додому теги Олександр СОПРОНЮК

тег: Олександр СОПРОНЮК

До Дмитра Прилюка… через 35 листопадів

    Наталі Жданенко, на чесну посвяту   Олександр СОПРОНЮК   Цьогоріч, травнем місяцем, ми, спудеї факультету журналістики столичного Шевченкового університету  значитимемо 30 літ, як вийшли з-під материнського крила. Багато...

Забіліли сніги… Забіліли сніги… Замело…

  Олександр СОПРОНЮК   «Олійник, Борис Ілліч, просив, щоб ти зайшов», – мовив хтось із хлопців, по тому, як вийшов мій «Блуд», «Слово», ч.1 (113), 2008, про...

Пам’ятно те все…

    Олександр СОПРОНЮК   Днями зателефонував Евген Пашковський. «Старий, як ти, що ти?!» Друга-товариша, літератора, Евгена Пашковського, не чув десь років із 100. А тут – наче...

… цей сніг … згадую …

    Олександр СОПРОНЮК   …Тридцять п’ять листопадів-груднів тому я прийшов на «дємбєль» – ВВС (военно-воздушные силы) лишалися в пам’яті. Рейсовий автобус, з Харкова, доставив до Лубен. Уже...

Закрита таїна: Михайло Григорів

  Довільні кусники з життєвої пам’яти   Олександр СОПРОНЮК   Редакція газети «Слово»,– де я головним редактором, містилися  тоді на столичному  Музейному провулку, 8, що навпроти стадіону «Динамо» імени...

Всесвіт самотності: Микола Гриценко

    Олександр СОПРОНЮК   ... Університетськими роками, всі п’ять курсових зим, ми безперебійно колядували. Часи були непрості: на першому курсі (листопадом 1982 року) помирає гєнсєк Лєонід Брєжнєв,...

Розкидані споминальні рефлексії

  (Невимушена сповідь) Олександр СОПРОНЮК Вона привезла з Ірпеня чорної землі: десять тонн. – Когось наймати? Чи поможеш? – Зроблю, – кажеш ти. Впрягаєшся в тачку. Чорноземи вінницькі. Проте...

"Ти комір затулив і сльози з неба витер…"

  Олександр СОПРОНЮК   Затулився дощ од мене… Заблудився в осені. Перначі, герби, знамена – рубаними косами.   Затоптали коні воду. Затужили гривами. Закипіли  коло броду затяжними зливами.   Притулився дощ до мене. І втопився в осені. Загула трава...