5 українських ліричних книг для весняного настрою

 
Весна, тепло й авітаміноз роблять читачів особливо ніжними та вразливими. Саме тому добірка 5 ліричних книжок, що уже отримали визнання та авторитетні рекомендації, – найефективніша панацея. Критерії визначення “ліричності” та “весняності” поетичних збірок допоможуть читачу максимально об’єктивно підійти до вибору “своєї” лірики та відкрити ту поезію, якої так не вистачало. Представлені у добірці автори – від програмних класиків літератури до молодих поетів, повідомляє Yakaboo.ua.
 
Іван Франко “Зів’яле листя”
 
Рівень ліричності: високий, 100% потрапляння.
Для якого ступеню закоханості: всіх.
Причина “весняності”: поезія про нерозділене кохання, про спроби розібратися у почуттях, зрозуміти ліричного героя – підштовхне до таких необхідних співпереживань. Збірка із підзаголовком “лірична драма” розділена на три жмутки зів’ялого листя, що відповідають трьом стадіям розвитку почуттів мужчини. Окремі тексти знайомі усім зі шкільних років “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, бо вони ставали відомими піснями – “Чого являєшся мені…” (у Віталія Козловського із піснею на слова Івана Яковича навіть є кліп). Однак весна – пора відпустити зів’ялі листочки кохання, що минуло, й дати можливість розкритися новим пуп’янкам. Ця збірка має стати для читачів останнім акордом смутку, на зміну якому прийдуть нові, легкі й романтичні, мотиви.
 
Дмитро Павличко “Таємниця твого обличчя”
 
Рівень ліричності: середній, класичний підхід.
Для якого ступеню закоханості: рівень закоханості читача мінімально вливає на сприйняття текстів.
Причина “весняності”: римовані ритмічні тексти про весну, про юнацький запал, про барвисті емоції, що супроводжують почуття – це лірика із шаром еротики від класика української літератури Дмитра Павличка. Ті, хто ніколи не відкривав для себе поезію Дмитра Павличка трішки більше, дивуються відвертим образам, пафосу, радикальності й сміливості у висловленні своїх бажань і поривів, оголеним – не лише нервам, але й – тілам, які зливаються, у текстах, віддаючи належне любові. Ми не замислюємося, але текст “Два кольори” закладає особливий національний код кожному поколінню українців – адже кожен із нас знає формулу “червоне – то любов, а чорне – то журба”. “Таємниця твого обличчя” – збірка, що руйнує стереотипи про прісність поезії 60-х, наголошує на нецнотливості вітчизняної літератури, ламає уявлення про простоту висловлення і сприйняття закоханості.
 
Дмитро Лазуткін “Добрі пісні про поганих дівчат”
 
Рівень ліричності: середній, простий чоловічий погляд.
Для якого ступеню закоханості: всіх.
Причина “весняності”: поезія про гарячі відчуття любові не залишить байдужим нікого, бо у збірці “Добрі пісні про поганих дівчат” знайдуться тексти для кожного, який матиме потребу запозичити досвід, та кожної, яка хотіла би хоч на мить, щоб про захоплення нею писали вірші. Саме у цій збірці письменника та лірика, якій віриш і довіряєш, адже він  переконливий у своїх захопленнях, щирий в зануреннях у свій світ легких і пристрасних стосунків зі стрімким розвитком. У текстах весь світ побудований таким чином, що він  належить лише двом. А головний девіз наївного й вітряного головного героя: так, як ми тут-і-зараз, не любив ніхто, ніколи та ніде. Жодна читачка не зможе відмовити собі у тому, щоб відчути себе героїнею віршів Дмитра Лазуткіна, піддатися спокусі й розуміти, що вірші ці про неї та для неї. Чи не найулюбленіший ліричний вірш багатьох – «Твоя порядність» увійшов саме до цієї збірки. Комусь до душі припадає ліричне виконання самим Дмитром Лазуткіним, а комусь – динамічна версія гурту “Kozak system” із кліпом за участі Остапа Ступки та Ірени Карпи. Ця збірка може подарувати віру в красиву, легку, пристрасну та легкозаймисту любов навіть найбільшим цинікам.
 
Наталя Білоцерківець “Ми помрем не в Парижі”
 
Рівень ліричності: середній, складний жіночий погляд.
Для якого ступеню закоханості: недосвідченого.
Причина “весняності”: усі ліричні герої та героїні у збірці вибраного письменниці-вісімдесятниці Наталі Білоцерківець – сильні, мужні, виважені, вони приймають свої почуття та не чекають на прийняття зовнішнім світом. Поезія про затишок і розпач – погляд на стосунки із позиції дорослої та досвідченої жінки, яка готова прийняти, даровану їй, любов. Один із центральних текстів української лірики кінця ХХ століття, на який полюбляють покликатися літератори усіх наступних поколінь у різних контекстах та у відмінних значеннях, – “забуваються лінії запахи барви і звуки” (знаний як хіт гурту “Мертвий півень” “ми помрем не в Парижі”). Насправді цей вірш – про складні й тривожні часи, коли про те, щоб померти у Парижі чи щоб побачити кола пітьми під мостом Мірабо, не йшлося, однак, мабуть, саме у таких обставинах і народжується ті почуття, за якими читачі звертаються до книг.
 
Сергій Жадан “Господь симпатизує аутсайдерам”
 
Рівень ліричності: низький, різносторонній.
Для якого ступеню закоханості: спостерігального.
Причина “весняності”: якщо ліричні герої люблять, то віддано, якщо вони намагаються віддатися любові, то роблять це до кінця, у віршах Сергія Жадана немає напівмір – усе відчайдушно і прямо. Історії, які розповідає письменник, – неймовірні, вони дозволяють спостерігати за паралельною, однак такою природньою у своїй “паралельності”, реальністю: із небезпеками, рішеннями, невидимою тривогою, що нависає над героями, на ній – традиційно чорна білизна, у нього – цигарки, чи борги, чи травми, чи шрами на душі та тілі, а іноді – усе разом. У книгу “Господь симпатизує аутсайдерам” увійшли вибрані твори із різних збірок за різні роки. Так, від збірки до збірки любов у виконанні Жадана ставала складнішою, заплутанішою, символи – густішими, обставини – із ностальгії за 90-ми трансформувалися у прийняття сучасності, самі ж герої та героїні – не змінюються, лише дорослішають та серйознішають, перестаючи гратися. У кожного, хто колись відкривав для себе поезію Сергія Жадана, є “свій” улюблений ліричний текст, гарну версію тексту “це і є життя…”зробив гурт “Орсекст Че”. Збірка – для тих, хто добре знайомий із творчістю письменника, хто хотів би відкрити її по-новому, хто досі не читав поетичних текстів Жадана.
 
Нюанс: універсальні поради давати складно, бо індивідуальний читацький досвід та відчуття керують читачем, коли йдеться про книги. Варто пам’ятати про велику кількість книг різних авторів та авторок, які так само можуть бути цікавими: класичні“Сонячні кларнети” Павла Тичини, чи “Вибрані твори” Миколи Вінграновського, або“Триста поезій” Ліни Костенко, інтимна лірика із емоційним надривом у “Вибраному”Оксани Забужко, 365 разів по-різному прожитих любовей у збірці “Календар любові”Іздрика, Львів та спроба пережити найсвітліші емоції від представника наймолодшого літературного покоління Івана Непокори у збірці “Пісні для О”.