“Українська літературна газета”, ч. 1 (381), січень 2026
І. ОЗОВИСЬ, ДУХОВНИЙ БРАТЕ!
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ТІЛЬКИ ПРАВДОЮ
Ніч залізна, бодай не бачити,
пише травмами.
Чим я можу тобі віддячити?
Тільки правдою.
Наліта чортовиння зграями,
ми в немилості.
Чим я можу тебе розраяти?
Тільки щирістю.
Не повісь і ти борг на правнуків,
брехи вижени.
Порятується тільки правдою
той, хто виживе.
29.06.2025
ОЗОВИСЬ, ДУХОВНИЙ БРАТЕ!
Голос втратили дзвінки,
стали спогадом зв’язки.
Озовись, духовний брате,
через відстані й роки.
Страшнувато в самоті,
некомфортно й в многоті.
Їх пекельна балістична
доганя і в укритті.
А не встигнеш в укриття,
наживай серцебиття.
Наслухатимеш сирени
наростаюче виття.
День минає, ніч гряде,
пощастить? не попаде?
Озовись!
Якщо тут пекло,
то напевно є й едем.
06.07.2025
* * *
Зітхни й проясни свій статус,
пора примиритись.
Відснилися сни,
яким не дано повторитись.
Чуття і думки
в моріннях, як зеки на нарах.
Твої літаки
іржавіють в темних ангарах.
Бракує пального,
розтринькав, відпустка у Феба.
Нема запасного
зручного летовища в тебе.
Подовжилась черга
усе ще літати охочих.
Усміхнений червень,
а в тебе заплакані очі.
25.06.2025
* * *
Рвала й там, де свіжі шви,
я благав: болить, не рви.
Ні словечка не сказала,
тільки вперто й злобно рвала.
Я подався від біди
до вечірньої звізди.
Ти ж лишилася з бідою
під вечірньою звіздою.
І тепер твоя біда
іншу жертву вигляда.
25.06.2025
* * *
Ти на мене дивишся й плачеш,
запевняєш: ні-ні, не пробачиш.
Я ж інакшим бути не можу,
покладаюсь на волю Божу.
Знаю: сльози твої правдиві.
Плач!
Так плачуть лише щасливі.
05.06.2025
БІЛЯ ЗАВАЛІВ
Ах, яке попадання точне,
жодна душечка не вціліла!
Тато скорчивсь під ліжком, мама
долілиць возлежить на кухні.
Ніжка доньки у ніші шафи,
біла рученька за порогом.
Ах, яке мальовидло пишне,
люблять хлопці багряну барву.
Де ж малятко? Кишки в животик
і по смерті запхнути хоче.
Ах, яка бездоганна влучність,
ах, який ювелірний почерк!
Та подібна тонка робота
навіть нам, чортам непідсилу.
08.06.2025
ВІН ЗНАВ ЇХ
Така мальовнича ніч була,
що йому не подумалось:
той, який ляже спати,
уже не прокинеться.
Такий благодатний ранок був,
що не міг уявити він:
та, яка комусь люба,
прокинеться без очей.
Він же місить окопну глину,
шарпає рвану пам’ять.
«Ми з вами ще поквитаємось,
це я вам кажу, живий!»
24.06.2025
ХИМЕРНИЙ ДІАЛОГ
Ти прийшов узяти моє життя?
Так, я прийшов узяти твоє життя.
А хіба це ти дав мені моє життя?
Ні, не я дав тобі твоє життя.
То чому ж ти хочеш
узяти не своє, а Боже?
Я про це не думав.
А ти подумай.
Мені заборонено думати.
Я солдат, я маю виконувати накази.
Спробуй подумати!
І твій «калашников»
допоможе тобі
відчути на дотик чепіги плуга…
08.06.2025
МОНСТР ПОЛІТИЧНИЙ
Начерк портрета
Флюгер,
пройдисвіт,
причетний до наших травм –
Трамп.
Пилат,
який умиває руки,
блюзнір і хам –
Трамп.
Брехун, проноза,
барона Мюнхгаузена варіант –
Трамп.
Вбивця з-за рогу,
шахрай, блазень,
торгаш і цинік,
примножувач руїн і втрат –
Трамп.
Курйоз історії,
ганьба Америки,
підстилка Путіна,
співавтор драм –
Трамп.
10-16.07.2025
ЛІДЕРИ СВІТУ
Вони зустрічаються,
вони усміхаються,
вони обнімаються –
ситі, щасливі.
