“Українська літературна газета”, ч. 3 (383), березень 2026
Збираючись вперше цього року на зустріч із читачами, відчуваю, як мені не хочеться порушувати внутрішню тишу, без якої я б ніколи не змогла здійснитись як письменниця. Мені не переламати ту дивну ситуацію, що склалась в українському книжковому просторі: ти мусиш вилізати на люди, бо про тебе забудуть. Не має значення, що ти пишеш, як ти пишеш. Головне – як ти себе подаєш публіці і як на цьому заробляє видавництво. А тут – конкуренція, цинічна і безжальна, бо можна з будь-якого лайна зробити бестселер, вклавши туди гроші. І найчастіше саме з нього і роблять бестселери. Габріель Гарсія Маркес вставав щодня о 5 родині ранку. Перед ним лежало 500 аркушів чистого паперу, які він списував, шматував, жмакав за 5-6 годин роботи. Сучасний автор прокидається з головою тяжкою від похмілля в готелі, бо гастролі займають у нього цілий рік, шукає в Інтернеті, хто там про нього що написав, і їде на першу зустріч. Навіть якщо він не вживає того зілля, то в його голові так само порожньо, як у похмільній.
Секрет успіху – мати в друзях медійників, покровителя рівня Фірташа, власний музичний гурт, лексикон постмодерну для круглих столів і лексикон Аллочки-людожерки для простої публіки, а також час від часу демонструвати своє політичне глупство на всю Україну ( останнє це вже наслідок успіху).
Уповаючи на час, який все розсудить по ділах ваших, ми лукавимо. На місці відпрацьованого матеріалу з’явиться свіжий, ще гібридніший, а попередній закріпиться у гіпсових формах щелеп балакунів від літератури як «канон». Ресурси для канону з того самого джерела, що й ресурси на підтримку гібридної літератури: купівля науковців, вікна Овертона в критиці і ліберальні (проросійські) медіа. Все, що не вписується в «канон» гібридності, вважають апологети гібридності, це соцреалізм. Брехня настільки очевидна, наскільки ж і нахабна, і розрахована не на розумних мислячих людей, а на неосвічену молодь. Та молодь може навчатись і в Гарварді, і в Могилянці, це не рятує від неосвіченості. Знання – це не мудрість. Розумний не стане сперечатися з дурним про смаки, і не буде намагатись з ним конкурувати, бо програє. Шляхетний римлянин Андрій Содомора не стане виступати у львівському цирку. Він – приятель Горація, а не кінь Калігули.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Так само шляхетний львів’янин Ігор Калинець чи біженець Василь Голобородько не стануть підбирати крихти зі столу Адміністрації Президента і їхні книжки не куплять на Львівській торговиці, яка колись була Книжковим Форумом, міністри та всіляка дрібнота, що продала давно душу дияволові. По тому й будемо дивитись, що є літературою, а що є покручем швейної машинки і анатомічного стола, здебільшого переспівом (плагіатом) з неперекладених у нас літератур інших народів. Або просто графоманськими сльозами, за які, може, й не платять багато, але видавництва, що спеціалізуються на третьосортних світових бестселерах, диктують попит.
Існує незмінна константа: скажи мені, що ти читаєш, і я знатиму, чи варто мені з тобою приятелювати. Аспірантки філологічного факультету зачитуються Люко Дашвар, бо вона більше відповідає їхньому інтелекту, ніж «Дім на горі» Валерія Шевчука. Коли годувати мозок фастфудом, він деформується і зменшується в об’ємі. Тут уже час не допоможе. Укрсучліт та інші йому подібні сучліти працює на дебілізацію населення і дуже гарно йому це вдається наразі вкупі з системою освіти, що теж стає гібридною замість того, щоб стати прогресивною.
Гібридна література ніколи не стане національною, і це, мабуть, її головна ознака. Ба, вона її найбільший і найлютіший ворог, бо виключає будь-який альтруїзм.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.