Творець макарівського дива Анатолій Марчук

 

Станіслав БУШАК,

мистецтвознавець, член Національної спілки художників України

 

Зустрічі із творами справжнього мистецтва залишають в наших душах непроминущі сліди захоплення, радості та подяки творцям за їхній унікальний талант збагачувати внутрішній світ своїми картинами, скульптурами, гравюрами наш.

Всяка мистецька збірка, навіть приватна, неминуче перетворюється у подію громадського звучання, оскільки стає об’єднавчим центром поціновувачів прекрасного, місцем спілкування митців і глядачів, художнього виховання та об’єктом пильної уваги, вивчення та турботливого зберігання шанувальників і дослідників духовної спадщини. Колекціонування творів мистецтва виховує художній смак, розвиває аналітичне мислення, врешті-решт об’єднує навколо себе людей ініціативних, небайдужих, спрямованих у майбутнє. Саме багатьма з таких рис щедро наділений Анатолій Петрович Марчук – заслужений художник України, лауреат багатьох вітчизняних та міжнародних премій, засновник Макарівської картинної галереї.

Всіх, хто нині приїздить до Макарова, зустрічає в центрі міста величний пам’ятник, встановлений в 2007 році на честь митрополита Димитрія Ростовського (в миру – Данила Туптала) – видатного українського просвітителя-інтелектуала ХVІІ-ХVІІІ століття, випускника Києво-Могилянської академії, автора славнозвісних «Четьї Мінеїв» – багатотомного твору про земне житіє і духовні подвиги усіх святих, шанованих українською православною церквою, котрі згадуються нею протягом цілого календарного року.

До спорудження цього бронзового пам’ятника, який став своєрідною візитівкою славного міста над Здвижем, активно долучився Анатолій Марчук (автор проекту), залучивши до співпраці Володимира Шолудька (автор скульпторної композиції) та архітектора Володимира Карпця. Монумент було споруджено 2006 року, а в 2007-му встановлено за сприяння Макарівської райдержадміністрації та районної ради.

анатол_й 20170925_105653-1 (1)

Окрім того, Марчук розробив 45 гербів та низку в’їзних знаків населених пунктів району (у тому числі, власне Макарова, Макарівського району та рідної Козичанки) та художньо оформив понад 15 історико-краєзнавчих видань про рідний край. Серед них є і книга про його батьківське село Козичанку (2003).

Твори Марчука, Шолудька та багатьох інших талановитих і відомих скульпторів і художників, титулованих членів Національної спілки художників України (Василя Корчового, Михайла Дмитріва, Василя Татарського, Володимира Онищенка, Володимира Щура, Євгена Ніколайчука, Дениса Дідура, Анатолія Буртового, Ігоря Мельничука, Василя Копайгоренка, Василя Федорука, Олексія Іванюка та інших) можна побачити і в селі Козичанка, де у батьківському обійсті знаходиться Будинок творчості «Садиба Анатолія Марчука», на базі якої він вже 26 років поспіль проводить всеукраїнські мистецькі пленери «Козичанка – перлина Полісся» та літературно-мистецькі свята.

На них зі всієї України, влітку приїздять відомі живописці, графіки, скульптори, які протягом двох тижнів тут живуть, працюють, спілкуються, а їхні твори щороку поповнюють Макарівську картинну галерею – гордість Анатолія Марчука та всієї місцевої громади, особливо інтелігенції. До них долучаються відомі письменники, музиканти, артисти, журналісти, як-то – Анатолій Паламаренко, Віктор Женченко, Василь Довжик, Валентина Давиденко, Віктор Степурко, Петро Гончар, Алла Кудлай, Євген Дудар, Валерій Вітер, Олександр Кавуненко, Іван та Микола Гамкали, Світлана Мирвода, Ірина Даць та багато інших.

