Львів – Книги політичної української еміграції, зокрема й ті, які вони з собою забрали з батьківщини, повертаються в Україну. Їхні діти та онуки передають зі США приватні бібліотеки своїх батьків, дідусів чи бабусь. Відтак і народився проект у США та Україні «Порятунок друкованої (книжкової) культурної спадщини». До кого потраплять книжки, серед яких є й раритетні, які цікавинки надійшли до українських читачів?
Люди відходять у вічний світ, а їхні бібліотеки, які вони збирали впродовж життя, ті книжки, які вдалось вивезти з України у важкі 1940-ві роки, залишаються. Не завжди їхні діти чи онуки знають у США чи Канаді, куди ці книгозбірні віддати і тому часто книжки опиняються серед сміття. В американця українського походження, книгомана Петра П’ясецького виникла ідея передати ці приватні бібліотеки в Україну. Знайшов у Львові однодумця Андрія Салюка, волонтера, книгомана, голову ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, пише Радіо Свобода.
«Політична еміграція важко працювала, кожен згромадив приватну бібліотеку, фахову і те, чим цікавився. Зараз покоління відходить. У родині хтось зберіг мову, а хтось ні. Тому не завжди люди знають, що мають робити з книжками. Люди почали шукати, кому віддати свої бібліотеки. Фахові книжки дуже важливі. Є такі книги, які ніколи не були доступні нашим науковцям. Українські осередки у США добирають собі книги, але їхні збірні вже переповнені. Дехто викидав книжки на макулатуру. Домовились, що якось ці книжки треба забирати. Фірма «Міст-Америка» зголосилась нам їх доставляти. Ми не покликані тут створити бібліотеку, важливо, щоб ці книжки попадали до читача», – каже Андрій Салюк.
Каталог викладуть в інтернет
«Кобзар» Тараса Шевченка, «З вершин і низин» Івана Франка, видані у Львові у 1920-му. Вочевидь, ці книжки як найбільшу родинну цінність вивезли з собою за океан українці, які змушені були покинути батьківщину в 1944 році, перед приходом радянських окупантів. Тепер ці книги повернулись в Україну. Серед них і словники, прижиттєве видання Хемінгуея, книжки, які видавались у радянський час для українців за кордоном, чимало історичної літератури, дитячої, книжок авторства представників українських емігрантів. На багатьох є дарчі підписи. На сьогодні вже прийшли десятки посилок з книгами українською, англійською, а також італійською, французькою, німецькою, португальською мовами зі США. Близько двохсот книг волонтери описали і формують каталог, який буде доступний в інтернеті.
«Перераховуємо, скільки у пачці книг, описуємо – автор, назва, місце видання, рік, кількість сторінок і окремо виносимо тематику. Це є збірка, а не колекція. Ось «Меморіальна пам’ятна книга до відкриття пам’ятника Шевченкові у Вашингтоні», вона відома, є в бібліотеках, але до нас прийшла із програмою святкування відкриття. 1964 рік, 27 липня. Вся програма святкування прописана у додатку. 1964 рік і тоді пам’ятали про смерть Кеннеді, і тут ще й додаточок – портрет Кеннеді. Унікальність проекту в тому, що зберігали книжки люди, які плекали рідну мову, зберегли українську культуру, тепер це повертається в Україну. Також нам потрапило видання Господарської академії, і у книзі знайшли диплом Олексія Козловського, оригінал. Олексій Козловський – один із офіцерів УНР. Це музейна річ», – розповів Іван Радковець, бібліотекар, львовознавець, волонтер.
Книжка, яка не читається, ніколи не була написана, наголошують волонтери. Вони ці книги надаватимуть бібліотекам на певний термін. Тобто, книжки будуть мандрувати від читача до читача. Книги для фахівців з архітектури, мистецтва, медицини, етнографії, інженерії потраплять саме у їхні руки.
«Це початок доброї і великої роботи. Кожна книга по своєму цінна і унікальна. Це могло б бути темою не одного дослідження – дослідити шлях книги від видання до власника і назад в Україну. Тема окремого дослідження і те, які книги видавались для нашого читача в радянський час і для американського, чи відрізнялись текстовим наповненням», – говорить бібліотекар Маркіян Нестайко.
Проект «Порятунок друкованої культурної спадщини» наразі охопив лише представників української діаспори в США. Однак волонтери закликають і українців Канади, Австралії, Бразилії не викидати збірки своїх батьків, а надсилати в Україну. Бо чимало з книжок, які зберегли українці за кордоном, не відомі для українців в Україні.
«Є бібліотека, яка залишилась по українському художнику в США, люди не мають можливості сюди відправити їх. Це півтори тонни книг, потрібно нам знайти 1300 доларів, щоб ці книжки до нас переслали. 90% – це унікальні книжки», – зауважив Андрій Салюк.
Третя хвиля еміграції українців на Захід у 1940-1950-х роках охопила переважно інтелігенцію. Саме ці люди зберегли за кордоном українську мову, культуру, створили українські організації, зібрали цікаві бібліотеки.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал