Сучасна українська бібліотека розширила традиційні горизонти й розвиває цілий спектр соціально-культурних функцій. Тепер бібліотека ‒ інформаційний центр із доступом до інтернету, соціально-психологічний осередок, творча майстерня, пізнавальні проєкти, виставки, презентації, зустрічі, а також ‒ місце обігріву та пункт незламності. Та все ж передовсім бібліотека – це книгарня.
БІБЛІОТЕКА – ПЕРЕДОВСІМ КНИГАРНЯ
Як поповнюються книжкові фонди публічних бібліотек і як функціонують бібліотеки під час російсько-української війни. Про це розповіла директорка Централізованої бібліотечної системи «Свічадо» Святошинського району м. Києва Світлана Гонда.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
‒ Найбільшим постачальником книжок для бібліотек є Український інститут книги (УІК). Український інститут книги – державна установа, створена у 2016 році для розвитку книжкової галузі та промоції читання. УІК підтримує видавців, перекладачів та авторів, працює над тим, щоб українська література ставала доступнішою в Україні й видимою у світі. За десять років діяльності УІК, зокрема, поповнив фонди публічних бібліотек на понад 2 млн примірників.
Так, до ЦБС «Свічадо» тільки від часу повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року від УІК надійшло 229 книг у 2023 році, 794 книги у 2024 році, 344 книги у 2025 році. Усі книги обліковані з позначкою УІК або з фірмовою наклейкою установи. Це історичні, документальні, біографічні видання, художні твори українських письменників та зарубіжних авторів у перекладах українською мовою. Наприклад, твір для дітей І. Андрусяка «Зайчикова книжечка» (видавництво «Фонтан казок»), роман Юрія Винничука «Танго смерті» (ДОВЖЕНКО БУКС), роман в оповіданнях Євгена Положія «Іловайськ» (Фоліо), романи Теодора Драйзера «Стоїк», «Титан», «Фінансист» (видавництво «Орбіта» та «ДОВЖЕНКО БУКС»), казка Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» (ЛА «Час читати»), публічні лекції / есеї Хорхе Луїса Борхеса «Сім вечорів» (переклав з іспанської Сергій Борщевський, видавництво Анетти Антоненко), романи, повісті, есеї Галини Пагутяк «Небесна кравчиня» (ЛА «Піраміда»), роман Марини Гримич «Клавка» (Нора-Друк), науково-популярне видання Андрія Клімова «Славетні гетьмани України» (Віват), 365 новел про 365 книжок Ганни Улюри «365: Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини» (ArtHuss), есей Івана Дзюби про творчість Ліни Костенко «Є поети для епох» (Либідь), історичний нарис Катерини Щоткіної «Хроніки Томосу» (Віват), історико-біографічне видання Дениса Журавльова «Іван Мазепа» (Фоліо) та ін.
Також 2023 року в рамках проєкту Goethe–Institut в Україні спільно з Німецькою бібліотечною асоціацією за підтримки УІК ми отримали валізку з книжками: твори для дітей Сашка Дерманського, Тані Стус, Світлани Ройз, Андрія Бачинського, Олесі Мамчич та ін. українською мовою та книжку Anette Langen «Mit Felix auf großer Deutschlandreise» німецькою мовою.
Книги до бібліотек надходять і від благодійників та наших читачів, від окремих видавництв, від письменників, які проводять у нас творчі зустрічі з читачами. Наприклад, бібліотека імені Махтумкулі понад п’ятдесят років активно співпрацює з Посольством Туркменістану в Україні. У межах культурного обміну бібліотека отримує книги, що висвітлюють життя, творчість поета Махтумкулі, а також сучасний розвиток Туркменістану. Також ми вдячні норвезькому благодійному фонду «Veteran Aid Ukraine» за нещодавно подаровану нашій бібліотеці літературу англійською мовою.
Читачі у нас різні: хтось читає дитячу, пригодницьку чи детективну літературу, хтось – жіночі романи чи книги з популярної психології, хтось вивчає оновлену, справжню історію України, хтось читає біографічні нариси видатних українських особистостей, про яких до 1991 року заборонялося навіть згадувати тощо.
Станом на початок 2026 р. користувачами ЦБС «Свічадо» є 37 329 осіб, а книжковий фонд становить 277 435 примірників творів друку.
До складу ЦБС «Свічадо» Святошинського району входить 10 публічних бібліотек: Центральна районна бібліотека Централізованої бібліотечної системи «Свічадо», імені Гната Юри, імені Сергія Вакулишина, імені Махтумкулі, імені Василя Стефаника, «Джерело»; три спеціалізовані для обслуговування дитячого населення: імені Миколи Дубова, «Книжкова світлиця», «Промінець»; для юнацтва – імені Натана Рибака.
