У Ватикані відбулася приватна аудієнція єпископів Синоду Української греко-католицької церкви з Папою Римським Франциском, під час якої ієрархи УГКЦ висловили «біль, страждання та деякі розчарування українського народу». У відповідь Франциск повідомив про те, про що не йшлося в його виступі перед учасниками Х Всеросійського дня католицької молоді, що проходив у Санкт-Петербурзі 25 серпня.
6 вересня у Ватикані відбулася приватна аудієнція єпископів Синоду Української греко-католицької церкви з Папою Римським Франциском. Про це повідомив пресцентр УГКЦ.
Оскільки новина про зустріч починається повідомленням про те, що «у відвертій розмові ієрархи УГКЦ висловили біль, страждання та деякі розчарування українського народу», можна вважати, що головною темою було обговорення висловлень, яких Папа Римський припустився, виступаючи перед учасниками Х Всеросійського дня католицької молоді, що проходив у Санкт-Петербурзі 25 серпня. Тоді Франциск назвав Росію часів Петра I та Катерини II імперією «освіченої, великої культури та великої людяності» та закликав молодих росіян берегти її спадщину.
Як відомо, глава Української греко-католицької церкви блаженніший Святослав (Шевчук), реагуючи на промову Папи Римського у Санкт-Петербурзі, виступив зі спеціальною заявою, у який наголосив, що він «разом з усіма громадянами нашої держави засуджує ідеологію “русского міра” та весь кримінальний спосіб “бути росіянами”». В УГКЦ також висловили сподівання, що понтифік почує їхній голос, оскільки, на думку УГКЦ, існує небезпека, що слова Папи Римського можуть бути сприйняті як підтримка того націоналізму й імперіалізму, який сьогодні став причиною війни в Україні — війни, яка щодня приносить смерть і руйнування для українського народу.
Пресцентр Української греко-католицької церкви, інформуючи про підсумки аудієнції у Ватикані, передає слова свого предстоятеля Святослава: «У розмові зі Святішим Отцем ми висловили все, що наші вірні в Україні та всьому світі доручили нам йому донести. Наші єпископи промовляли українською, англійською, португальською та італійською мовами».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Єпископи розповіли, що певні висловлювання і жести Святого Престолу та Папи Римського «є болючими та важко сприймаються українським народом, який у ці хвилини стікає кров’ю в боротьбі за свою гідність і незалежність». Непорозуміння, які виникали між Україною та Ватиканом від початку повномасштабної війни, пояснили єпископи, російська пропаганда використовує для виправдання та підтримки вбивчої ідеології «русского міра», тому, йдеться у повідомленні, «вірні нашої Церкви чутливі до кожного слова Вашої Святості як вселенського голосу правди та справедливості».
Натомість відповідь понтифіка єпископам УГКЦ виглядає як намагання вкласти у свою промову в Санкт-Петербурзі ті сенси, які в самій промові однозначно та чітко не пролунали: «Визнаючи невідповідність власних слів і порівнянь, звернених до російської молоді, Святіший Отець пояснив: “Повертаючись із Монголії, під час розмови з журналістами я сказав, що справжнім болем є, коли культурна спадщина якогось народу проходить „дистиляцію“ та піддається маніпуляціям з боку певної державної влади, внаслідок чого перетворюється на ідеологію, яка нищить і вбиває. Великою трагедією є те, коли така ідеологія вривається в Церкву і підміняє собою Христове Євангеліє».
Тобто, про «дистиляцію» культурної спадщини та маніпуляції нею «з боку певної державної влади» Папа пояснив не безпосередньо російській католицькій молоді, а журналістам з різних країн світу, що супроводжували його під час візиту до Монголії. До того ж у відповіді журналістам Франциск не уточнив, яку саме «певну державну владу», що маніпулює культурною спадщиною, він мав на увазі.
