22 січня 2026 року в культурному просторі Squat 17b відбувся вечір пам’яті на честь дня народження поета, фотографа та військовослужбовця Максима «Далі» Кривцова. Про це повідомляє Читомо.
Протягом події гості читали поезію Максима Кривцова, представили кліп до пісні на його вірш «Месіє», а також відбувся музичний перформанс.
«Це достатньо дивний формат дня народження, тому що іменника ніби немає, але він завжди з нами. Сьогодні зібрались більшість людей, на яких Максим вплинув. Мені здається, що це була така надздатність цієї постаті» — розпочала вечір Гандзя Морозова, виконавча директорка фонду імені Максима Кривцова.
Про вплив Максима Кривцова на людей також розповіла режисерка Ліза Пирожкова, яка працювала над кліпом на пісню «Месіє».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Ця робота стала прикладом того, що навіть на людину, яка не знала особисто Максима, він зміг вплинути», — сказала вона.
Першою на сцену вийшла поетка, письменниця, ветеранка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Олена Герасим’юк. Вона продекламувала його вірш «Сідаєш у броню, наче у човен…».
Також Герасим’юк поділилась спостереженням про те, що загибель Максима спричинила в літературі феномен, який до цього викликали такі митці, як Тарас Шевченко — вірші «на пам’ять…». Поетка зачитала вірш «Брату “Далі”» на пам’ять Максима Кривцова авторства Максима Сальви — військовослужбовця з Чернігівщини, який написав цей вірш у 2024 році, за 2 місяці до своєї загибелі на фронті.
«Він був одним із тих, хто підняв цю поетичну традицію, коли цей прапор випав з рук Максима», — додала Герасим’юк про Сальву.
Наступною вірш «Я шарлатан…» Максима Кривцова зачитала співзасновниця простору Squat 17b Дар’я Криж.
«Два роки тому ми відзначали тут найсумніший день народження в нашому спільному житті. Це був день народження Макса без Макса. Пам’ятаю, скільки було тут людей. Я дивлюся на те, скільки людей тут зараз, через два роки. Пам’ять затирається, і з часом людей приходить менше. Але вас досі дуже багато. Це велика радість і честь — бути тут разом з вами», — поділилася Криж.
Окрім того, своїми спогадами поділився письменник, військовослужбовець і соліст гурту «Фіолет» Сергій «Колос» Мартинюк — він наголосив, що творчість «Далі» надихає і продовжуватиме надихати митців, а також зачитав вірш «Я для тебе листа».
Перекладачка Лариса Бабій, яка разом з колегою Геленою Кернер працює над перекладами віршів Кривцова англійською, зазначила, що познайомилася з поетом вже після його смерті, через його вірші: «я провела так багато часу з цими словами, крізь які проходить людина, проходить її дух. Вірші, їхня людяність, Максимове відчуття світу — це все наближає тих, хто далеко від України фізично або політично, щоб вони просто відчули, що тут відбувається».
Бабій представила вірш «Там, де темрява» у власному перекладі англійською, але перед тим зазначила: «Якщо багато людей говорять про світлість, максимальну здатність бачити щось красиве, красу і світло в кожній людині, любити життя, бачити його навіть у найтемніших місцях на війні — я думаю, що він також дуже пильно дивився в темряву. Як довкола себе, так і в самому собі, як у людині. І без цієї уваги до темного, мабуть, не проходило б і це світло».
Також у заході взяв участь соліст гурту «adm:t» Андрій Дмитренко — артист виконав дві пісні, створені на слова «Далі» — «Метаморфосінь» і «Завтра?». Він відвідав захід, присвячений дню народження Максима, вперше після його загибелі, адже наразі також є військовим.
Говорячи про творчість Максима, Андрій додав: «Нам варто пам’ятати Максима і його вірші не лише як вірші про смерть. Напевно, 85% його творчості присвячені темі смерті. Але “Метаморфосінь” не пов’язана зі смертю. Це одна з його найбільших ліричних робіт. Коли ми з Максимом бачилися наживо, я запропонував структуру куплетів, щоб вони будувалися із фрази “Ось і осінь”, які співзвучні і передають настрій, але не впливають на структуру його вірша. Він погодився».
Окрім того, протягом вечора Гандзя Морозова звернула увагу на традицію святкування — за життя Максим жартома казав, що якщо він загине, хоче, щоб його поминали чипсами та кока-колою, тому гостей вечора пригостили саме цим.
Офіційна частина вечора закінчилася спогадами двоюрідної сестри «Далі» Олени Крупко. Вона подякувала, що прийшло стільки людей, адже Максим дуже любив свій день народження і хотів, щоб на ньому збиралося якомога більше його друзів.
У коментарі Читомо Олена Крупко зазначила, що міжнародний інтерес до творчості Максима зростає — його вірші перекладають різними мовами. На вечорі їх читали англійською, а також з’явилися охочі прочитати литовською.
Організаторами заходу стали фонд імені Максима Кривцова та культурний простір Squat 17b, який став традиційним місцем для подій, повʼязаних з Максимом Кривцовим. Вечір відбувся за підтримки видавництва «Наш формат».
«Сквот нас приймає як своїх. Тут формується спільнота, в яку завжди приємно повертатись. Мені здається, що поряд з Максимом було плюс-мінус так само. Тут збираються люди, які захоплюються його творчістю, і це дуже важливий енергетичний компонент», — додала Гандзя Морозова.
Максим «Далі» Кривцов – поет, фотограф, молодший сержант ЗСУ, Герой України (2025, посмертно).
Народився 22 січня 1990 року в Рівному. Був учасником Революції Гідності. У 2014 році добровольцем вступив до лав ЗСУ, воював у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор». Після демобілізації працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub.
У 2022 році знову повернувся на фронт, де був кулеметником в 3-ому окремому полку спеціальних операцій. У грудні 2023-го вийшла поетична збірка Максима «Вірші з бійниці». Загинув під час виконання бойових обов’язків 7 січня 2024 року на Харківщині.
Нагадаємо, 22 січня 2024 року, у день народження полеглого на фронті поета Максима Кривцова, у культурному просторі Squat 17b відбулося відкриття виставки його світлин «Далі: Я поверну собі своє життя».