Під час повітряних тривог, які стали константою нашого життя від 2022 року, ми не обслуговуємо користувачів, скеровуємо їх до найближчого укриття. Під час відключень живлення користуємося альтернативними джерелами освітлення і не відміняємо ні зустрічей, ні занять для гуртківців. Коли були сильні морози ‒ деякі зустрічі для дітей і дорослих проводилися онлайн, так, наприклад, спілкувалися учасники клубу «Мовна варта». В окремих бібліотеках району облаштовані пункти незламності, де можна зігрітися, підзарядити гаджети, випити гарячого чаю, провести час у спокійному та безпечному просторі з доступом до інтернету. Пункти незламності працюють у бібліотеках: «Книжкова світлиця», бібліотека ім. М. Дубова, бібліотека ім. Натана Рибака, бібліотека ім. Г. Юри, бібліотека ім. С. Вакулишина, філія бібліотеки ім. В. Стефаника (пров. Камʼянець-Подільський, 6А). Графік роботи: з 10:00 до 18:00.
Наш колектив – досвідчені фахові працівники, переважно жінки. Усі ми переймаємося проблемами російсько-української війни: у когось воюють тато, чоловік чи син і їхнім підрозділам потрібна постійна підтримка; хтось постійно долучається до волонтерських заходів (плетіння сіток чи донорства).
А наприкінці 2025 року наша молода колега мобілізувалася до ЗСУ і є нині бійцем 21-го полку Kraken із позивним «Ромашка». Тепер ми почуваємося зобов’язаними підтримувати і Ірину, і її побратимів.
Ситуація із літературою російською мовою в бібліотеках часто провокує бурхливі обговорення, так само як і використання російської мови в публічному просторі. Ці гострі питання теж прокоментувала Світлана Гонда:
‒ Ми діємо в межах чинного законодавства України. Є закон, згідно з яким забороняється розповсюдження продукції таких видів: яка пропагує війну, насильство і тоталітарні режими, виправдовує окупацію українських територій, створює позитивний образ держави-агресора або її інституцій і містить антиукраїнські змісти[1]. Отож, від 2022 року у ЦБС «Свічадо» ми активно працюємо над вилученням застарілої, пропагандистської / російськомовної літератури. Так, наприклад, 2025 року вилучено 16 233 таких видань. У цілому від 2022 р. дотепер вилучено 84 289 назв книг.
Мережа наших бібліотек долучилася до ініціативи спільноти «Кікімори з Микільської Борщагівки» зі збору книжок російською мовою (російської літератури) для подальшої переробки Київським Картонно-Паперовим комбінатом (м. Обухів). Мета – придбання FPV дронів для 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» та для інших підрозділів ЗСУ. Одна тонна такого ресурсу дорівнює 1/3 вартості нового FPV дрона. Гасло волонтерів ‒ «Книжки російською – маркер ОКУПАЦІЇ, а НЕ ВЄЛІКАЯ КУЛЬТУРА!» актуальне донині. Протягом трьох років мешканці Святошинського району поповнюють пункти збору макулатури у бібліотеках ЦБС «Свічадо».
Зберігаємо галузеву літературу російською мовою, якій ще немає аналогів українською мовою: довідники, словники, книги з психології, твори зарубіжної класики, які ще не видано в перекладах українською мовою.
Усі працівники бібліотеки послуговуються виключно державною мовою. Відвідувачі бувають різні. Саме для тих із них, хто прагне добре опанувати українську мову, ми й запроваджуємо мовні гуртки чи клуби. Із відгуками наших «спудеїв» можна ознайомитися в публікаціях про роботу клубу «Мовна варта» (див. інтерв’ю «Ірина БОНДАРЕНКО: українська мова ‒ не лише інструмент комунікації, а й глибинний складник нашої ідентичності» на сайті НСПУ[2]).
БІБЛІОТЕКА ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ КЛАСТЕР
Та все ж традиційна роль бібліотеки як книгозбірні нині модернізована. Централізована бібліотечна система «Свічадо» Святошинського району тепер має функції своєрідного культурного кластеру. На базі Центральної районної бібліотеки успішно працює міський пілотний проект «Biblioteka-Hub».
Завдяки широкому спектру соціокультурної діяльності бібліотеки ЦБС «Свічадо» є активними інформаційними та культурними осередками, справжніми центрами дозвілля. Тут працюють гуртки української (для дорослих і дітей) та англійської мов, гуртки малювання, театральні гуртки. У ЦРБ ЦБС «Свічадо» діє «Мовна варта». У бібліотека ім. С. Вакулишина ‒ мовний клуб «Поетика», у рамках роботи клубу працює молодіжна театральна студія. У бібліотеці ім. Махтумкулі організовано роботу курсів «Прокачай українську», для читацької аудиторії 7‒12 років розпочала роботу Творча літературна майстерня «Словограй» та «Мовні посиденьки». Активно розгортається робота у мовному клубі «proМова» в бібліотеці ім. Гната Юри.
