Найбільше в Європі архівосховище літератури і мистецтва під загрозою

 

Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України розглянув питання переміщення музейно-архівних фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва та Музею Української революції 1917–1921 років «у зв’язку з аварійним станом будівель».

 

Ніна Скочко

Архів-музей розташований на території Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська», у приміщенні Софіївської Бурси, який занесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. 29 вересня 2017 року закінчується дія додаткового договору №4087/07 від 25.10.2016 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №4087 від 29.09.2008 р. укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та ЦДАМЛМ України.

Міністерство культури України та Фонд державного майна України офіційно повідомили Державну архівну службу України та ЦДАМЛМ України про недоцільність продовження договору оренди.

З метою вирішення даної проблеми Державна архівна служба України звернулась листом від 03.04.2017 р. № 01.4/1025 до Фонду державного майна України щодо подальшого розміщення ЦДАМЛМ України. У відповідь Фондом були надані пропозиції про вільні приміщення для потреб ЦДАМЛМ України (лист № 10-16-9237 від 12.05.2017 р.). Працівники архіву оглянули усі шість варіантів, але жодне з приміщень не відповідає вимогам для зберігання документів –  п’ять із шести приміщень знаходяться на території промислових підприємств, що категорично  заборонено законодавством. Крім цього,  приміщення   знаходяться у занедбаному стані, також відсутня системи пожежогасіння, кондиціювання, охоронна сигналізація тощо.

Приміщення, яке відповідає усім зазначеним вимогам, існує у недобудованому стані. Воно знаходиться у новому корпусі комплексу центральних державних архівних установ за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, 24. Будівництво корпусу на даний час призупинено, приблизна готовність складає 70 – 80 %. Також закуплено німецьке обладнання для забезпечення санітарно-гігієнічних норм. Та щоб добудувати, потрібно кошти та час, а часу в архіву-музею є всього до вересня 2017 року!

Підтримати позицію директора ЦДАМЛМ України Олени Чижової на засіданні комітету ВР  прийшли відомі діячі культури − Микола Жулинський, Лариса Брюховецька, Сергій Тримбач, Дмитро Стус, Сергій Гальченко, виконавчий директор «Спілки архівістів України» Олександр Гаранін, представники Спілки   письменників України,  керівники центральних архівних установ тощо.

«Вони не вкладуться до Нового року!» − сказав Дмитро Стус, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка. За нормами, аби підготуватися до переїзду необхідно, як мінімум,  три роки, щоб все описати і зібрати. Усього архівний фонд ЦДАМЛМ України нараховує 308 721 одиницю зберігання, що складає більше ніж 10,5 млн. документів, також 110 465 примірників книг і брошур, 89 238 примірників періодичних видань за XVIII – ХХІ ст., 1 291 одиниць особових фондів діячів української літератури і мистецтва та 123 фонди установ і організацій національного значення.

Це рукописи найвідоміших представників української нації – Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка; листи І.С. Нечуя-Левицького, Марка Черемшини, документи Б.Д. Грінченка – автора першого Словника української мови; матеріали фондів історика та композитора М.М. Аркаса, композиторів К.Г. Стеценка, М.А. Тутковського, музичних діячів А.Б.Заньковецької, М.Л. Кропивницького, С.В. Тобілевича; співака І.О. Алчевського, архітектора П.Ф. Альошина, художників І.С. Їжакевича, Ф.С. Красицького, Ю.М. Маковського, родинні фонди В.І. та О.В. Беретті, Требінських, Язєвих, Шиповичів, документи представників української діаспори Віри Вовк, Івана Багряного, Марти Гай, О.Н. Гай-Головка, І.А. Кошелівця, Л.М. Морозової, Д.В. Нитченка, Богдана Подолянка, Р.Д. Рахманного, Яра Славутича, Ганни Черінь та багатьох інших. Серед документів архіву є багаторічна історія провідних театрів, Національних спілок та мистецьких премій України.

Неллі Куковальська, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська», наполягає на терміновій реконструкції бурси та виселенні архіву-музею: «Будівля в аварійному стані. Це питання розглядається на рівні Кабінету Міністрів з 2002 року. Сьогодні питання ставиться гостро. Проблема руйнації пішла через скандальний фітнес-центр, який успішно добудували, а також через паркінг. Закладено бомбу сповільненої дії, яка вже почала діяти. Будівництво розщільнило підвалини під фундаментом, змінилася геологічна, геофізична структура ґрунтів. Ми стоїмо на просадочних ґрунтах».

Микола Жулинський, директор Інституту літератури НАН України, підтримав архів-музей: «Ситуація складна, але вихід треба знаходити. Ми не знайдемо в Києві такого приміщення. Треба ставити це питання на Кабмін. Єдиний вихід — добудувати  архівні спеціалізовані приміщення, про які доповіла Державна архівна служба  та вже туди переїхати архіву».

За збереження унікальних фондів виступив і Сергій Гальченко, заступник директора Інституту літератури НАН України: «Поки не буде добудовано приміщення, не можна виселяти архів».

Сергій Тримбач: «Значення  архіву-музею для України важко  переоцінити і переміщення в непристосовані приміщення не варто і розглядати. Держава вже вклала значні кошти у нові недобудовані архівні приміщення і шукати кращого   вирішення питання і не варто».

Микола Княжицький висловив думку щодо необхідності звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією у місячний термін запропонувати вирішення цього питання. Піти до прем’єр-міністра і поставити питання про пошук приміщення. Зробити аудит вже побудованого комплексу, мати  реальні фінансові розрахунки і розглянути можливі варіанти.

P.S. Днями на засіданні уряду Микола Княжицький порушив це питання: «Останнє засідання нашого комітету було присвячене кричущій ситуації, яка склалася з Державним архівом-музеєм літератури і мистецтв. Цей архів знаходиться на території «Софії Київської». У вересні закінчується договір оренди. Він знаходиться в аварійному приміщенні і досі не вирішено питання, куди можна переселити  цей архів. До нас і до Вас звернулися представники української культури, визначні українські письменники з турботою, що цей унікальний архів може бути знищений. Я дуже Вас прошу провести нараду і вирішити питання: куди можна переселити архів, але у пристосоване, ефективне приміщення, тому що фонди   архіву-музею – це справді велике національне надбання».

 

Від редакції. Дехто з людей обізнаних каже, що насправді причина спроби виселення архіву і музею з приміщень – примітивна як дощовий черв’як: захланність новітніх нуворишів при владі і при грошах, котрі, як стерв’ятники, відстежують, де можна поживитися, що «віджати». Адже ці приміщення – ласий шматок, а музеї та архіви для нуворишів, як і культура загалом – непридатна зайвина і прикре непорозуміння, котре заважає насолоджуватися життям.

…Коли ж вони наїдяться і чи вдавляться «віджатим»?..   

 

№12 (200) 16 червня 2017

 

  • вячеслав украина

    Коли ж вони наїдяться і чи вдавляться «віджатим»?.. Посмотрите на фото парашенко с его шоблом и поймёте ,что ваш вопрос риторический