Виставка графіки Сергія Якутовича триває в Музеї книги і друкарства

95

У XXI столітті графіка С. Якутовича стала символом епохи, її
яскравою сторінкою. Неповторний і унікальний, довершений і загадковий Сергій
Георгійович Якутович невтомно торує шлях вічного шукача.

 В доробку видатного
майстра ілюстрування 160 видань, серед яких і 17 томів модерної української
літератури. Шукає себе С. Якутович і в кіно. Стає головним художником фільмів
“Молитва за гетьмана Мазепу” Юрія Іллєнка, телефільмів “Ще як ми
були козаками”, “Загублений рай”. А у 2005 долучається до
масштабного проекту – фільму Володимира Бортка “Тарас Бульба”.
Якутович малює понад 2,5 тисячі ескізів і майже всі вони входять до фільму.
Дитинство Якутовича минуло у батьківській майстерні. Там, серед клаптиків
маминих живописних робіт, татових гравюр та численних книжок – і почав
складатися його унікальний авторський стиль. З 14 років юнак професійно
займається.

“Я виріс у такому середовищі, що просто є мистецтво, але
воно було поза середовищем. Коли ти приїздив на захід, там всі казали – “що з
тобою робити? В якому контексті тебе сприймати? Якщо тебе сприймати як
приїжджого з тодішнього Радянського Союзу – то ти незвичний для нас дисидент””,
– розповідає художник Сергій Якутович. З 1976 року художник активно співпрацює
з видавництвами України та Росії. Він ілюструє чи не усю класику світової та
вітчизняної літератури: твори Пушкіна, Толстого, Дюми, малює картини до
французького епосу “Трістан та Ізольда”, оформлює книжки Ліни
Костенко. Загалом – майже дві сотні видань. Робота художника не залишається
непоміченою. На початку кар’єри Якутович стає наймолодшим заслуженим художником
Радянського Союзу, володарем чималої кількості нагород на Батьківщині і за
кордоном. Щоправда, усі вони, за словами самого художника, – просто даність.
Ніби підтвердженням його словам стає маленький ведмедик з кухонного столу – з
орденом родини Мазепи на плюшевих грудях.

“Я нікуди ніколи не лізу. Всі ці, навіть погони, я просто
брав їх, бо просто прийшов час”, – каже художник Сергій Якутович. Автор
випускає унікальну графічну серію з портретів усіх українських гетьманів. Кожен
з них – не просто сторінка з підручника по історії, а – жива людина. “Неповторно,
я не знаю, хто ще так робить? Це все правда. І сам Якутович – це така людина,
як небожитель. І такі його роботи”, – сказав актор Євген Нищук. У 2009
наважується Сергій Якутович і на сміливий арт-проект. Істини що до безсмертних
образів з книжок Гоголя відтворює у інсталяціях з пластикових скульптур, відео
та музики. Проект показують у Парижі, Львові, Москві та Києві.

Червоною ниткою у творчості Якутовича стає і тема жінки.
Різна в картинах – цнотлива чи відверта, в житті художника вона одна – дружина
Ольга. “Ми дорослішали поруч, ставали художниками поруч, будували родину, весь
час поруч. В житті я жив спочатку для батька, а потім я жив для неї. 4 роки –
що я там придумував, якісь проекти і тому подібне, але оговтатись я не можу. І,
напевно, ніколи не оговтаюсь”, – каже художник.

У тиші, серед численних книжок, відкриває для себе слово.
“Раніше, коли я читав книжки, я розумів, що треба все це проілюструвати, бо в
мене весь час картинки-картинки. А тепер відкривається слово – безкінечне, зі
своїм звучанням”, – розповідає Сергій Якутович.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!