А Україна палає,
оборону тримає,
кров’ю спливає.
Розплачується безталанна
двохсотими і трьохсотими,
доки вони зустрічаються,
доки вони усміхаються,
доки вони обнімаються,
доки цілуються –
нечестиві.
30.07.2025
* * *
Буряти змились,
прийшли чеченці,
батьків пришили.
Над ним глумились,
ховавсь в зеленці,
там і лишили.
Звихнувся хлопчик,
бабуся плаче, а він регоче.
Не чує небо,
невже пробачать
Верховні очі?!
03-05.07.2025
АСТРАЛЬНА КОЛІЗІЯ
Господь в нерішучості:
потопИть нечестивців
у погибельних водах?
Чи розвінчавши
їхній міф про Фенікса,
в Судний день спопелити?!
30.07.2025
З ОКОПІВ
Коли я оголосив війну
цій безглуздій війні
і потрапив у самісіньке пекло,
я був певен,
що тили мої захищені.
Але з’ясувалося,
що це не так.
Син переметнувся до ворога,
жінка знюхалася з крутеликом
і мене кинула,
друг подався до Польщі.
Залізяччя свистить
над моєю головою,
у мене немає шансів вціліти.
Лишився я тут сам-один,
сержанта підстеріг снайпер,
напарник підірвавсь на фугасі.
Тили мої аварійні,
повертатися мені нікуди,
у фазенду влучила авіабомба…
16-17.09.2025
* * *
…а перед ранком додалося грому
погуби, що шаліла зусібіч,
примножуючи кількість жертв погрому,
і ревом літаків з аеродрому
завершилася вибухова ніч.
03.09.2025
* * *
Розкажуть ті, кому пощастило
вижити, як, де і коли,
боронячи від ординців схили,
найнезахищеніші полягли.
Спливуть негадано такі деталі,
чому в траншеї тій стався збій,
що в дні печальні, дні поминальні
ходити чарці по круговій.
А я, уродженець того краю,
під попередження про укриття
разом з живущими позітхаю,
полеглих викличу з небуття.
01-02.08.2025
ГРА З ВОГНЕМ
Він біду вирощував сам,
як бур’ян на городі.
Він леліяв її мов сад
ревно, всупереч шкоді.
Він піджучував: ну ж, рости,
попри заповідь божу.
Все одно тобі полягти,
я тебе переможу.
І сказала йому біда:
а я в дурні тебе пошию.
Чуєш? Пре прибутна вода,
завтра буде по шию.
Що повідаєш небесам,
потураючи шкоді?
Ти вирощував мене сам,
як бур’ян на городі.
17.06.2025
САМОГУБЕЦЬ
Гукав – не догукався,
кричав – не докричався.
Почули мучня,
як замовк гучно.
04.06.2025
ХТО?
То хто людина?
Планетарне диво?
Перемога Божа?
Чи поразка, може?
Повелителька?
Сіль Землі?
Ніхто?
Хто знає?
Скаже хто?
12.09.2025
* * *
Учитель учня навчав сердито
долать завади, нещасть загати.
Навчав, здавалось,
мистецтву жити,
а з’ясувалося – помирати.
Зістаривсь учень, став зір втрачати,
збагнув похилий – схитрив учитель.
Замовчав прикрість:
життя початок –
початок смерті!
Знав, знав мучитель,
тому й батожив, як Вседержитель!
06.06.2025
У ПРИЗЕМНІМ РЕЖИМІ
Жертва зрушень земних,
не здолаю їх спротив.
В’язко борсаюсь в сітях
перешкод-перепон.
Я смартфон увімкнув:
«Ви в режимі польоту…» –
раптом розсипом літер
озвався смартфон.
Спантеличеним зором
в текст химерний вглибаю.
Не готова душа
до подібних забав.
У режимі польоту?
Але ж я не літаю,
як літав донедавна
чи гадав, що літав?
Це збиткується хтось,
але хто він,
той кривдник?
І чому він причетний
до темної гри?
Я в приземнім режимі,
костури мої крила.
Дерев’яні, терплячі
мої костури…
29.05.2025
* * *
Все, що було, припада нафталіном,
блякне, маліє.
Фахову зіркість втрача Мнемозіна,
це амнезія.
Мли тиранія, кволість і втома,
сплін, аритмія.
Темних нездужань грізні симптоми,
це астенія.