Серед «мовних» проєктів, що мають на меті підвищення мовної компетенції дітей, особливою популярністю користуються розмовні клуби англійської мови: English Speaking Club для дітей у ЦРБ ЦБС «Свічадо» та «English and you» для дітей у бібліотеці ім. Махтумкулі та бібліотеці «Книжкова світлиця»
У ЦБС четвертий рік діє осередок мережі кіноклубів медіа просвіти з прав людини Docudays UA ‒ «Docudays Svichado». Глядачі старшого віку та молодь уже переглянули та обговорили 44 фільми. До слова, на ці кіносеанси до нас часто приходять учні ліцею №222, ліцею ЕКО №198, гімназії ім. О. Гончара №76, Вищого професійного училища №33 Святошинського району. Великим попитом та популярністю користується проєкт «Психолог (арт терапевт) у бібліотеці». У ЦРБ ЦБС «Свічадо», у бібліотеках для дітей ім. М. Дубова та «Промінець» для користувачів молодшого шкільного віку на постійній основі організовуються сеанси казко терапії; у ЦРБ «Свічадо» за запитом забезпечуються індивідуальні консультації психолога; організовуються релаксаційні майстер-класи. За участі ГО Кінологія «ТСО України» у бібліотеках ЦБС «Свічадо» відбуваються сеанси каністерапії ‒ сеанси психосоціальної реабілітації та лікування з використанням спеціально навчених собак для покращення ментального та фізичного стану дітей. У 2025 році у ЦРБ ЦБС «Свічадо» започатковано проєкт «Точка опори. Простір для жінок: говоримо, відчуваємо, творимо».
Популярним у користувачів бібліотек та відвідувачів є проєкт «Бібліотека ‒ ArtProstore» (організація мистецьких та художніх виставок). Так, протягом 2025 року проведено презентації понад 25-ти творчих і художніх виставок, серед яких: виставка ляльки-мотанки «Берегиня роду українського». Також тут за участі автора презентували виставку картин бельгійського художника Патріка Кастерманса «Від відчаю до надії».
Серед активно відвідуваних є інформаційно-дозвіллєвий проєкт «БібліоКосмоЗнайко» (ЦРБ «Свічадо»), який ведуть фахівці Київської філії Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова. Цього року започатковано роботу гуртка юних хіміків ‒ «Пізнайки хімії» для учнів 4‒6 класів.
Гурткова робота у бібліотеках ЦБС «Свічадо» загалом розвинена дуже добре. Популярністю користуються художній гурток «АРТА» та Театральний гурток у ЦРБ ЦБС «Свічадо»; «Паперове диво» у бібліотеці ім. М. Дубова; «Умілі рученята» та секція «Дошколятко» ‒ робота за програмою розвитку дитини у бібліотеці «Книжкова світлиця»; гурток рукоділля: «Іграшка Тільда» у бібліотеці «Промінець»; «Чарівний клубок» у бібліотеці ім. Махтумкулі.
У ЦБС «Свічадо» працюють і літературні клуби, на зібраннях яких обговорюються твори Валерія Шевчука, Василя Кожелянки, Василя Шкляра, Юрія Винничука, Тамари Горіха Зерня та ін. Літературний клуб у ЦРБ «Свічадо» модерує журналістка Ольга Бабчук, а клуб «Книжковий кіт» в бібліотеці ім. Махтумкулі ‒ літературознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, PhD з філології Ольга Петренко-Цеунова.
Також у бібліотеках постійно відбуваються зустрічі з творчими особистостями. Протягом останніх років користувачі бібліотек ЦБС «Свічадо» спілкувалися з художником, лауреатом Шевченківської премії, автором проєкту «Графіка Української мови» Василем Чебаником, з художником Володимиром Ребровим, зі сценаристом і режисером Віталієм Потрухом, артисткою Національної опери України Людмилою Грачевською, заслуженою артисткою України Русланою Лоцман, актором Дмитром Лінартовичем, письменниками Оксаною Забужко, Тамарою Горіха Зерня, Світланою Талан, Ірен Роздобудько, Ольгою Саліпою, Тетяною Коноваленко, Зіркою Мензатюк, Сашком Дерманським, Марією Волинською, Тетяною Домашенко, Світланою Вертолою, Олександром Козинцем, Сергієм Пантюком, мовознавицею, співзасновницею видавництва «Віхола» Ольгою Дубчак та ін.
Досвідом роботи у творчих та мовних бібліотечних гуртках поділилися очільниці театрального та мовного проєктів.
