Ще 2009 року в рецензії на одну з книжок цієї авторки відомий
автор і знавець жанрової літератури Андрій Кокотюха писав, що за умов наявності
в Україні повноцінної книжково-видавничої індустрії, українські видавці бились
би за право видавати цю авторку чи й взагалі — створили б окрему серію
спеціально «під неї».
Як відомо, слово писане має здатність матеріалізуватись, —
інколи у вельми несподіваний спосіб. Все, що напророчив Кокотюха Аллі Сєровій
збулося, але… не в Україні, не українською мовою, та ще й під новим
літературним іменем. Відтепер твори знаної української авторки захопливої
гостросюжетної прози та володарки найпершого Гран-прі конкурсу «Коронація
слова» Алли Сєрової будуть видаватись під іменем Алла Полянська… в Росії,
одним з найбільших російських видавництв «ЕКСМО», яке спеціально «під Аллу»
створило окрему книжкову серію «От ненависти до любви», що стартує з п’яти її
романів. Перша книжка серії під назвою «Одна минута и вся жизнь» (українською
цей роман ще не публікувався) — вже у книгарнях, а ще дві побачать світ цієї
осені.
У народі кажуть: якщо жінка змінила зачіску — вона
закохалась. А от якщо знана письменниця змінює ще й своє літературне ім’я, це
може означати хіба лиш початок зовсім нового життя.
«Перемовини з “ ЕКСМО
” були дуже непростими, але я завжди
вірив у Аллу, оскільки вона створює дуже якісні жанрові тексти, які не можуть
не зачепити. І зараз я задоволений попередніми результатами, — коментує Петро Мацкевич, директор компанії
PR-Prime, котра володіє виключними правами на твори Алли Сєрової. — Романи Алли Сєрової, вибачайте, — Полянської,
не лише виходитимуть чималими накладами в окремій авторській серії, а й мають
достойну, навіть за російськими мірками, промоційну підтримку, яка, зокрема,
включає й рекламні щити в Московському метрополітені. Сподіваюсь, що й в Україні нове літературне
ім’я принесе успіх Аллі, яка сьогодні вже є автором 10 романів » . До речі,
Петро Мацкевич, який є засновником видавництва «Кальварія», був видавцем трьох
із чотирьох романів Алли, які виходили українською.
Досвідчена сценаристка, автор низки серіалів і телевізійних
фільмів, письменниця Марина Меднікова переконана, що новим читачам Алли можна
лише позаздрити: «Алла Сєрова — автор
розкутий, сміливий, ризиковий, який нехтує всілякими штампами. Схоже, що вона
сама отримує неймовірну насолоду від своїх вигадок. Нестримна фантазія жене її
вперед звивистими й заплутаними сюжетними вулицями та провулками. Здогадатися,
куди приведе цей шлях — неможливо. Відірватися від читання — теж. Її герої
живуть в незвичайних обставинах, вони непередбачувані, виламуються зі звичних
рамок, від їх вчинків і дійзахоплює дух. Карколомний сюжет, яскраві образи,
не “ стоптане ” середовище проживання героїв, напруга і драйв, драйв і напруга!
Можна лише позаздрити її новим читачам» .
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Нагадаємо, що запорізька письменниця Алла Полянська (Сєрова)
здобула Гран-прі найпершого конкурсу «Коронація слова» у далекому 2000 році за
роман «Правила гри» майже за детективних обставин: більшість членів журі
стверджували, що українська письменниця не могла написати такого «крутого»
роману самостійно та запідозрили її у плагіаті. Лише експертиза показала, що
роман — насправді оригінальний. До речі, на цьому од самого початку настоювала
Євгенія Кононенко, яка тоді була експертом цього конкурсу.
Однак подальша письменницька доля Алли Сєрової в Україні,
попри феєричний старт, виявилась геть не простою: після першого видання «Правил
гри» 2001 року, здійсненого видавництвом «Махаон-Україна» під однією
обкладинкою з романом Ірен Роздобудько «Пастка для жар-птиці», їй довелось
більше 6-ти (!!!) років чекати на наступні видання своїх книжок українською:
«Подвійне дно» («Кальварія», 2007); «Закон джунглів» («КСД», 2007), виданий під
псевдонімом Ванда Сокольна під назвою «Дух джунглів»; «Правила гри» (видання
друге, перероблене, «Кальварія», 2010); «Інший вид» («Кальварія», 2010).
Та й особиста долі Алли була зовсім не простою: Кафедру
українознавства у Запорізькій інженерній академії, на якій Алла, маючи
філологічну освіту, працювала майже 7 років, скоротили більш як на третину —
«за нєнадобностью», і їй довелось освоювати нові професії (наприклад, рієлтора)
та здобути нову освіту (юридичну) і зайнятись юридичною практикою. Звичайно, що
ані її клієнти як ріелтора, ані її клієнти як юриста, навіть не здогадувались,
що мають справу з чудовою письменницею.
Можливо, почати нове життя Аллі допоміг її син Павло, а
також те, що в «минулому житті» вона була мотокроссером.
А «родзинкою» романів Алли Полянської (Сєрової) є те, що
головними їх героями завжди є жінки, — Алла вважає, що жінки є складнішими од
чоловіків, а тому й цікавішими.