Редактор (ще) не виданої книги

 

Пам’яті Юрія Пригорницького

 

Юрій РОГОВИЙ

 

З ним – Юрієм Григоровичем Пригорницьким – ми вперше заспілкувалися в липні 2013 року, коли йому запропонували (видавництво «Ярославів Вал») стати редактором роману Феодосія Рогового «Великі поминки». Цей роман видавництво мало намір видати окремою книгою.

Сталося так , що цей роман до видання книгою готувало раніше видавництво «Радянський письменник» ще далекого 1990 року. Після смерті письменника в 1992 році цей процес зупинився (мало того: навіть надісланий машинопис не вдалося пізніше знайти).

В 1990 році (у скороченому варіанті) цей же роман публікувався у журналі «Вітчизна». Тому було логічним видання книги лауреата Шевченківської премії, і видавництво «Ярославів Вал» мало бажання видати цю книгу.

«09 липня 2013

Шановний Юрію Феодосійовичу!

Видавництво «Ярославів Вал» запросило мене бути редактором роману «Великі поминки», автор якого світлої пам’яті Феодосій Роговий. Я вже прочитав майже половину твору. Блискучий роман блискучого письменника!

До тексту я ставлюся обережно й делікатно. Бережно. Втручань – мінімум. Лише там, де коректор помітив би й виправив якусь опечатку чи іншу суто технічну дрібничку. Або щось несуттєве – фонетичне тощо.

Трапляються, щоправда, поодинокі випадки, коли важко збагнути: тут у слові помилка чи це не відомий мені діалектизм або якийсь історичний раритет. У цих випадках слід звірятися з оригіналом, вичитаним автором.

Сподіваюся, у Вас зберігся чи рукопис, чи машинопис з остаточними правками Вашого тата.

Тож дозвольте часом Вас турбувати із запитаннями для уточнення. Сам рукопис у користування не прошу, розуміючи, яка це цінність, яка реліквія.

Можемо контактувати по телефону. Можемо й за допомогою електронної пошти. А якщо Ви мешкаєте в Києві, то і безпосередньо. Багато від мене мороки не буде, лише стільки, скільки потрібно для бездоганної підготовки тексту до друку (у даному разі – це забере обмаль часу).

З побажанням усього найкращого – Пригорницький Юрій Григорович».

…Мене «підкупила» делікатність цього листа, і наша співпраця над редагуванням «Великих поминок» – на щастя, зберігся рукопис – розпочалася.

Результатом цієї роботи з’явився «Словничок» незрозумілих (на перший погляд) слів. Звичайно, незрозумілих для сучасного читача, який – вже нехай вибачає – призабув або й далеко відійшов від розуміння споконвічної української мови. Була якась частина й суто «посульських» слів – мови жителів Посулля або назв предметів користування цими людьми.

«12 липня 2013

Шановний Юрію Феодосійовичу!

Дуже дякую за Вашу активну співпрацю. Я навіть не розраховував на таке сприяння з Вашого боку.

Я, звісно, й раніше задумувався про оте виселення-затоплення-руйнацію. Але по-справжньому гостро перейнявся цією трагедією щойно тепер, над сторінками роману.

Учинено злочин, що дорівнюється Голодомору.

Дуже добре зробив світлої пам’яті Ф.Роговий, що зафіксував у творі (та ще й такої великої художньої сили) посульську лексику, фразеологію.

Добру справу зробимо і ми з Вами, Юрію Феодосійовичу, склавши – на підмогу читачеві – «посульський» словничок, який можна вмістити в кінці книжки. Не заперечуєте?

Читаючи роман, я виписував (і продовжую це робити) не відомі мені слова. Значення деяких я розгадав, а більшості – ні. Тож буду вдячним, якщо Ви напишете ці значення, а ще передасте (наприклад, жирним шрифтом) наголоси.

Надсилаю сьогодні перший «транш» призбираного мною.

Помагай Вам Бог! Щиро Ваш – Ю.Пригорницький.

П.С. Я нині на дачі, на Херсонщині. Словників напохваті не маю, а Інтернет хоч і багато чого знає, одначе не все. 12.07.2013».

І далі.

«14 липня 2013

Вітаю Вас, Юрію Феодосійовичу!

Дякую за продовження співпраці, за наповнення словничка.

На дачі справді розкошую: в час уранішньої та вечірньої прохолоди – сапка, лопата, молоток, сокира і т. д. в наростаючім ітозі; в години південної спеки – робота з «Великими поминками» та закінчення підготовки книжки Аскольда для видавництва К.-Могилянської академії про боротьбу СКУ у спілці з ООН за права українців. Усе перелічене – улюблена робота, краща за всілякі там кримські курортні байдики. До речі – щодо «Виселення-2», Лозинський наводить документи, ратифіковані Україною, які забороняють переселяти людину без її згоди, і т. ін. А ще згідно з Конвенцією такі переселення мають ознаку… геноциду.

Я є редактором газети «Народне слово», і можна (треба) було б у цей дзвін вдарити з приводу кременчуцьких подій. Та, на жаль, починаючи з червня вона не виходить. Обіцяють (вилами по воді), що, може, восени поновиться фінансування… Спробую вийти на кременчуцьких партійців – членів об’єднаного Руху.

За кілька днів буду в Києві, то побалакаю зі Слабошпицьким про термін виходу роману (так буде краще, ніж телефонічно). Гадаю, що баритися «Ярославів Вал» не буде, інакше навіщо б хлопці мене присоглашали.

Бажаю Вам успіхів у всьому. Триматиму в курсі справ. Юрій».

«23 липня 2013

Доброго здоров’я, Юрію Феодосійовичу!

Дуже дякую за останні труди над словничком. Прочитав я його із задоволенням – і як читач, і як філолог, як пошановувач рідкісних народних слів-перлин.

Їй-право, непогане діло ми з Вами сотворили.

Чекатимемо «Великі поминки» – книжку, яка є неабияким явищем у літературі. Чекатимемо з нетерпінням роман, сповнений болем і красою, сповнений мудрістю народу нашого і батька Вашого. Царство йому небесне!

Дякую за великий і неоціненний Ваш внесок у підготовку книжки.

Зі щирою повагою, приязню та побажанням усього найкращого – Ю.Пригорницький».

… Всього збереглося 30 листів – свідчень редакторського спілкування пана Юрія зі мною.

 

…На жаль, книгою роман «Великі поминки» не з’явився і до цього часу.

Ідея «Словничка», запропонована Юрієм Пригорницьким, використана при виданні книги Феодосія Рогового «Свято останнього млива» (крім «Свята…», є ще два романи «Зрушені люди» та «Гріх без прощення») видавництвом «Пульсари» в 2015 році…

Царство Вам небесне і вічна Пам’ять, дорогий Юрію Григоровичу!

Будемо чекати результату Вашої роботи. Щиро вдячний Ваш тезко – Юрій Роговий.

 

 29.06.2017

 

№13 (201) 30 червня 2017