Мила Машнова. Владислав Кураш. Війна. Антологія одного вірша

Мила Машнова

 

БАРСЕЛОНА-ВАРШАВА

 

Я шагнула в глаза твои, словно в овраг Люцифера,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

И навеки погибла, оставив там сердце своё,

Так, наверное, взгляд опускает смущённо гетера,

Понимая с досадой: её обмануло чутьё.

 

И неважно уже: Бельведерская, Плац ли Замковы,

Дефилад ли отнимет тебя у меня навсегда…

Я молю об одном: чтобы губ этих спело-вишнёвых

Накасаться опять, ощутив их дыханье у рта…

 

Барселона-Варшава, Варшава тире Барселона,

С тобой рядом — Мицкевич, со мною — фантом Гауди.

Я шагнула в глаза Люцифера, как в дверь Пантеона,

Возложив на алтарь своё сердце во имя любви.

 

Барселона

2022 г.

 

 

Владислав Кураш

 

ВОЙНА И ЖИЗНЬ

 

Нас война с тобою повенчала,

А потом взяла и разбросала.

Просто так взяла и разлучила,

Целое на части разделила.

Слёз ей наших оказалось мало,

Просто так взяла и раскромсала

По живому, не поставив точки,

На кровавые безмолвные кусочки.

Просто так взяла и разлучила

Тёмная пугающая сила.

Просто так взяла и расстреляла,

Стёрла в порошок и растоптала.

 

Нас война учила не бояться,

Ненавидеть страх, сопротивляться.

Не бежать, стоять, идти сражаться,

Друг за друга беспощадно драться.

Нас война безжалостно учила,

Просто убивала, не щадила.

Смертью из орудий поливала,

В тёмные подвалы загоняла.

 

Жизнь нас берегла и воскрешала

И из-под завалов доставала.

Жизнь нас защищала и любила,

И из-под обстрелов выводила.

Нас с тобою жизнь всему учила,

Разводила жизнь нас и сводила.

И собою от осколков заслоняла,

А потом взяла и повенчала.

 

Варшава

2022 г.