Фільм “Фюрер і спокусник” про Адольфа Гітлера та рейхсміністра пропаганди Йозефа Геббельса буде показаний 25 січня 2026 року на телеканалі ARD.
Про це повідомляє dw.com.
“Ми наполегливо закликаємо програмну дирекцію телеканалу ARD показати фільм “Фюрер і спокусник” (“Führer und Verführer”) 25 січня 2026 року в прайм-тайм, о 20:15, у зручний час – щоб він послужив застереженням проти дезінформації, демагогії і демагогії” – петиція з такою вимогою була передана 13 січня керівництву Першого телеканалу німецької громадсько-правової медіакомпанії ARD.
Приводом для звернення став надто пізній час виходу кінострічки в ефір – її показ був спочатку запланований між половиною на дванадцяту і другою годиною ночі. Багато громадських діячів та істориків, а також майже 6000 осіб, які підписали петицію, різко розкритикували канал за такий незручний слот для трансляції. Видання Stuttgarter Zeitung, посилаючись на програмного директора ARD Крістіні Штробль (Christine Strobl), повідомило у п’ятницю, 16 січня, що канал планує внести зміни до мережі мовлення.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
СВІДОЦТВА ТИХ, ХТО ВИЖИВ
Раніше голова Міжнародного комітету Аушвіца Єва Умлауф (Eva Umlauf) склала лист, адресований програмному директору ARD. У ньому вона процитувала професора Томаса Вебера (Thomas Weber), історика та консультанта фільму, який назвав незручний час трансляції “ляпасом для тих, хто пережив Голокост”. “Я вважаю це ганьбою та скандалом на тлі зростання антисемітизму та погроз для демократії в Німеччині”, – додає Єва Умлауф, яка у 1944 році разом із матір’ю була депортована до нацистського табору смерті Аушвіц.
У своєму зверненні 83-річна жінка нагадала, що входить до семи людей, які пережили Голокост, які розповіли у фільмі “Фюрер і спокусник” про свій особистий біль.
Ці люди поділилися своїми особистими історіями, щоб застерегти майбутні покоління від дезінформації, демагогії та відродження правих ідеологій, вважає Єва Умлауф. “Я змушена наполегливо просити вас як відповідальну за це розмістити фільм в основній вечірній програмі. Це ваш обов’язок щодо жертв Голокосту”, – завершує свій лист до програмного директора ARD Єва Умлауф.
КАНАЛ ARD ПЛАНУВАВ ПОКАЗАТИ ПОПУЛЯРНИЙ СЕРІАЛ У ПРАЙМ-ТАЙМ
Як повідомляв таблоїд Bild, після його запиту ARD представниця каналу звернула увагу, що телеканал хоче показати фільм напередодні Дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня. За її словами, пізній недільний вечір – це перевірений час для трансляції високоякісної кінопродукції. Крім того, фільм буде доступний на стартовій сторінці в медіатеці ARD.
Що запланував канал у недільний прайм-тайм? Замість важливого фільму про Голокост, який був також удостоєний призу симпатій глядачів Мюнхенського кінофестивалю, буде показана 1327-а серія популярного німецького кримінального серіалу “Місце злочину” (“Tatort”).
ГОЛОВНЕ ПРО ФІЛЬМ
Антивоєнна кінострічка “Фюрер і спокусник” режисера Йоахіма Ланга (Joachim Lang) вийшла у прокат у 2024 році. Через дослівний переклад важко передати гру слів в оригінальній німецькій назві. У слів “фюрер” (“Führer”) та “спокусник” (“Verführer”) – у німецькій мові один корінь.
У центрі уваги фільму – взаємини Адольфа Гітлера (Adolf Hitler) та рейхсміністра пропаганди та народної освіти Йозефа Геббельса (Joseph Goebbels). Фільм охоплює семирічний період – з 1938 року, коли після аншлюсу Австрії та поділу Чехословаччини нацистська Німеччина почала готуватися до великої війни, до падіння гітлерівського режиму 1945-го. Саме Геббельс відіграв ключову роль як у створенні образу Гітлера та вибудовуванні системи зомбування мас, так і в організації Голокосту. Найближчий підручний Гітлера був високої думки про свою роль. “Ви знаєте, як звати міністра пропаганди в англійців чи Сталіна? А Йозефа Геббельса знає кожен”, – ця фраза Геббельса про самого себе є у фільмі однією з ключових.
Картина – художньо-документальна. Поряд із знятими сценами використовуються кадри з хроніки, включаючи, наприклад, остання поява Гітлера перед камерою в Берліні. Особливу роль у стрічці грають кадри зі словами тих, хто пережив Голокост. Автори фільму позиціонують його не лише як критичне переосмислення історії, а й як фільм-застереження.