Заява Українського ПЕН щодо ситуації в Українському культурному фонді

Ми, українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці, правозахисники, члени Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу, хочемо привернути якнайпильнішу увагу органів влади та громадського суспільства до ситуації, що склалась довкола виборів директора/ки Українського культурного фонду, які мають відбутись 24 березня.

Одразу після оголошення списку кандидатів на посаду директора/ки 11 березня, на адресу УКФ соціальними мережами почали ширитись обвинувачення у неправомірних діях, а народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк направив заяву до Національного антикорупційного бюро про вчинення кримінального правопорушення.

За кілька днів, після зустрічі теперішньої виконавчої директорки УКФ Юлії Федів з Ярославом Железняком, заяву до НАБУ було відкликано, а питання щодо правомірності та законності ухвалення рішень прояснено. Однак репутація, що є одним із ключових надбань УКФ, зазнала шкоди, довіра, яку великими зусиллями впродовж останніх років вибудовував Фонд, також опинилась під загрозою. Ситуація погіршується тим, що керівний орган УКФ – Міністерство культури та інформаційної політики – у своїй заяві від 16 березня фактично відсторонилось від відповідальності та поставило під сумнів прозорість процедур та правомірність рішень УКФ.

Цей перебіг подій, який знову-таки відбувається буквально перед обранням директора/ки УКФ, оприявнює надзвичайну вразливість і крихкість нових культурних інституцій, зокрема УКФ.
Ми хочемо наголосити, що Український культурний фонд — унікальна інституція, що постала, зокрема, як результат постмайданних зусиль культурного середовища, яке наполягало на демократичних і прозорих процесах фінансування культури. За неймовірно короткий період, лише неповні чотири роки, вона перетворилась на зразок прозорих та збалансованих процедур, які ґрунтуються на доступних і демократичних правилах та багаторівневій фаховій експертизі. Як інституція, створена в такі рекордні терміни, УКФ ще перебуває на етапі становлення, а отже, може припускатися технічних помилок, які, маємо віддати їй належне, завжди аналізує, публічно проговорює та виправляє.

Механізми розподілу бюджетних коштів, які розробив та запустив УКФ, є важливим прикладом демократичного європейського підходу, який унеможливлює корупцію та ручне управління з боку окремих  зацікавлених особистостей чи груп.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Зокрема, впродовж минулого року, коли сектор культури фактично опинився на межі виживання через пандемію, саме УКФ виявився тим ефективним та надійним партнером, який без порушення процедур і принципів конкурсності та прозорості в надзвичайно стислі терміни забезпечив фінансування сектора з боку держави.

Цього року руйнівний уплив пандемії на культурну сферу триває. Це означає, що не лише УКФ, а й інші системотворчі інституції, які є тестовими майданчиками та водночас гарантами нових підходів, — Український інститут, Національний центр Олександра Довженка, Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький Арсенал” та інші — потребують максимальної уваги й турботи. В усіх них вже відбуваються або незабаром будуть відбуватись вибори директорів/ок.

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу пильно спостерігатиме за перебігом подій у кожній із цих інституцій. Ми закликаємо Офіс президента, Міністерство культури й інформаційної політики та Міністерство закордонних справ гарантувати максимальну чесність, прозорість, фаховість і публічність конкурсних процедур. Ми підтримуємо ідею публічних дебатів кандидатів на посаду директора/ки УКФ (і за потреби, інших інституцій) задля обрання найбільш фахової та компетентної кандидатури на цю посаду.

Результати цих конкурсів важливі стратегічно: вони вплинуть не лише на все культурне середовище, а й на довіру до України з боку закордонних партнерів. І, що найголовніше, – стануть іспитом на готовність влади діяти в інтересах суспільства, а не приватних осіб.

Заяву підписали (список оновлюється):

  1. Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН
    2. Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віцепрезидентка Українського ПЕН
    3. Борис Ґудзяк, президент Українського Католицького Університету у Львові, архиєпископ і митрополит Філадельфійський УГКЦ у США
    4. Олеся Яремчук, журналістка та письменниця
    5. Андрій Любка, письменник
    6. Галина Вдовиченко, письменниця
    7. Артем Чапай, письменник
    8. Софія Челяк, перекладачка
    9. Василь Махно, письменник
    10. Олесь Ільченко, письменник
    11. Ігор Козловський, релігієзнавець, історик, письменник
    12. Тетяна Терен, журналістка, кураторка, виконавча директорка Українського ПЕН
    13. Анатолій Дністровий, письменник
    14. Діана Клочко, мистецтвознавиця
    15. Наталка Білоцерківець, поет
    16. Олена Стяжкіна, письменниця, історикиня
    17. Катерина Ботанова, критикиня, кураторка
    18. Віктор Морозов, перекладач
    19. Віталій Чернецький, літературознавець, перекладач
    20. Ірина Шувалова, поетка, перекладачка
    21. Алла Татаренко, перекладачка, літературознавиця
    22. Євгенія Чуприна, письменниця
    23. Сергій Плохій, історик
    24. Юлія Мусаковська, поетка, перекладачка
    25. Леонід Фінберг, видавець
    26. Ірина Старовойт, поетка, культурологиня
    27. Євген Захаров, правозахисник
    28. Борис Херсонский, поет
    29. Анастасія Левкова, письменниця, редакторка
    30. Петро Рихло, літературознавець, перекладач
    31. Олександр Ірванець, письменник
    32. Микола Рябчук, письменник, публіцист
    33. Романа Романишин, художниця, ілюстраторка
    34. Андрій Лесів, художник, мистецтвознавець
    35. Костянтин Сігов, філософ, видавець, громадський діяч
    36. Анна Вовченко, перекладачка
    37. Степан Процюк, письменник
    38. Наталка Сняданко, письменниця, перекладачка
    39. Ольга Муха, менеджерка культурних та правозахисних проектів, дослідниця, аналітикиня
    40. Андрій Пучков, науковець
    41. Марко Андрейчик, літературознавець, перекладач
    42. Мирослава Барчук, журналістка
    43. Олексій Панич, філософ, публіцист, перекладач
    44. Мирослав Маринович, освітянин, публіцист
    45. Олексій Сінченко, літературознавець
    46. Олена Галета, літературознавиця, культурологиня
    47. Андрій Павлишин, історик, перекладач
    48. Іван Андрусяк, письменник, редактор
    49. Петро Яценко, письменник
    50. Гаська Шиян, письменниця
    51. Юрій Винничук, письменник
    52. Марко Роберт Стех, письменник, літературознавець, культуролог
    53. Таня Стех, перекладачка, наукова редакторка, телепродюсерка
    54. Оксана Куценко (Розумна), письменниця, дипломатка
    55. Ірина Славінська, журналістка
    56. Тетяна Огаркова, літературознавиця, журналістка
    57. Остап Сливинський, поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН
    58. Володимир Єрмоленко, філософ, журналіст, письменник
    59. Лариса Денисенко, письменниця, правозахисниця, журналістка
    60. Богдан Коломійчук, письменник
    61. Вахтанґ Кебуладзе, філософ, публіцист, перекладач
    62. Катерина Міхаліцина, письменниця, перекладачка, редакторка
    63. Коробчук Павло, письменник                                                              64.Елеонора Соловей, докторка філології, професорка
    65. Юрій Матевощук, перекладач, культурний менеджер
    66. Олег Коцарев, письменник
    67. Зоя Казанжи, журналістка, комунікаційниця
    68. Тарас Лютий, філософ, письменник

 

pen.org.ua

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.