“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026
*
Уявити літературу як живу істоту
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
*
Чим більше життя сповнюється трагізмом, жорстокістю, поквапливістю, почуванням безвихіддя, саме тоді сни дарують впорядковані й заспокійливі видива; і все у подобах жінок
*
Коли самоназвані постмодерністи скулювалися у затінку всіляких теорій про письмо, що вбачалося їм межи мовою й стилем, коли артистично приндилися на жорстокість, народність, патріархальність, то що ж тепер; як узгодити те письмо з теперішніми стражданнями нації
*
Щойно одійшовши зі сну, дошукуєшся затишних царин давнішого життя; розлогі фікуси винесено на подвір’я; мама варить на вогнищі варення з вишень; і це очікування; що батько прийде тверезий і щось принесе
*
Якби людська увага дбайливо обіймала кожну дрібницю довколишнього світу, то ми перетривали б ще не одне тисячоліття
*
Боротьба мов; мова і її синтаксис, семантика, орнаментика, розділові знаки належать до наймогутнішої зброї у культурних змаганнях, військових чварах між державами, народами, расами, цивілізаціями
*
Продовж усього життя тільки й поборюєш власні вади й пристрасті; гадаючи, що поборюєш вселенські вади й пристрасті; гадаючи, що творчість і є поборюванням
*
Чи це щось означає, що ми звужуємо формати своїх писань; і тим більша спокуса зважитися на багатосторінковий епос
*
Континенти зі стабільним існуванням; континенти, загрожені природними катаклізмами; континенти, що знемагають від боротьби етносів
*
Значна частина мисленного буття триває під знаком якихось вражальних подій, що завдають невигойної травми; як от іще за совєччини; такий собі письменницький десант; відвідання дитячого притулку; а вже як від’їжджати, підбігає дівчинятко й так же вдивляється в тебе; заберіть мене звідси; та догледівши розгубленість на твоєму обличчі, милостиво всміхається; та то я пожартувала; й спурхнула до гурту інших діток
*
Згадуючи, як виміняв у букіністичному на Хрещатику восьмитомник Константіне Гамсахурдіа на Тихий Дон Шолохова, ще й трохи приплативши; російською грузинські перекладачі; наклад двісті тисяч; у його нарисі про подорожування Україною десь 1932 року лише в одному місці позначилася барва тривоги
*
Комусь до вподоби, що ти перечитуєш Льва Шестова; а комусь бійся зізнатися про інші свої вподобання; й так ці гості переходять коридорами твого буття, не вдовольнившись аніжоднісінькими зізнаннями про вподобання
*
Знаючи багатьох письменників упритул, не позбуваєшся кумедного враження, що їхні творіння тотожні їхній поставі, мовленню, ході, звичкам; й ось часи, коли межи текстом і його творцем западає неподоланна прірва
*
Що ж ти зробив задля спротиву й перемоги; вдовольняючись дріб’язковою пенсією; накульгуючи впісля побутової травми; погодившись на участь у всіляких комітетах і журі; на читання тисяч і тисяч сторінок; що ж ти зробив
*
Від обридливих, іноді й нетверезих домагань знавців літератури, хто ти такий, що ти створив, а ти ж класик, доводиться боронитися не інакше на зразок миттєво витвореного афоризму; Шекспір зі своїм Гамлетом і в страшному сні не могли уявити, що настануть часи, коли відповідей буде більше, аніж запитань; і чим більше безглуздості закладено у той афоризм, тим надовше тебе залишають у спокої
*
Наснилося; миготіли уривки речень з великими інтервалами; незнана досі стилістика; та годі було вловити хоча б слово за біжучими рядками
*
Цієї ночі не почув сигналу повітряної тривоги; володар снів нав’язав сюжет, що його де й упорядкувати і розтлумачити; у новелі описано дівчину на велосипеді, але тато дівчини робить позов на автора; автор запевняє, що цю дівчину бачив нещодавно, не його доньку; але ж; з’ясовується, що час написання новели співпадає з попереднім випадком; й це передчуття тривоги, ймовірного покарання
*
Те, що в наших снах, видіннях, мареннях не вроджується навіть натяку, чи є всесвіт безкінечним, чи існує у формі незбагненного для людського розуму завихрення (…)
*
Коньяки мені смердять мишами; бренді нагадує самогонку, од якої вмер мій батько; вина мов якісь кисляки, що вдаряють на нирки; пиво знетямлює все тіло; може, я не вдатний на міру споживання; може, це спроба поборювання спадкових чоловічих схильностей; мамин батько Гаврило сконав, вчащаючи до шинкарки; татові брати Петро й Остап, що один від оковитої згибів, інший завісився; та й дід Кирило, батьків батько, вмудрився в тюрмі межи поренчами вдушитися, змивши ганьбу од чиєїсь намови; й порятунок не забарюється; ледь приплющиш очі, й мамине обличчя в’являється; як застереження, як порятунок
*
