*** Зніму з душі холодну лють війни, І втому там залишу на війні, Усмішками сяють зачаровані зірки. Я повернувся звідти — ми живі. Я сьогодні приятелюю з Перемогою, Поміж мертвих і живих промовляю: Ірпінь, моє серце з тобою, Україно, моя сила гарує в тобі. Слава Україні! Московити. І не мрійте, важко збирати Вибиті зуби поломаними … Читати далі Сергій Мартинюк. Вірші