Без політики

 

Ігор БОНДАР-ТЕРЕЩЕНКО

Не так давно в автора цієї непересічної книжки виходило кілька досліджень, в яких на прикладі відомих осіб світової політики, науки і культури конструювалася геній-стратегія. Своєрідне ноу-хау полягало в тому, що за таких «комплексних» умов можна провести межу між конструктивно-позитивним мисленням і банальним бажанням досягти влади над світом – не для його покращання, а для здійснення своїх таємних руйнівних бажань.

У своїй новій книжці «Обличчя цивілізації» Валентин Бадрак виключає аналіз негативних особистостей – великих тиранів і диктаторів, політиків і завойовників з попередніх досліджень автора – і зосереджується на позитиві відомих своєю конструктивною діяльністю персонажів. Усього досліджено 400 видатних особистостей, і навіть за такого «масового» підходу вдалося створити цілком оригінальний продукт. Річ у тому, що у всьому світі будь-яка особистість оцінюється численними рейтингами з уваги на її формальні досягнення у тій чи іншій професійній галузі. Натомість в «Обличчях цивілізації» розглянуті лише ті, чиє життя в професії пов’язане із розвитком особистості.

По-перше, це цілком виправдана стратегія, адже добру пам´ять здобувають лише ті, що творили добру справу, і видатні українці, присутні у цій книжці – Шевченко і Леся Українка, Вернадський, Сікорський, Корольов та ін. – найкраще це підтверджують. «Найвпливовіші люди нашої цивілізації, – свідчить автор, – виявилися не майстерними завойовниками чи могутніми можновладцями і власниками матеріалізованих цінностей, а умиротвореними творцями, що змінюють сприйняття дійсності. Ейнштейн, Фромм, Мей, Лоренц та схожі на них – ось герої».

З іншого боку, навіть якщо у наслідувальному сенсі зло завжди більш притягальне для невинних душ юного віку, виховний «насаджуваний» момент тим паче важливий у даному випадку. Адже, безумовно, переконаний автор, «нагадування про видатні перемоги знаменитих людей і про способи цих перемог неминуче заряджатиме нас енергією позитивно-активного мислення, створюватиме стимули усвідомленого прагнення до власних звершень, до самореалізації».

Утім, навряд чи будь-яка книжка про видатних осіб допоможе пересічній людині пройти тим самим шляхом перемоги. Звичайно, автор дослідження свідомий цього, і щоразу нагадує, що приклади легендарних переможців – не для бездумного копіювання, і те, що працювало вчора, сьогодні абсолютно непридатне і зовсім вже архаїчне завтра. І тому в якості тренінгу більш важливо дослідити способи мислення геніїв, їхні техніки налаштування на кінцеву перемогу. Утім, найголовніше – це зрозуміти власну значущість у цьому світі. «Найбільш таємнича мить у людини – усвідомлення нею власної ідеї», – значив апологет гуманізму Стефан Цвейг.

Тож на запитання: чим корисна його книга, автор слушно відповідає, що синтетичний аналіз особистостей може значно допомогти читачеві у створенні власної стратегії життя. Звичайно, як значать сучасні психологи, кожній людині під силу зробити те, що зробила інша, але це один з перших постулатів у філософії успіху. Натомість автор геній-стратегії в «Обличчях цивілізації» виходить на інший рівень, на якому кожен може стати не наслідувачем чужого досвіду, а творцем власної перемоги.

В інакшому випадку, покладаючись лише на «комунальні» рефлекси, «стадний» інстинкт і психологію «члена суспільства», навряд чи можна досягти розвитку особистості. В контексті споконвічної суперечки між вагою цивілізації та культури автор зауважує, як досвід двох останніх тисячоліть переконав нас у тому, що технічний прогрес «ніяк не допоміг розвитку людини, не навчив її бути щасливою, не звільнив від страждань, за останніх п´ять тисяч років людина майже не просунулася у розумінні та управлінні власними психічними процесами, в духовному розвитку».

 

bukvoid.com.ua

 №17(205) 25 серпня 2017