Немає влади, окрім Бога

 

Юрій ПОСУХ

 

БЛИЖЧЕ ДО СОНЦЯ

Немає, бо вже і не треба…

Бо випив до донця.

Гулятиму сходами неба

На сході, бо ближче до сонця.

 

Хотітиму бачити квіти.

Бажатиму не заважати,

Не влазити у привіти,

Щоб потім не зневажати.

 

              ***

Не буде, бо так хотіли:

Бажали неба – гляділи нижче.

Немає серця – не буде й тіла,

Бо закортіло до сонця ближче.

 

Та квітне поле

І мріють люди:

Яка в них доля,

Яке там буде…

 

ВИШИВАНКА

Вишита червоним

І зашита в серце.

І без неї голому

Холодно до смерті.

Змилуй доброту:

Одведи біду!

 

Від очей глумливих

Душу прихисти.

Від речей гордливих,

Господи, спаси!

Вишитії квіти,

Поведіть по світу!

 

Швидко, чи потроху

Плетусь, чи стрибаю.

Мене випивоху

Свитка обіймає,

Вишита хрестом,

Залишай з Хрестом!

 

Звечора до рання

З поля до воріт,

Святе покривання,

Веди з роду в рід

Як своє дограю,

Забери до Раю!

 

 

        ***

Вогненні неньки заколисують цю осінь,

Котра вдяглася, як зазвичай

надсвятково.

Неначе осінь тут спинилася назовсім

І саме в цьому місці осінь виняткова.

 

Неначе це яскраво-жовте та червоне

Заціпить в спогадах коловорот сезонів.

Немовби подолає перепони

Щодо непевних цілей і резонів.

 

Цього сезону в моді буде осінь

Одягнена у одяг багряний,

З палахкотілим листям у волоссі

Спадаючим у всесвіт вогняний.

 

 

ХРЕСТ

Нарізно в різних землях просо сіють.

На кожнім храмі власний сяє хрест.

Струмки і ріки порізно міліють.

То де ж у різних долях єдний перст,

Що вказує та не зминає шляхом?

Куди ходили і куди підем?

Від золотої рди до срібла ляхів.

Знікуди – в ніц. Знівідкіля – в ніде.

 

Нарізно грізні ми, а спільно – сильні.

У снах безумні, а в думках розумні.

Які ж ми долею своєю, Боже, вільні,

Що нас не стримує ні каяття, ні сумнів?

Якої треба нам ще порожнечі,

Щоби вмістити правди Еверест.

Які ваги потрібні нам наплечі,

Щоб донести до храму власний хрест?…

 

НЕМАЄ ВЛАДИ, ОКРІМ БОГА

Немає влади, окрім Бога.

Всім його святим

Бракує правди і свободи,

А святих – нам всім.

 

Немає влади і не треба.

Хай цвітуть краї

Від прірви до самого неба

Ваші і мої.

 

Не треба битися за волю,

Треба бити злість,

Що, як застигла купа гною,

Смердить з державних місць.

 

Водою чистою дорога

Скотилася з верхів.

Немає влади, окрім Бога.

Все як ти хотів.