У приміщенні Київського планетарію відбулась презентація
нової книги академіка НАНУ, Героя України, лауреата Шевченківської премії,
літературного критика Івана Дзюби «Не окремо взяте життя», випущеної столичним
видавництвом «Либідь» за бюджетною програмою «Українська книга».
Це друге доповнене новими розділами видання, яке раніше
вийшло друком під назвою «Спогади і роздуми на фінішній прямій» у київському
видавництві «Криниця» 2008 року за фінансової допомоги президентського фонду
Леоніда Кучми «Україна».
Модератор імпрези у Київському планетарії голова
Національної спілки письменників Володимир Баранов у своєму вступному слові
відзначив вагомий внесок Івана Дзюби у розвиток сучасної української
літератури, його громадянську позицію в питанні збереження національної
ідентичності українського народу, що яскраво виявилося у трактаті «Націоналізм
чи русифікація?».
Одним з перших, хто привітав на імпрезі Івана Дзюбу з
виданням книги «Не окремо взяте життя» був Голова Комітету з Національної
премії України імені Тараса Шевченка, голова Українського фонду культури Борис
Олійник. У своєму вітальному слові промовець зокрема зазначив, що і першу, і
другу книгу автор присвятив своїй дружині – Марті Володимирівні, котра у роки
жорстких життєвих випробувань завжди була для свого чоловіка надійним другом,
щирою порадницею. Борис Олійник також привітав Івана Михайловича і Марту
Володимирівну, присутню на презентації, з діамантовим ювілеєм їхнього
подружнього життя, що відзначатиметься цією зірковою парою нинішнього року.
З цікавими і змістовними промовами на презентації книги
виступили директор видавництва «Либідь» Олена Бойко, директор Інституту
філософії імені Григорія Сковороди НАНУ Мирослав Попович, письменник і
літературознавець Валерій Шевчук, поет і літературний критик Володимир
Базилевський, перекладач Максим Стріха та інші.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На одну із обкладинок книги Івана Дзюби видавці винесли такі
його слова: «Ми можемо і повинні сперечатися між собою, не щадячи самолюбства,
проте забувати всі незгоди та образи, коли треба об’єднатися в дії для
України».
Віриться, що рано чи пізно цією формулою життєвого буття,
виведену Іваном Дзюбою, керуватимуться ті, від кого залежить майбутнє
українського народу.