25 лютого 2026 року —155 років від дня народження Лесі Українки, видатної української письменниці, громадської діячки, величного класика української літератури.
Саме в цей зимовий холодний день відбулося перше в цьому році засідання Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка, присвячене ювілею геніальної майстрині слова та презентації нової книжки молодої авторки Ганни Біленчук «Сонцелюдники».
У світлиці Косівської районної міської бібліотеки ім. Богдана Радиша-Маринюка було людно — ніде голці впасти. Тут зібралися ті, кому небайдуже українське слово, — представники творчої інтелігенції Косівщини різного віку, професій, уподобань, освіти, фаху, серед яких — письменники, освітяни, медики, митці, краєзнавці, очільники владних структур та організацій, студенти ІІ-го курсу спеціальності «Художній розпис» фахового коледжу Косівського державного інституту декоративного мистецтва разом із викладачкою Людмилою Козар, бібліотечні працівники.
Вступне слово-вітання виголосила Аделя Григорук — заслужена працівниця освіти України, членкиня НСПУ, НСЖУ, НСКУ «Вітаю усіх учасників заходу, а в першу чергу жінок, бо сьогодні відзначається День української жінки, встановлений саме в день народження Лесі Українки — геніальної української літераторки чиє слово стало символом сили та незламності. Неоціненний творчий спадок, життєві принципи і сила духу славетної Лесі завжди будуть у пам’яті кожного українця».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У центрі святково прикрашеної світлиці — книжкова виставка «Світло Лесиного слова». Уляна Книш — провідна бібліографиня КЦМБ представила присутнім твори письменниці, серед яких — ліричні вірші, листи, поеми, драматичні твори, книги про Лесю Українку.
А далі учасники заходу поринули у світ мандрівки Лесі Українки Гуцульщиною (липень-вересень,1901), в який їх повела Аделя Григорук. Вона глибоко і змістовно на основі цікавих історичних фактів розповіла про стежки Лесі Українки карпатським краєм — Вижниця, Кути, Косів, Яворів, Криворівня, Верховина, Буркут, Гринява, Довгополе, Яблуниця, Конятин, Вижниця, акцентуючи на тому, що Гуцульщина стала цілющим бальзамом для Лесі Українки, де їй вдалося подбати зміцнити здоров’я, зустрітися зі знайомими письменниками і громадськими діячами, налагодити нові контакти, відчути наснагу до творчості. Розповідь дослідниці про оточення Лесі Українки та коло її знайомих на Гуцульщині — матір Олену Пчілку, чоловіка Климента Квітку, дядька Михайла Драгоманова, Михайла Павлика, станіславського фольклориста Мелітона Бучинського, Анну Москву, родину Окуневських — Теофіла та Ольгу, родини Франків і Гнатюків, Наталю Кобринську, отця Волянського, Володимира Кобринського, Миколу Міхновського, Леся Кульчицького, пароха Івана Попеля (дядька письменниці Марійки Підгірянки) надзвичайно захопила присутніх, бо тут багато чого вони почули вперше.
«Гуцульщина залишила помітний слід у житті і творчості видатної дочки нашого народу Лесі Українки, яка заслужила собі щиру любов і вдячну пам’ять на багато років наперед своєю геніальністю і відданістю рідній українській землі», — такими словами завершила свій виступ Аделя Григорук.
Продовженням заходу стала презентація третьої збірки віршів та прози «Сонцелюдники» Ганни Біленчук, уродженки села Уторопів — батьківщини великого поета України Тараса Мельничука.
Г.Біленчук — колишня учениця Уторопського НВО, випускниця Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка та Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, нині провідна методистка Коломийської міської публічної бібліотеки.
Вона авторка трьох книг: «Автограф серця» та «Реверанс душі»; «Сонцелюдники» — збірка поетичної прози, в якій образ сонця осмислюється як метафора людського тепла, доброти та внутрішньої сили. Ганна Біленчук пише простими, доступними для кожного словами, передаючи все те, що бачить довкола і відчуває своїм серцем. А краса карпатських гір надихає і приваблює, дає заряд енергії для творчості.