Батьківське обійстя Анатолія в Козичанці перетворено його стараннями на неабиякий осередок місцевого культурного життя. Саме батько пана Анатолія – Петро Марчук – директор місцевої школи, вчитель математики, фізики, креслення та малювання на початку 1960-х років запрошував на мистецькі пленери, котрі відбувалися під час літньої практики, студентів Київського державного художнього інституту, які вдосконалювали тут свій професійний мистецький рівень та допомагали в художньому оформленні села, насамперед – школи та місцевого Будинку культури. Тому, вочевидь, саме від нього Анатолій успадкував і схильність до малювання, і ідею проведення мистецьких пленерів.

Учасники козичанських пленерів та гості можуть помолилися за процвітання села та за здоров’я господаря у спорудженому за ініціативи Марчука і за підтримки сільської громади православному храмі-каплиці на честь святого Миколая-чудотворця, де, поміж іншими, знаходяться ікони Димитрія Ростовського (Данила Туптала) та Миколая-чудотворця, виконані сином господаря – Євгеном, як дипломні роботи в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.

У самому ж Макарові, але вже в найбільш мальовничу для митців пору золотої осені, невгамовний духовний лідер Козичанки – енергійний, рухливий, непосидючий Анатолій Марчук, будучи активно діючим художником та громадським діячем, встигає провести ще й другий мистецький пленер під гаслом «Макарів та околиці». Метою цього пленеру є збагачення макарівської галереї творами, пов’язаними саме з Макарівщиною, її історією та природою. Саме тому експозиція галереї розпочинається з графічного портрета Святителя Димитрія Ростовського, виконаного відомим українським графіком та каліграфом, заслуженим діячем мистецтв України, професором НАОМА Віталієм Мітченком.

Галерею також прикрашають графічні та скульптурні портрети Героя України Анатолія Паламаренка у виконанні Анатолія Марчука та різьбяра Олександра Мацюка, а також композитора Віктора Степурка (твір А.Марчука). Образ самого засновника Галереї увіковічнив у бронзі сучасний скульптор Володимир Щур.

Також в галереї представлено проект реконструкції макарівського Замковища, виконаний Михайлом Дмитровим у співавторстві з Анатолієм.

Без титанічних зусиль, невтомного ентузіазму та безкорисної, подвижницької, багатолітньої праці Анатолія Марчука Макарівська картинна галеря не відбулася б. Важливо й те, що його ініціативу підтримали кращі представники районної інтелігенції та керівництва, насамперед колишній заступник районної Ради Анатолій Соломенко. Саме він 2003 року допоміг знайти і відремонтувати необхідне для розміщення галереї приміщення на другому поверсі Макарівського РБК в центрі міста. В цьому важливому питанні вирішальну допомогу надали київський бізнесмен Юрій Васкевич та тодішній голова райдержадмістрації Юрій Забела.

Саме завдяки підприємцю Олександру Іващенку, що не так давно був головою Макарівської селищної Ради, з яким у 2010 році було започатковано мистецькі пленери «Макарів та околиці», на сьогоднішній час ці пленери мають своє успішне щорічне продовження. Цей безкорисливий, шляхетний патріот рідного краю, який нині вже не є головою селища, але, на відміну від нинішнього голови Макарова Вадима Токаря (котрий категорично відмовився допомагати галереї та проведенню пленерів, присвячених традиційному святу «День Макарова»), надає допомогу не лише у проведенні пленерів, а й у розбудові районної картинної галереї.

У березні 2003 року Макарівська галерея була заснована, а у 2005 році Анатолій Петрович безкорисливо подарував до неї свою власну колекцію – 80 мистецьких творів 60 українських митців. Саме вони і лягли в основу художньої збірки.

Нині вона нараховує понад 300 високохудожніх творів відомих не лише в Україні, а й далеко за її межами митців, серед яких – класики українського мистецтва.

