“Українська літературна газета”, ч. 3 (383), березень 2026
З КНИГИ НАМОВЛЯНЬ
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Продовження. Початок див.: https://litgazeta.com.ua/prose/v-iacheslav-medvid-volodar-sniv-nav-iazav-siuzhet-z-knyhy-namovlian/
https://litgazeta.com.ua/prose/v-iacheslav-medvid-volodar-sniv-nav-iazav-siuzhet/
*
Зіштовхнувся віч-у-віч з ветераном війни; протез на правій нозі, пів обличчя понівечено; він зіходив з маршрутки, ледь спираючись на ковіньку; я спромігся лише кивнути, і він кивнув на відповідь; ось де доба мовчазного вглядання одних в одних
*
Домовимось так-от; якось одного разу, за якоїсь нагоди, або й без неї скажемо гич усім довколишнім клопотам, усім посяганням на наш час, наше здоров’я, нашу мисленність; і лишимося наодинці з родинними фото, листами; і жодних спогадів
*
І вкотре цей дратівливий спротив кожному дріб’язковому доріканню сторонніх; що спричиняє гули в голові, тремтіння рук; кажеш, війна, руйнація, людські жертви; а дріб’язкові дорікання постають мало не на звинувачення; й замість виправдовувань поринаєш у стан німування, і мова, мовлення, промовляння німують разом з тобою
*
Місто щодалі набуває європейського вигляду; безліч загороджувальних стовпчиків; велосипедні доріжки (хіба раз на день хтось проїде); мов чорні воронки вулицями гасають евакуатори
*
І знову бігборди про щезлих діток; і знов того ж віку
*
Ця остання війна на планеті; доки доля України не буде з’ясована
*
Світ, у якому живемо і який здавався таким величавим, насправді виявився крихким і вразливим
*
Страх перечитувати якусь книгу, аби не поновлювати атмосферу, в якій уже побував
*
Соромишся своїх болячок, набутих іще за тоталітарної доби, коли бачиш чоловіків з протезами; навіть ходу свою уповільнюєш
*
З усієї російської політики, філософії, літератури можна виснувати не думку, не ідею, а однісіньку наскрізну ноту незбулості
*
Читання Нечуєвих творів може втомлювати своєю надмірною описовістю; але щоразу винагороджуєшся магією прозового плетива
*
Ні-ні й зринає проблема людяності командирів
*
Що вище поверхом, то страчається пам’ятливість; і мусиш вертатися, аби поновити те, що гадалося зробити на горішніх поверхах; це або ознака старіння, або ж речі вдаються до хитрування; або ж утрапляєш не на ті поверхи; не в тому місці; не в тому часі
*
Скільки поколінь мають перетримати в пам’яті оці втрати; перегорнувши сторінку національної історії
*
Що з чогось; як постала тютюнова індустрія; кавова індустрія; уся світова цивілізація тримається на вдосконаленні якихось давніших нехитромудрих винаходів
*
Якогось ранку дізнаєшся, що жоден афористичний подум не навідується; щось примушує тебе братися до розлогіших текстів; і як це втішливо, і як просто
*
Про нашу несправдженість; якими могли б ми бути; пам’ятливцями, хранителями; усе поховано у книжках; і ми лише читачі, позбавлені пам’ятливості
*
А навпроти нашої школи у Кодні через дорогу у березі була здоровенна хата, і там був гуртожиток-інтернат для школярів із сусідніх сіл; і якось мене вгостили перловим супом; і досі він пам’ятається на смак і на запах
*
Коли бунтівні молодики початку дев’яностих скидали з п’єдесталів українських радянських класиків, вони навіть не підозрювали, що колись взиратимуться у їхні твори, дошукуючись не ідеологічної підлеглості імперської доби, а таємниць побудови речень
*
Ще збудуться місячні відпливи, і ця орда розчиниться у своїх лісах, а землі їхні стануть пусткою
*
Прозаїк, поет, перекладач Ю. П. усе нарікав на класика О. Г., бувши якийсь час і його зятем, що той не подбав, аби перепоховати батька Ю. П. на Байковому
*
Маючи такий тривалий тоталітарний досвід з його фальшивими гаслами, ми виплекали досвід національний; та гасла, як знати, спрацьовують не одразу
*
…і були вислухані тільки юродиві; Василь Герасим’юк; із лірики вісімдесятих; що ж іще ми могли осягнути правдивішого, аніж сама правда