Художній керівник театральної студії ‒ професійна актриса, нині – здобувачка вченого ступеня доктора мистецтв у творчій аспірантурі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, акторка театру на Печерську Вікторія Щегель розповідає:
‒ Акторство і театральна діяльність розвивають дуже багато навичок, які допомагають пізнати самого себе, соціалізуватися, розвиватися всебічно від раннього дитинства. Ці уміння допомагають дітям і в комунікації, і в соціалізації, і у наполегливому досягненні поставлених життєвих цілей. Після декількох занять, коли діти зрозуміють свої можливості, пізнають одне одного, напрацюють мовленнєві навички, певний рівень сценічної мови, а також увагу, фантазію, концентрацію, ‒ починаємо працювати над невеликими театральними постановками. Так, протягом двох років діти зіграли вже чотири вистави: «Як Катруся Миколая зустрічала», «Різдвяний пампушок», «Новорічні пригоди Гаррі Поттера та його друзів», «Фантазія за Лісовою піснею». Наші глядачі ‒ відвідувачі і працівники бібліотеки, батьки, сестрички / братики, дідусі / бабусі і друзі наших юних акторів. Цей сценічний досвід так само формує у дітей впевненість у собі, прагнення за будь-яких умов почуватися комфортно.
Ми запрошували до студії усіх охочих, навіть дорослі люди хотіли опановувати акторство. Але більше прийшло дітей, тому ми й створили дві групи відповідно до віку учасників – молодшу (6‒8 років) і старшу (9‒12 років). Критерій один – мати бажання, горіти цією метою. Тоді навички театральної діяльності із такою завзятою дитиною, яка світиться і горить, можна напрацювати.
Студія працює же третій рік. Попри тривоги, обстріли, вимкнення світла і проблеми з опаленням у Києві ‒ юні театрали завжди знаходять час для занять, репетицій і вистав.
Ірина Бондаренко, – модераторка розмовного клубу української мови «Мовна варта», магістр української філології, випускниця Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка зазначає:
‒ Клуб «Мовна варта» в Центральній районній бібліотеці «Свічадо» діє від травня 2024 року. Мовний гурток ‒ простір, де кожен може вдосконалювати свою українську мову в дружньому колі однодумців. Заняття мовного клубу насичені інформацією, ілюстративними матеріалами, різними видами робіт, інтерактивними формами комунікації. Крізь призму лексики / граматики української мови учасники «Мовної варти» торкаються актуальних тем суспільного, культурного життя в Україні, а також основ психології спілкування. На зустрічах гуртківці опановують різні шляхи поліпшення власного мовлення українською: налаштовують ґаджети та застосунки на українську мову, змінюють медіапростір на українськомовний, перейменовують назви власних профілів у соціальних мережах тощо; читають (так учасники розмовного клубу уже слухали / читали поезії Ліни Костенко «Гроза проходила десь поруч», Павла Вишебаби «Доньці», фрагменти текстів Костянтина Москальця «Келія чайної троянди», Лесі Українки «Кассандра». «Мавка» та ін.; обговорювали в діалогах художні тексти та їхні екранізації (наприклад, за книгою Володимира Лиса «Століття Якова», Івана Багряного «Тигролови»), проводять мовні ігри та тематичні заняття (наприклад, «Рослини», Вбрання», «Мистецтво», «Іншомовні слова» тощо).
Я допомагаю учасникам клубу удосконалити мовні навички, збагачувати словниковий запас, працювати над вимовою й граматикою. Це сприяє внутрішньому прийняттю й утвердженню української як мови щоденного вжитку, мови культури, мислення й емоційного самовираження. Адже українська мова ‒ не лише інструмент комунікації, а й глибока частина нашої ідентичності. Тож через живе мовлення, дискусії, ігри, тематичні зустрічі ми підтримуємо процес мовного відновлення, який зараз відбувається в українському суспільстві.
Отож, сучасні бібліотеки в Україні додають до класичних функцій книгозбірні дуже багато суспільно значущих, культурних, розвивально-пізнавальних, творчих, креативних проєктів і формують своєрідний культурний кластер ‒ мережу багатофункціональних центрів із комплексом культурних послуг.
[1]ЗАКОН УКРАЇНИ. Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну. 22 травня 2022 року. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2265-20/ed20220522#Text. Закон №318/97-ВР від 05.06.1997 Про видавничу справу. URL: https://zakononline.ua/documents/show/182619___597341
[2] Ірина БОНДАРЕНКО: українська мова ‒ не лише інструмент комунікації, а й глибинний складник нашої ідентичності. Офіційний сайт НСПУ. 17.05.2025. URL: https://nspu.com.ua/aktualno/irina-bondarenko-ukrainska-mova-ne-lishe-instrument-komunikacii-a-j-glibinnij-skladnik-nashoi-identichnosti/