Дніпропетровська обласна організація НСПУ з великим жалем сповіщає, що 05.01.2026 р., злетів у Небесні палати непересічний письменник, член НСПУ та НСЖУ, лавреат літературних премій ім. В. Підмогильного та ім. О. Кравченко (Девіль) Олександр Іванович Кутняк (15 червня 1941 – 5 січня 2026). Сумну звістку повідомив його син Руслан.
Скільки болю прийшлося витримати йому за останні 10 років невиліковної хвороби – знає лише Господь.
Цьогоріч в червні ми святкували би 85-річчя Олександра Івановича…
Світла, світла пам’ять митцеві!
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Пресслужба ДОО НСПУ
ЛЮДИНА, ЯКА ЗРОБИЛА СЕБЕ САМА
Більше десяти років попрацювавши пліч-о-пліч з цією людиною на творчих теренах (а саме в редколегії міжнародного літературного альманаху «Форум» та оргкомітеті міжнародного фестивалю літературних видань «Рідкісний птах» м. Дніпра), я дійшла висновку, що тільки на крок наблизилася до розуміння сили Духу талановитого письменника.
По закінченню Другої світової війни на п’ятирічного хлопчика звалилося те, що не мало відбутися – в його руці вибухнула граната, яку дворові хлоп’ята знайшли за містечком. Сашко на все життя залишився без правої руки і майже втратив зір.
Холодні й голодні роки в спецінтернаті для особливого контингенту дітей знайшли своє болюче відображення в багатьох оповіданнях Олександра Івановича.
Хлопчина вижив. Гідно закінчив школу. Перегодом, двічі –Дніпропетровський держуніверситет за спеціальностями «Література» та «Історія». Цікаві нестандартні уроки О. І. Кутняка в школах Дніпропетровщини досі згадують його учні.
В похмурі 90-ті Олександр Іванович знайшов в собі сили і можливості працювати в керівництві будівельної організації.
Скільки себе пам’ятає – стільки виникали думки про активний туризм і бажання кинути виклик одній з найпотужніших природних стихій – воді. Тому щоліта впродовж багатьох років О. Кутняк брав участь у сміливих пригодах для мужніх, сильних і завзятих любителів сплаву порожистими холодними північними ріками колишнього Союзу. Про мандрівки, де раз по раз виникають надзвичайні ситуації, що потребують від людини неабиякої мужності, витримки, сили волі, де є ризики для життя, йдеться в книгах письменника.
Кожна книга Олександра Кутняка – вистраждана проза, донезмоги відверта сповідь автора, сповнена великої любові до Матінки-природи, до рідних, коханих і друзів.
Автор більше десяти книг прози і поетичного збірника постійно в творчих пошуках і планах, перш за все, як багаторічний редактор дніпропетровської газети «Естафета» для людей з обмеженими можливостями та шеф-редактор вже згаданого альманаху «Форум», а також як чоловік, закоханий у своїх Героїнь.
«Хочеш змінити світ – розпочни з себе». Цією максимою керується Олександр Кутняк в роботі і творчості. Він – self-made man, або людина, яка зробила себе сама.
Олена Швець-Васіна,
членкиня НСПУ