Але щоб аж так; дочка повставала проти матері; моя онука, якою тішився за її малечих літ; але оті ще дитячі малюнки її подекуди вражали зачаєним страховіттям; й ці русифіковані мешканці столиці, ці мальчікі в булгаковскіх шінелках, ці свахи з демонічним нутром перебрали її на свій бік
*
Така собі згадка про давніші часи; Роман Андріяшик добував сигарети уроздріб на тютюновій фабриці десь за цирком; і пригощав; і вони були аж солодкі
*
Верхні шари свідомості виснажилися; глибші ледь іноді обдаровували осяяннями; й тоді казали, що незрозуміло пишеш; та ось війна породила і самотинність, і зосередженість, про які ми й не здогадувалися
*
Й нарешті сказати; я знаю, хто ви насправді такі і в чому полягала ваша житейська місія
*
Що ми не зрозуміли; сказано ж було; у бога за дверима сокира лежала
*
Наймогутніший таємний орден; митець і слово; митець і пензель; митець і ноти
*
Ще за тих часів; Марія Орлик була головою кабінету міністрів, а Валентина Шевченко обіймала посаду голови верховної ради; вражальна гендерна політика совєцької доби
*
Надходять такі часи випробувань, коли й молитва набуває свого справдешнього змісту і значення
*
Геніальна стратегія й тактика; зайти на ворожу територію; чи було таке в історії воєн
*
Макрон вдало висловився; що б то було, якби ми зараз переглянули кордони станом на 1939 рік
*
Деякі класичні твори сиротливо дочікуються людських рук і очей; намагаючись виполонитися з лабет списків і тлумачів; зі щокожної доби приміток і коментарів
*
На хитрувате питання тележурналістки, чи змінилося ставлення до Ліни Костенко, знана письменниця, звично сукаючи рученятами врізнобіч, заходилася із глузливими посмішечками про те, що не треба було писати Записки українського самашедшого (навіть невздужавшись назву як слід пригадати), і що Ліні Василівні 94, то хай каже чи робить, що хоче, і що десь колись, тиснучи на спілку письменників, вирішувала, кому їхати за кордон, а кому ні (…); гаразд було б написати ще один роман; Записки української самашедшої
*
І щоразу зринає оте Сосюрине; я не знаю хто кого морочить але я б нагана в руки взяв і стріляв у кожні жирні очі в кожну шляпу і манто стріляв
*
Або й таке; одного з правозахисників на допиті кадебешник запитав; в случає вашего пріхода к власті что би ви здєлалі с такімі, ка ми; та й відповідь; іспользовалі би по назначєнію
*
З тих часів і такі поетичні вибурхи, хоча автор не пригадується; не зітри мене, не зітри, Володимирська тридцять три
*
Казали тато; хочеш зберегти вроду, остерігайся чорнявих і вертлявих, бо й не згледишся, як зів’янеш
*
Скі-ільки магів, екстрасенсів, усіляких прозірливців, а передбачити щонайближчі потрясіння катма глузду
*
Й знов про те ж; Україна в огні; а з острашливою барвою постають видива з давніших часів; що ж у чоловікові не так; вони прирікають себе на творчість, на ходіння до урологів, на пияцтво
*
Мова, що вважалась панівною для всіх підневільних народів ще недавнього імперського континенту, враз зчужіла; мов цеглину згризаєш, взявшись перечитувати щось
*
За тоталітарних часів талант розглядався як небезпечна хвороба; за часів демократії талант як національне надбання висміювався корпораціями нездар
*
До трагічних обставин нашої доби доторочується багато чого, що його належало б вважати за непотріб; та найогиднішими виглядають мистецькі корпорації зі своїм блюзнірським гумором та невдатними антропологічними типажами
*
Якимось демонічним чином тебе на довгі роки закуйовджує серед тих, що спустошують тебе, відкрадають дорогоцінний час, знемагають дріб’язковими клопотами, жадають і свої творчі потуги подати як щось рівноцінне твоїй праці, а своє невігластво вивищити понад твою терплячість; тож ми кажемо, що літа швидко минають; не згледишся як і *
Панас Мирний у щоденнику; після полювання усі грали самашедших
*
Місто рясніє бігбордами про щезлих дітей; обох статей; і всі однакового віку; по років дванадцять, тринадцять
*
Гостювання, провідування інших міст, континентів виснажують; та найбільше травмують видива рештків колись величної архітектури, нагадуючи про ймовірну руйнацію й нашого світу; казала мама; її мама, моя бабуся Марина Аполінарівна дальш Андрушівки не була
*
Що цікавіше; перечитувати Людину без властивостей Музіля у перекладі Олекси Логвиненка, а чи передмову Дмитра Затонського до цих двох томів; ми завжди вагаємося, перш ніж зробити вибір між певним явищем і коментарем до нього
*
Ці дні; коли здається; ніде нічого не відбувається; жодної війни; жодних жертв; природа облаштовує своє царство осені, й ти мовби з нею заодно
*
Аж на реготи хилить; прожити життя під щоденним наглядом не знати кого, задля чого, навіщо, з якою метою; та нареготавшись, приходиш до розуміння, що справжньої вартісності своєї особи так і не осягнув
Продовження буде.
“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.