Чи є у російській культурі хоч щось своє?
Українська вчителька зарубіжної літератури Аліна Мец спростувала міф про самобутню творчість російського письменника Олександра Пушкіна. Вона зазначає, що сюжети до своїх творів поет створював не сам, а запозичив у попередників.
Свої міркування з цього приводу вона виклала у соцмережі TikTok. Вчителька пояснила, які саме твори Пушкін взяв собі за основу і назвала його майстром плагіату.
Так, вчителька зазначає, що сюжет для відомого свого твору «Казка про рибалку та рибку» російський поет узяв у братів Грімм.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Забудьте про російський колорит, тому що ця казка є калькою з німецької казки братів Грімм «Про рибалку та його дружину», «Мертва царівна» – це їхня ж «Білосніжка», – пояснює Аліна Мец.
Зазначимо, що російський письменник взяв за основу прозовий твір і створив віршовану казку, дещо змінивши сюжет – у казці братів Грімм йдеться про рибу камбалу, тоді як у Пушкіна – золота рибка, а також Пушкін у свій твір додав епізоди з коритом, чого не було в оригіналі.
Вчителька зазначає, що «Золотий півник» Пушкіна повністю, аж до деталей сюжету, списаний з новели американця Вашингтона Ірвінга, а «Цар Салтан» позичений у італійця Карло Гоцці. Також у поемі «Євгєній Онєгін» Пушкін втілив ідеї англійського письменника Джорджа Байрона.
Аліна Мец свідчить, що російський письменник запозичив сюжети як поетичних творів, а й історичної прози. Так, наприклад, “Капітанська донька” написана за ідеями Вальтера Скотта.
“Чи є в тій культурі хоч щось своє?” – риторично запитує вчителька.