*
Якоїсь днини, може, й у передгодиння цього Свят-вечора, 2023-го, деякі слова озвалися інакшою сутністю; мовби натомившись од нашого вимовляння
*
Вчувши колись я сів не в той літак у виконанні автора, уже ніколи не вдавалося розокремити величавість образу і магію виконання; щойно берешся перечитати, аж тут постава і голос Вінграновського
*
Шекспір подекуди виглядає таким кумедним; зі збожеволілою леді Макбет, зі вдавано збожеволеним Гамлетом; а чого варта ота хустина, через яку ревнивець Отелло вбиває Дездемону; ні, спершу душить, а потім всаджує в неї кинджала; та найкумедніше, коли, помираючи, шекспірівські герої встигають виголосити доволі розлогі монологи; але це театр; провини Шекспіра в тому немає
*
Деякі давні класичні твори треба читати у пізньому віці; подовжуючи відстань між часом їх створення і часом сприйняття; тільки так можна добачити в них найцікавіше; барву казковості
*
Кого намагаєшся обхитрувати; вчуваючи цей страх минущості й забуття створеного
*
Завойовувати і знищувати завойовуючи не одне й те ж
*
Зерна граната і зерна кукурудзи такі схожі; і вкотре допевняєшся, чи мудрість людини тотожна мудрості природи
*
Писав Дмитро Кремінь у 2001 році; Дай же щастя, Боже, Україні, І нещастя ворогу не дай (…)
*
Усе частіше чути посеред людей; дякую, гарного дня
*
Дружина розповідала; мамину матір забрали недужу до себе в село; батько прочиняв двері, щоб вона бачила з ліжка, що на подвір’ї робиться; як корову напувають
*
Довідьмувалася, що вже й до пари не знайти
*
Поет Ю. Г. рано відійшов з життя після бандитського нападу в Житомирі; горнятко з чаєм чи кавою завжди обіймав долонями, й ледь протримавши, зачинав пити обережними ковточками; і в цьому було щось сирітське; ми й не здогадувалися про цей древній ритуал пиття
*
От тобі й передбачення; ще на початку 2000-х в одній з колонок для газети День нагадав, як сільський дядько вимовляв прізвище московського правителя; путо, пуття
*
Світ навіть уявити не міг, що зло може втілюватися в одну істоту з ознаками генетичного виродження і завойовницькими амбіціями; світ і далі вчудовується загадковістю континенту, що породжує таких монстрів
*
Давно спостережено, що в багатьох творчих людей процес мислення випереджає процес фіксації, втілення виконання замисленого; звідси й мовна і стилістична незграбність; і потреба редакторів, яких щодалі бракуватиме
*
Люди почали пильніше й доброзичливіше придивлятися одні до одних та сторожкіше вслухатися у мовлення
*
І прочиняєш двері навстіж, впускаючи до свого хатнього затишку світ веселощів і жахіть
*
Цей страх; неможливості охопити всі подробиці минулого; і ця радість; що буття не оддаровує задарма свої порухи; і цей подив; од швидкоплинності сучасного
*
Натомлюєш себе цілоденною роботою, аби хоч так виповнити вікову і фізичну неміч взяти до рук зброю; повторюючи як молитву на ворога меч, на диявола хрест
*
Може статися так, що чоловік, одружуючись, заздалегідь витворює архітектуру ошуканства і наживи, прогледівши у родині своєї майбутньої дружини відсутність цинічного прагматизму; цей чоловік також вираховує момент розлучення, аби у спосіб судових процесів домагатися того, що не здобуте його працею
*
Здається, Антоніо Мачада писав; чим більше вглибаєшся у світ речей, то більше вони набувають невиразності; додамо; речі лишаються незмінними, тим часом наші уявлення про них постійно мімікрують
*
Коли починаєш сприймати жінок без будь-якої потаємної зацікавленості; але задля цього треба було прожити довге життя; і треба було побачити українську жінку-воїна
*
Не одружуйся зі старшою роками жінкою; аби не прожити життя з накиненим тобі щоденним почуванням винуватості
*
Захід висловив задоволення, що вся надана Україні військова техніка облікована
*
От що незбагненно; війна не сниться
Далі буде.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.