Мови мудрячість, нервів гарячість,
болість несита.
Ноги бастують, впадаю в дитячість,
вчуся ходити.
20-21.09.2025
ПСИХЕЯ В ТРАНСІ
Повтор повтору, триває злочин
безперестанку.
Почався ранок з рахунку ночі,
з її доданку.
З її румовищ, з її полеглих,
плачів та ремства.
Життя обнулилось до жеброти
чи пак нікчемства.
Твій дім трясеться, метал несеться,
грім не вщухає.
Психея в трансі, в судомах б’ється,
її хитає.
А тіло й кішка у коридорі,
обом недобре.
Обом дослізно, в тяжкім розорі,
у пастці обрій.
Але пан Хронос прихильник чуда,
він хоче зміни.
З країн комфортних летять – ти чуєш?! –
до нас фламінго.
11.07.2025
ДО КАЙРОСА
Славний боже Кайросе,
боже миті,
мої миті кровію
перемиті.
Подаруй мені
некриваву.
Маю я завершити
свою справу.
Моя справа
теж проминуща.
Але й в проминущості
вічна й суща.
Боже випадковости,
жвавий боже,
усміхнися!
Усмішка переможе!
11.07.2025
* * *
– Серце, серце,
зізнайсь мені,
як ти вистояло?
Як ти вижило
в окаянні дні?
Як ти витримало?
– Не мене питай,
смикай не мене,
так роковано.
Запитай Творця.
Це знання земне
в небі сховано.
03-05.07.2025
ЗУПИНІТЬ ЗЕМЛЮ!
Несила терпіти
біду-ворожду.
Зупиніть Землю,
я зійду.
Із тим поєднаюсь,
хто це вперше сказав.
Земля в кривавиці
і сльозах.
Не подолать мені
тужбу й чехарду.
Зупиніть Землю,
зупиніть нарешті,
я зійду.
30.07.2025
- ПЛАНЕТАРНИЙ ЗВИХ
ҐАНДЖ МАКРОКОСМУ
Як не заплющуй очі,
а діймає
гіркущого знання
гіркущий плід.
У макрокосмі виходу немає,
існує в макрокосмі тільки вхід.
Твоя присутність в ньому –
мікрочастка
матерії,
а отже, жертва ти.
Ти в пастці оприлюднивсь,
твоя пастка
неуникненна правом правоти.
Химерний устрій,
ти його химера.
У підсумку –
потенціальний мрець.
Невипадково
сумнівався Зеров,
що автор світотвору
є Творець.
Журись, радій, люби,
ходи на лови
земних утіх,
вчись впертості в трави.
Стань стоїком!
про ґандж світобудови
забудь, не думай,
плуга при – живи!
12.08.2025
СТИХІЯ
Температурний перегрів
і тиша – так це починалось.
Порушив тишу дальній грім,
до нього ближні доєднались,
гримучіші, круті громи.
Немовби демони пітьми
у високості розважались,
метали блискавиці-стріли,
які, мов спиці мерехтіли.
Котився галактичний віз,
допоки зливою заріс,
довготривалою, стійкою,
ледь не потоп, що ставсь за Ноя.
Як знак, цей світ себе зносив,
як репетиція тих сил,
які колись поглинуть сушу
і її людність злу й недужу.
11.08.2025
КАТАКЛІЗМ
Прочахне сонце. Скипень лютий
в обіймах стисне плоть землі.
Чи він збагне той сущий з люду,
що марні всі його жалі?
Ні, не збагне, не зрозуміє,
допоки тяжко не впаде.
За мить в очах подаленіє
його безповоротний день.
Душа, підвладна божій тверді,
здолає шлях до горніх сфер.
Запише вісник в книгу смерті:
він був останній, хто помер.
26.07.2025
ЧЕРНЕТКА. ВАРІАНТИ
1.
Хоч і вибилися в начальники
крикуни твої і мовчальники,
та немає підстав для чуда,
не було тебе і не буде.
Будуть безлад, плачі, волання
і болотне довготривання.
Будуть сни й напівсни про тебе,
будуть інші земля і небо.
2.
Хоч і вибилися в начальники
крикуни твої і мовчальники,
та немає підстав для чуда,
бреше зверхник – тебе не буде.
Будуть безлад, плачі, волання
і болотне довготривання.
Будуть сни й напівсни про тебе,
Будуть ї х н і земля і небо.
24.06.2025
Продовження буде.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.