Чого вартий бодай короткий перелік цих знаних в Україні та у світі славетних імен: Георгій Якутович (класик світової графіки, один з творців всесвітньовідомого фільму «Тіні забутих предків»), Андрій Чебикін (президент Національної академії мистецтв України, академік, професор та ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури), Василь Чебаник (видатний майстер української книги та каліграфії, професор НАОМА та КДІДПМіД ім. М. Бойчука), Микола Компанець (графік, видатний ілюстратор творів Миколи Гоголя та Михайла Стельмаха, професор НАОМА), Володимир Куткін (класик української графіки), Василь Лопата (видатний майстер книжкової графіки, творець перших грошових знаків незалежної України – гривні), Микола Кочубей (автор багатьох ювілейних монет та поштових марок сучасної України), Олександр Губарев (графік, член-кореспондент УАМ), Микола Стратілат (графік та видатний майстер екслібрису), Микола Родін (графік, педагог, перший вчитель А.Марчука) Наталія Ніколайчук (завідувач кафедри образотворчого мистецтва Київської дитячої Академії мистецтв), Микола Грох (педагог та віртуоз акварелі), Юрій Химич (співець української сакральної архітектури), Ігор Мельничук (блискучий живописець, доцент НАОМА), Іван Пилипенко (живописець, професор НАОМА), Володимир Щур (знаменитий скульптор, автор пам’ятників Олені Телізі, Леонідові Бикову, Владиславові Городецькому та ін., що встановлені у Києві), Анатолій Марчук (живописець, графік і засновник галереї, котрий у своїх творах оспівав Макарівщину, рідну Козичанку, а нині продовжує працювати над величною темою «Шляхами Тараса») та багато інших першокласних майстрів пензля і різця.

В Київській області значні мистецькі збірки представлені лише в п’яти районних центрах – Білій Церкві, Яготині, Фастові, Іванкові та Макарові, але всі вони, окрім останньої, є державними і фінансуються з бюджету, у той час як Макарівська існує лише завдяки, насамперед, особистим зусиллям Анатолія Марчука за доброї волі місцевої влади, представники якої далеко не завжди, і не у всі часи, розуміють просвітницьку, виховну та патріотичну місію цього унікального культурного феномену. При цьому треба віддати належне начальнику відділу культури Макарівської РДА Ліні Факторович та директору Макарівського РБК Людмилі Колос – за їхнє розуміння ролі образотворчого мистецтва в цілому, та Макарівської художньої скарбниці зокрема, у вихованні повноцінного гармонійного світогляду наших земляків, особливо – молоді.

Анатолій Марчук невтомно продовжує робити свою культуротворчу та просвітницьку справу, опираючись на громадську думку, Всеукраїнське товариство «Просвіта», незалежну пресу та безкорисну підтримку патріотично-свідомої громадськості України.

Анатолій Марчук (праворуч) з головою Національної спілки письменників України Михайлом Сидоржевським

Анатолій Марчук (праворуч) з головою Національної спілки письменників України Михайлом Сидоржевським

Проведений ним уперше в Макарівському районі благодійний мистецький аукціон, метою якого був збір коштів на допомогу пораненим бійцям – учасникам АТО на Донбасі – ще одна з його новаторських ініціатив серед своїх земляків.

Я глибоко переконаний, що дітище Анатолія Марчука – Макарівська картинна галерея, мистецька скарбниця якої постійно зростає, поповнючись новими талановитими творами відомих українських митців, в майбутньому, врешті-решт, отримає статус державного художнього музею зі своїм сталим штатом працівників, зберігачів, науковців та популяризаторів цього самобутнього зібрання мистецьких скарбів українського народу.

Макарівська картинна галерея є унікальним культурним явищем в Україні, вона занесена до багатьох туристичних довідників та енциклопедичних видань, зокрема,– до щойно-виданого 18-го тому «Енциклопедії сучасної України» (Київ, 2017).

Серед відомих українців, що відвідали галерею і залишили свої враження в «Книзі відгуків», потрібно згадати Президента України Віктора Ющенка (2007), народних артистів України Ніну Матвієнко, Богдана Бенюка, Олександра Трохимчука, Людмилу Маковецьку, Володимира Лукашіва, заслуженого діяча мистецтв, поета-пісняра Миколу Луківа, відомого громадського і політичного діяча та шевченкознавця Ігоря Ліхового, голову Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського, представників керівництва Національної спілки художників України Петра Зикунова, Володимира Зінченка, Анатолія Фролова та ін.