Розповідь Г.Біленчук про себе, свою творчу стежину, любов до книги і людей, які надихали на поезію, гармонійно поєднувалися з її авторським читанням уривків із книги та виступами присутніх. А яскрава мультимедійна презентація на фоні пейзажів чудового гуцульського краю підсилювала відтворені сторінки творчого життя письменниці.
Авдиторію зворушив Кирилко Кіщук, першокласник Уторопського ліцею, який виконав пісню «Журавлина» на слова Тараса Мельничука, що викликало шквал аплодисментів. До речі, Кирилко — активний учасник проєкту «Сузір’я Карпат» (Коломия), співає патріотичні пісні, пісні на слова Т.Шевченка, Марійки Підгірянки, Т.Мельничука, декламує вірші поетів-учасників проєкту. Захоплюється краєзнавством, з цікавістю відвідує музеї, виставки, фестивалі, бібліотеки. Любить подорожувати визначними місцями заходу України.
Струн людських сердець торкнулися і «Тарасові бриндуші» та «Миті і люди» з книги Г.Біленчук, майстерно прочитані письменницею Аделею Григорук.
Засідання пройшло в дружній та теплій атмосфері. Багато квітів, подарунків, теплих і щирих слів на адресу Аделі Григорівни та Ганни Дмитрівни висловили Роман Печижак — начальник відділу культури та туризму Косівської територіальної громади, Юрій Стефурак — директор Національного природнього парку «Гуцульщина», письменники Василь Шкурган, Іван Гриджак, викладачка школи мистецтв Світлана Крицкалюк, завідувачка Косівської філії обласного Музею визвольної боротьби ім. С.Бандери Людмила Луканюк, викладачка літератури Людмила Козар, члени Клубу інтелігенції — Ніна Васильченко-Каверіна, Надія Пасічняк, Галина Тренделєва, Марія Порох, Уляна Книш, педагогині Ольга Курищук-Сав’юк, Марія Ласійчук, рідні та друзі Ганни Біленчук.
У світлиці не було жодного, хто б не пройнявся виступом Надії Ярової, яка зворушливо, щемно, зі сльозами на очах звернулась до присутніх: «Не думала і не гадала, що на 7-му десятку літ вимушено прийдеться покинути своє місто і поселитися тут, на Гуцульщині. Я уродженка Луганська, 24 роки — жителька Києва, а недавно, гнана війною, поселилася в селі Микитинцях.
У Косів приїжджаю не за покупками, а щоб насолодитися містом, талановитими людьми, мистецькими скарбами, зібраними в музеях, в яких я вже побувала. Сьогодні на засідання потрапила випадково, на запрошення членкині Клубу пані Ольги, з якою познайомилася незадовго до початку за чашечкою кави. Вражена до глибини душі, аж мурашки по тілу пробігають, проведеним дійством. Які люди! Яка атмосфера! Отримала неймовірну насолоду від почутого! З хвилюванням висловлюю свою вдячність всім за тепло щирих сердець, а особлива шана і подяка — організаторам, які в цей важкий для України час творять неймовірно чудові справи. Рада новим знайомствам та спілкуванню. Хочу завжди бути з вами».
Наприкінці Ганна Біленчук подякувала за увагу всім присутнім, подарувала бібліотеці свою книжку «Сонцелюдники» з дарчим підписом. А далі — автограф-сесія та фото на згадку.
Авторка цього матеріалу подарувала всім присутнім власноруч виготовлені буклети про проведення таких заходів, як: «Презентація книги Максима Ємця (Єнота), «Районний конкурс читців сучасної воєнної поезії ім. Героя України Максима Ємця», «Воюємо всі разом, єдність — наш закон» — поетична вервечка за книгою Максима Ємця».
Дві години промайнули швидко, на одному подиху. Присутні отримали море позитиву, гарного настрою та потужного заряду енергії. Такі моменти вражають і закарбовуються в пам’яті надовго.
Марія Порох,
членкиня Клубу інтелігенції та РО «Просвіта».
Світлини авторки.