У лісовому місті відбувся перший фестиваль «Ірпінський Парнас»

 
Алла ДИБА,
письменниця, вчений-літературознавець
 
Національна спілка письменників України разом з Ірпінською міськрадою започаткували у прикиївському місті Ірпінь поетично-бардівський фестиваль «Ірпінський Парнас», який проходив 29-30 липня цього року. Основними промоутерами «Парнасу» стали секретар НСПУ по роботі з молоддю, письменниця, журналістка і музикант Богдана Гайворонська, викладач Ірпінського національного університету державної податкової служби України, поет-пісняр Олександр Редич та журналістка, письменниця, редактор газети «Ірпінський вісник» Юлія Бережко-Камінська.

Учасники розселилися в овіяних кумедними бувальщинами й справжніми міфами будиночках, де впродовж багатьох десятирічь відпочивають і творять українські письменники. Гості прибули з Києва і Київщини, Житомира, Кропивницького, Івано-Франківська, Херсонщини, Новограда-Волинського, Вінниччини. Чимало талановитих авторів було й з Донеччини та Луганщини, більшість з яких з початком війни змушені були покинути рідні домівки. І цей фестиваль став для них гарною нагодою показати й виповісти те, що впало на серце і чим нині живе душа.
Після реєстрації й попереднього знайомства автобус повіз учасників свіжовідремонтованими вулицями Ірпеня, де тротуари часом нагадували якусь химерну вишиванку, на оглядову екскурсію містом, візитівкою якого місцеві мешканці вирішили зробити затишні парки й сквери – деякі з них нам вдалося побачити. Побували ми й у Ірпінському центрі надання послуг, на Дні відкритих дверей новоствореного Ірпінського ліцею інноваційних технологій, оглянули нещодавно відремонтовану (а власне створену за найвищими сучасними стандартами) Ірпінську дитячу поліклініку та відновлену Ірпінську міську бібліотеку. Нашим екскурсоводом був представник Ірпінської міськради Максим Плешко. Вразив донедавна ще занедбаний і захаращений парк імені героя ліквідації Чорнобильської катастрофи ірпінця Володимира Правика (1962 – 1986), сквер імені місцевого художника-пейзажиста Володимира Сидорука, новий ірпінський стадіон і перші кроки по впорядкуванню території парку Спілки письменників, який в останні роки прийшов у запустіння. Ірпінці мріють незабаром відновити цю перлину рідного міста, повсякчас повторюючи: «Ірпінь – місто літературне!».
Повернувшись до Будинку творчості, всі розійшлися до трьох різних зал згідно з тими номінаціями, до конкурсу в яких зареєструвалися (всього зголосилося до участі у фестивалі близько ста учасників). Декілька годин тривало наполегливе змагання. Тільки в номінації інтимної лірики поважне журі переслухало близько трьох сотень творів. Священнодійство відбувалося в екстремальних умовах – без світла в корпусах (дощова вода затопила підстанцію) і під непереборною зливою. Багато хто вразив не тільки надзвичайною вправністю написання, самобутньою, глибинною метафоричністю, але й яскравою, артистичною манерою виконання, як, наприклад, Сашко Обрій, Ольга Кацан, Олена Дорофієвська, Олег Климчук, Міха Невідомський, Назар Розлуцький, Кот Епитифор чи Злата Біневич.
Потім були два величезні казани кулішу, з’їдені усією громадою біля вогнища, вірші й пісні, безкінечні розмови під акомпанемент гітари і пошуки привидів балерини у Чоколівському палацику чи Андрія Малишка біля його чарівної хатки.
Наступного дня відбулися майстер-класи з літературного редагування (керівник – письменниця Вікторія Осташ) та співаної поезії (ведучі секції Ігор Жук та Ірен Роздобудько). Пані Вікторія на конкретних прикладах показала, як краще редагувати твір, тим самим вдосконалюючи й увиразнюючи його. Учасники майстер-класу навіть виконали спеціальне завдання, написавши невеличкий твір, у якому використали чотири задані слова. Ігор Жук та Ірен Роздобудько у своєму майстер-класі розповіли про те, яким має бути вірш для того, щоб композитор міг до нього створити мелодію, а співак виконати цей твір, говорили про ідею та конфлікт художнього твору і представили козацький марш – «саундтрек» до майбутнього фільму за твором Володимира Рутківського «Джури» (сценарій Ірен Роздобудько).

Далі всі дружно рушили до Ірпінської міської бібліотеки, де відбулося відкриття виставки фотографій письменника, журналіста, фотохудожника Володимира Коскіна «Руки письменників» і презентація його книги «Ірпінський Парнас» (ірпінське видавництво «Перун», 2016 р.) про дивовижну історію Ірпінського будинку творчості письменників, яка, очевидно, для організаторів фестивалю й стала чарівним ключиком-підказкою, поєднавши у назві фестивалю давнє, сьогочасне й майбуття.
Отож під палаючим сонцем (до речі, й світло у місті того дня було відновлене) і хуліганствуючим вітром, який зривав слова з вуст і відносив їх у безвість, на сцені перед бібліотекою й міськрадою почався гала-концерт з виступами переможців, яких цього разу було аж 27.
Фестиваль підтримали мережі супермаркетів «АТБ» і «Руслан», кондитерська фірма «Деліція», кафе «Газон», магазин канцтоварів «Кнопка», магазин сувенірів і подарунків «Bearness», компанія «Синергія», особисто Наталя Семко і міський голова Ірпеня Володимир Карплюк. Завдяки їхній допомозі учасники і члени журі фестивалю були безкоштовно нагодовані і поселені в гуртожитку, отримали гарні подарунки.
Важливою була інформаційна підтримка ведучих ЗМІ України – «Українського радіо», радіо «Голос Києва», агенції УКРІНФОМ, «Української літературної газети», газети «Літературна Україна». Завдяки їхнім публікаціям та ефірам про «Ірпінський Парнас» дізналася вся наша країна і прибули учасники з багатьох регіонів.
До зустрічі у 2018-му, «Ірпінський Парнасе»!
 

Світлини Максима Плешка та Антоніни Спірідончевої

№16 (204) 11 серпня 2017