Крім того, пояснення, які Франциск, з його слів, надав іноземним журналістам і які він повторив на зустрічі з єпископами УГКЦ, відсутні у повідомленні на сайті Vatican News від 4 вересня, де йшлося про те, що під час традиційної пресконференції на борту літака, яким понтифік та журналісти поверталися з Монголії, Папа надав роз’яснення своїх наративів, що пролунали у промові до російської молоді у Санкт-Петербурзі. В інформації Vatican News зазначалося, що представник італомовних медіа запитав Франциска, чому він згадав про такі постаті, як Петро І чи Катерина ІІ, чи він повторив би ці слова, а також про те, що він думає про імперіалізм, зокрема, російський.
Відповідаючи, понтифік насамперед зауважив, що ці слова були сказані в контексті діалогу з російською молоддю. «І наприкінці розмови я залишив їм послання, послання, яке завжди повторюю: взяти на себе відповідальність за свою спадщину… Я це говорю всюди, таким було моє послання», — наголосив Папа. Тоді Франциск пояснив, що для того, аби зазначити, про яку саме спадщину йдеться, він покликався на «ідею великої Росії», «бо російська спадщина є дуже доброю та дуже гарною».
Про те, що Папа у відповіді журналістам зауважив про «дистиляцію» культурної спадщини та маніпуляції нею «з боку певної державної влади», сайт Vatican News 4 вересня, тобто у день, коли відбулася пресконференція Папи на борту, що повертався з Монголії, не повідомляв.
Пояснення понтифіка з приводу того, а що ж він, власне, мав на увазі, виступаючи перед російською молоддю, які наразі є у відкритому доступі, напевно, можуть привести до одного висновку. Папа Римський Франциск, який нині очолює престол Ватикану і який за каноном Католицької церкви є «наступником святого апостола Петра, вікарієм Ісуса Христа на Землі», уникає прямого та однозначного засудження масштабної, неспровокованої війни «християнської» Росії проти найбільшої країни Європи, суверенної держави України. Можливо, тому, що у свідомості нинішнього голови католицької Церкви певну силу має «ідея великої Росії», а також уявлення про те, що «російська спадщина є дуже доброю та дуже гарною». І в контексті виправдань, які Папа надає стосовно свого апелювання до постатей Петра І та Катерини ІІ (йому «згадалося те, що нас вчили в школі: Петро І, Катерина ІІ»), виникає питання до рівня освіченості Франциска як духовної особи. Адже кожна людина, яка вирішила присвятити своє життя професійному служінню християнській церкві, має знати всесвітню історію цієї церкви — зокрема, російської православної. Тому дивно, що Папа Франциск, згадуючи Петра І, не пішов далі від тих знань, які отримав «у школі», і не зважив на те, що Петро І заснував святійший Синод — інституцію церковного управління, яка і де-юре, і де-факто, абсолютно офіційно та відкрито, підпорядковувалася світській — імперській — владі Росії. А Катерина ІІ на українських землях нищила українську греко-католицьку церкву, яка є однією зі східних католицьких церков, що перебувають у повному євхаристійному спілкуванні з католицькою церквою і у повному спілкуванні з Папою Римським як з її предстоятелем.
Втім, Папа Франциск, виконуючи своє пастирське служіння, продовжує молитви за Україну та за «її багатостраждальний народ».
«Архиєреї УГКЦ попросили Папу Франциска розпочати зустріч спільною молитвою за справедливий мир в Україні та всіх, «хто в цю хвилину помирає в нашій країні від руки російського агресора». Святіший Отець подякував за ініціативу та спільно з українськими єпископами помолився молитвою “Отче наш” за Україну та її багатостраждальний народ», — ідеться в повідомленні пресцентру УГКЦ щодо підсумків аудієнції Франциска з архієреями Української греко-католицької церкви. Крім того, Папа визнав, що «окремим болем українського народу є той факт, що ви сумніваєтеся, з ким Папа. Я хочу запевнити вас у моїй солідарності з вами та постійній молитовній близькості. Я є з українським народом».
Фото: офіційний сайт Української греко-католицької церкви