А.В. — викладач композиції та роботи в матеріалі, які допомагали опановувати таємниці технології художньої обробки шкіри, стати фаховим майстром», — зі щирою вдячністю говорить про них Юрій Порох.
Знання надихнули його на дальшу творчу працю. Юрій вже не розлучався з інструментами. Щодень знаходив вільний час, щоб мережити візерунки на виробах з шкіри. Чимало давали йому зустрічі й розмови з провідними майстрами — Прощуком М.Ю., Фіцичем І.А., Кіщуком В.В., відвідини їхніх домашніх майстерень, спостережливий огляд їх доробку. Він наполегливо працював над собою, шукав власний почерк, прагнув сказати своє слово в царині декоративно-прикладного мистецтва.
І ось вже впродовж двадцяти чотирьох років Юрій Іванович займається художньою обробкою шкіри, половину цього часу виготовляє гуцульські пояси-череси, відновлюючи традиції давніх майстрів.
Традиційний гуцульський пояс-черес, який є точною реплікою стародав-нього череса, характерного для мешканців карпатської Верховини, що його носили сто років тому, який він створив для музиканта українського гурту Kalush Orchestra, що в 2022 році переміг у пісенному конкурсі «Євробачення», Тимофія Музичука, став для нього особливим визнанням. Юрій Порох у 2022 році отримав престижну премію імені Катерини Білокур за серію робіт «Гуцульські череси, пояси, тобівки».
Творчий доробок майстра вражає різноплановістю, залюбленістю в ремесло та бажанням зберегти народні традиції художньої обробки шкіри Гуцульщини, надавши їм сучасного стилю. А це — гаманці чоловічі і жіночі, купюрники, наплічники з гуцульськими орнаментами, ключниці, портмоне, жіночі ридикюлі, кофри для мотоциклів, різні пояси, ремені, сумки (жіночі, чоловічі, дорожні, сумки-портфелі), обкладинки для документів, брелки, чохли для ножів та сокир.
Робота над виконанням першого череса, настільки сподобалася, що почав заглиблюватись у тему, вивчати музейні збірки, фотографії, книги.
Відтоді виготовлення автентичних речей — гуцульських чересів і тобівок, оздоблених тисненням, плетінням кольоровими шкіряними смужками, мельхіоровими, латунними ґудзиками, пуклями, пряжками, стало однією із улюблених робіт Ю.І. Пороха. Тепер він один з найбільш знаних майстрів художньої обробки шкіри у своєму місті та в Україні загалом.
Зараз Юрій працює над складнішим проєктом — традиційною гуцульською сумкою-ташкою. Це — шкіряна сумка прямокутної форми, яка відрізняється від тобівки малим розміром, вузькою, плоскою формою, проте практично вся у металі. Її носять в парі з тобівкою на широкому ремені, також оздобленим металом.
Юрій Порох тісно співпрацює з майстрами художньої обробки металу — Олегом Гаркусом, Олександром Бієвським, Марком Луканюком, Максимом Франком.
Чаклуючи над кожним новим твором, Юрій Порох весь час вкладає в нього частинку своєї душі, старається поділитися своєю любов’ю і красою з іншими. Кожна робота — результат наполегливих творчих пошуків і оволодіння авторською технікою. Авторство твору засвідчує власним логотипом, а для створення каталогу робіт кожен виріб фотографує.
Крім виконаних творчих робіт зі шкіри, має публікації в газетах та журналах, є учасником багатьох заходів, зустрічей, виставок.
Ю.Порох — учасник зустрічі з творчою родиною Порохів, яка відбулася 23 лютого 2023 року на засіданні Клубу інтелігенції ім. І.А.Пелипейка. Як майстер художньої обробки шкіри, він представив каталог робіт різного призначення, відеофільм про свою творчість; експонати колективної виставки «Народне мистецтво як БРЕНД», яка була відкрита 3 квітня 2024 року у виставкових залах Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Юрій — учасник квартирника «Під відкритим небом», який проводився у внутрішньому дворику Косівської центральної міської бібліотеки під гаслом «Зі світу по нитці», де було зібрано 11352 грн. на банку Andriy Zhyvachivskyi на аптечки ССО. Разом з дружиною Наталею Юровою допомагав в усіх організаційних питаннях, проводив майстер-клас.
16 жовтня 2024 року відбулися приємні хвилини цікавого спілкування майстра з пані Мирославою із проєкту Pro Remeslo, «Чому Косів називають скарбницею українських ремесел?», яка отримала від Юрія-ремісника, що створює старовинні гуцульські аксесуари, які носив найвідоміший опришок у Карпатах — Олекса Довбуш, чимало цікавих вичерпних відповідей на поставлені запитання, які озвучені у фільмі.
А ще Юрій допомагає волонтерам, а в час війни шиє підсумки для аптечок, турнікети та чохли для зброї. Вперше виготовив сучасний «тактичний» гуцульський черес з системою MOLLE для нашого захисника Трача Руслана.
Добрий син, чоловік, люблячий батько Іллюші-першокласника, він має золоті руки не тільки в роботі зі шкірою, але й в домашньому господарстві. Іллюша, сидячи в майстерні тата або мами, спостерігає за їх роботою і намагається переймати від них хист до прекрасного. А скільки радості, коли разом з батьками вирушає в Карпати! Саме син і гори надихають на творчість сім’ю, яка закохана в мистецтво.
З нагоди ювілею, який майстер відзначатимете 8 квітня 2026 року, шлемо йому найщиріші вітання.
Працюйте і творіть для збереження українських традиційних ремесел та примноження мистецьких скарбів Гуцульщини!
Ольга Дерій, м.Чортків
Світлини із архіву Юрія Пороха