За рік кількість медійників, які оцінюють стан свободи слова в Україні як стабільний зросла з 28% до 44%. Водночас частка респондентів, які вважають, що ситуація зі свободою слова погіршилася, зменшилася з 51% до 37%. Я повідомляє detector.media, про це свідчать результати опитування Інституту масової інформації, повідомила пресслужба організації.
Ще 17% опитаних зазначили, що стан свободи слова в Україні покращився. В ІМІ кажуть, що це найвищий показник за останні кілька років спостережень.
Частка респондентів, які не змогли дати оцінку ситуації, скоротилася з 18% у 2024 році до лише 2% у 2025-му. На думку експертів Інституту масової інформації, така динаміка може свідчити про чіткіше усвідомлення медійниками змін і тенденцій у сфері свободи слова в умовах тривалої повномасштабної війни Росії.
Аналітики ІМІ зауважують, що зміна оцінок відображає адаптацію медіасектору до воєнних реалій, зниження рівня невизначеності та накопичений досвід взаємодії з державними інституціями й військовими структурами.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«На тлі цього фокус занепокоєнь журналістів дедалі більше зміщується з безпекових і регуляторних загроз у бік економічних, кадрових і фінансових викликів, які безпосередньо впливають на сталість роботи редакцій», — ідеться в дослідженні.
Зростання частки оцінок «стабільно» та «покращилося» також може свідчити про формування більш реалістичної оцінки стану свободи слова.
ІМІ провів дослідження з 8 грудня 2025 року по 5 січня 2026 року методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед журналістів і редакторів. Усього отримано 193 відповіді від медійників з усіх регіонів України. Серед респондентів 74,6% — жінки, 25,4% — чоловіки. Максимальна статистична похибка становить 5%.
Нагадаємо, згідно з опитуванням ІМІ, головним викликом для медіа у 2025 році стали психологічне виснаження і постійний стрес — про них повідомили 75,6% опитаних журналістів. На другому місці — економічні та фінансові труднощі, а на третьому — скорочення грантових можливостей.