“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026
Глибокий родовід Миколи Васильовича Гладкого простежується від 1680 року. Походець із благодатної Сумщини (або, як кажуть місцеві, із Посулля), він був справжнім нащадком давнього козацького роду. Впродовж століть чоловіки цієї родини належали до козацького стану, зокрема до козаків-характерників – особливо підготовлених воїнів, яким були притаманні виняткова фізична сила, духовна міць та риси, що в народній традиції наділяли їх надзвичайними здібностями. Таким спадком був позначений і сам Микола Гладкий: у його натурі органічно поєднувалися шляхетність, твердість духу та невгасима внутрішня сила, недаремно сучасники називали його українським брахманом. Народився він 23 березня 1955 року у мальовничому селі Ведмеже Роменського району на Сумщині, біля підніжжя стародавнього скіфського городища, тож із дитинства був пов’язаний із прадавньою історією рідного краю.
Микола Васильович був не лише ученим-дослідником, а й справжнім просвітителем – людиною, яка усвідомлювала моральний обов’язок передати наукові знання широкому загалу, допомогти кожному глибше осягнути світ і власне місце в ньому. Він здобув найвищий науковий ступінь доктора філософії (спеціальність «освітні, педагогічні науки») та отримав звання почесного доктора мистецтвознавства й історії України Українсько-американського університету «Конкордія» (м. Київ). Микола Гладкий також був членом Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України. Двічі обирався депутатом Шевченківської районної ради у місті Києві, був депутатом м. Обухів Київської області. Його авторитет був незаперечним: до його думки прислухалися, його слово шанували, а сам він завжди прагнув зробити складні історичні знання доступними й цікавими для людей.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Постаті Миколи Гладкого здавна належала широка повага не лише в Україні, а й за її межами. Його подвижницька праця стала вагомим внеском у розвиток української історичної науки, освіти та культури. Він був серед тих, хто сприяв утвердженню національної спадщини в європейському гуманітарному просторі, утверджуючи українську історію як органічну частину світової цивілізації. Завдяки наполегливій праці цього дослідника до наукового обігу введено велику кількість раніше невідомих раритетів, створених нашими пращурами, що збагатило світову науку новими знаннями про Україну. Інтелект, мудрість і людяність Миколи Гладкого забезпечили йому стійку повагу серед колег, однодумців та учнів.
Сила його духу була такою, що всі, хто намагався похитнути його переконання, зрештою ламалися перед його незламною внутрішньою гідністю. Він не лише метафорично, але й буквально проявив козацьку відвагу – долучився до захисту України під час сучасної війни. Як учасник АТО Микола Гладкий був відзначений бойовим Срібним хрестом батальйону імені генерала Кульчицького. Це прямий відгомін його козацького коріння, яке дарувало йому стійкість, чесність і непохитність у життєвих позиціях.
Наукові праці М. В. Гладкого присвячені формуванню нового типу метасвітогляду – такого, що поєднує філософську глибину з гуманістичною суттю людського буття. Його інтелектуальна спадщина закликала сучасників не лише оволодівати інноваційними здобутками прогресу, а й залишатися морально зрілими, шукати сенс життя, розрізняти добро і зло, усвідомлювати духовні підвалини власного призначення. Учений наголошував, що знання власної історії є надійним підмурком у свідомості народу, тож у своїх виступах і книгах він невпинно підкреслював важливість історичної пам’яті та духовності для нинішніх і майбутніх поколінь.
Його головна наукова тема – дослідження української Прадавньої Скіфії – була для нього не просто фаховим інтересом, а справжнім покликанням душі. Недаремно сучасники називали Миколу Гладкого «Хранителем Скіфії»: усе його життя він присвятив тому, щоб повернути із забуття велич і глибину української давнини та допомогти людям знайти духовні орієнтири й відповіді на виклики сучасності. Дослідник систематично й особисто збирав унікальні матеріали зі скіфської історії, вводячи до наукового обігу безліч раніше невідомих пам’яток нашої спадщини. Він тісно співпрацював із Національною історичною бібліотекою України, де неодноразово презентував свої видання і проводив зустрічі з читачами, прагнучи донести знання про скіфську добу до якнайширшої аудиторії.
Микола Васильович був послідовним носієм і популяризатором українських національних та культурних цінностей. Як свідомий патріот України, він принципово здійснював свою наукову діяльність українською мовою, вважаючи її фундаментом державності, історичної пам’яті та духовної спадщини народу. Усі його наукові дослідження, праці й книжкові видання були створені українською мовою, що стало вагомим внеском у розвиток вітчизняної історіографії.
Водночас, прагнучи інтегрувати українські наукові здобутки в міжнародний академічний простір та сприяти світовому визнанню історії Скіфії, Микола Васильович ініціював і підтримував переклади своїх праць англійською та грецькою мовами, розширюючи коло їхнього наукового та культурного впливу.
М.В Гладкий автор восьми книг про античну історію України – Величну Скіфію-ПротоУкраїну. Серед них особливо відомі такі видання:
1. «Золоті хвилі Скіфії» 2018.
2. Співавторство з донькою Катериною Сідіропуло (Гладкою) «Містерії Скіфів та знахар Еллади» 2018.
- «Скіфські реліквії України» 2018.
- «Спадщина царя Аріанта» 2019.
- «Золотий епос Скіфів» 2020.
- «Золоті обереги Великої Скіфії» 2021.
- «Надбання Величної Скіфії» Монографія. 2025.
- Співавторство з Володимиром Цибулькіним «Велична Скіфія – ПротоУкраїна» 2025.
- «Золоті лучники Скіфії-ПротоУкраїни» – остання книга, яку автор встиг допрацювати при житті (не встиг надрукувати).
Останні дві праці побачили світ у 2025 році. У своїх книгах дослідник не лише описував події та артефакти, а й вводив до обігу велику кількість нових історичних раритетів, кожну знайдену реліквію забезпечуючи детальними описами, фотозображеннями, діаграмами та картами місць знахідок. Найвищою метою шанованого автора була саме просвітницька діяльність, спрямована на пробудження національної свідомості українців. Він прагнув, щоб ми, як народ, глибше усвідомили свої історичні корені й відстояли право на знання про свою давню спадщину – Скіфію як праукраїнську цивілізацію.
Особистості Миколи Гладкого були притаманні шляхетність, витримка й висока моральна чутливість. За свою громадянську позицію та духовне лідерство він був удостоєний Почесної відзнаки «За духовне відродження нації». Він ніколи не відповідав нерозумом на нерозум, не піддавався страху чи спокусам, залишаючись доброзичливим, уважним до людей і врівноваженим навіть у найтривожніші часи. Сучасники знали його як людину бездоганної порядності, відповідальності, мудрості та внутрішнього світла.
Світлий образ Миколи Гладкого – його добрі справи, любов до людей і до України – житиме завжди: у нашій пам’яті, у наших серцях, у науковій спадщині, яку він залишив сучасникам та прийдешнім поколінням. Його заповітні слова й надалі лунатимуть у нашій духовній традиції: «Слава предків – нащадкам!».
Світлана Зелик,
журналіст НСЖУ
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.