В Івано-Франківську відбулась презентація двох нових книжок Ярослава Ткачівського

Одразу дві нові книжки прози  –  “В обіймах крил” (Новели й оповідання) та “Христинин хрест” (Повість) –  зі свого щедрого видавничого “ужинку” 2025 року презентував в Івано-Франківській обласній універсальний науковій бібліотеці ім. І. Франка відомий український письменник, заступник голови НСПУ Ярослав Ткачівський.

Перша книжка є змістовно та поліграфічно вирядженою збіркою творів малої прози широкої тематики – від етюдів, шкіців до новел та оповідань. В них, на думку автора переднього слова Євгена Барана, Ярослав Ткачівський акцентує увагу читачів на драматичних моментах  життя того покоління, до якого належить він сам, –  покоління, котре, як і попередні, великою мірою уже втрачене для суспільства, держави, зрештою і для себе самого, –  принаймні так випливає з оцінки його літературним критиком. Ідеться про “екзистенційні, проблємні, майже гамлетівські питання: “бути чи не бути”, – читаємо у передмові до збірки.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Утім, як відзначали на презентації нових книжок Ярослава Ткачівського, зокрема,  її модератор – письменник, голова Херсонської обласної організації НСПУ Василь Загороднюк, літературознавиця, доцентка Марта Хороб, директор Інституту мистецтв Карпатського національного університету ім. В. Стефаника (КНУВС) доцент Володимир Федорак, його колеги по цьому інституту заслужені працівниці культури України професорка Ганна Карась і завідувачка кафедри сценічного мистецтва і хореографії доцентка Надія Кукуруза, письменники Василь Мойсишин, Михайло Верес, Василь Бабій, директорка ОУНБ ім. І. Франка Людмила Бабій, авторові притаманні воднораз чіпке, спостережливе око прозаїка, глибокий ліризм поета й водночас – гумористичне світосприйняття, до того ж він відмінно знає говірку мешканців галицьких сіл. Усе це й допомагає письменникові віднаходити в долях наших сучасників “больові точки” й зображати своїх персонажів із психологічною глибиною чи то у, здавалося б, тривіальних житейських, чи то і в межових життєвих ситуаціях. Звісна річ, майстер слова уміє художньо “загострити” ті моменти, які переживають герої і персонажі його новел та оповідань.

Представлення нових видань Ярослава Ткачівського у головній книгозбірні Прикарпаття стало не просто черговою зустріччю письменника з поціновувачами його літературного таланту, а й отримало певний громадський резонанс. Про це свідчать привітання й добрі побажання автору, які висловили йому присутні на презентації видань професори проректор КНУВС (нині презентант працює директором музею історії університету) Сергій Шарин і директор Інституту туризму цього вишу Володимир Великочий, а від влади – заступниця начальника управління культури, національностей та релігій ОДА, депутатка обласної ради Мирослава Корнелюк та радник міського голови Івано-Франківська Мирослав Кошик.

На початку ж благословив дійство у світлиці бібліотеки греко-католицький священник о. Іван Жук. Сюрпризом для читацько-слухацько-глядацької авдиторії стала інсценізація уривку вміщеної на відкритті презентованої збірки новели “Натільний хрестик” на тему нинішнього збройного протистояння московському агресору, з якою виступили студенти Інституту мистецтв КНУВС Назарій Тимків та Вероніка Демчук (керівниця –  вже згадана Надія Кукуруза). Вони ж подарували письменникові і всім присутнім пісні на вірші Ярослава Ткачівського “Україні служити солдатом” та “Волошки”, яка давно вже стала народною.

Гадаю, заслуговує на окремий літературознавчий, і не тільки, аналіз повість “Христинин хрест”, написана Ярославом Ткачівським на основі реальної життєвої історії, а саме, як вказано у видавничих даних цієї книжки, “за мотивом трагедії, що сталася на Прикарпатті, занотованої абзацом есею Євгена Барана “Сповідь, яка вбиває” в книжці “У полоні стереотипів”. Бо в ній тісно переплелися теми тяжкого для наших галичанок заробітчанства на чужині і, виявляється, “легшого”, чи не “найсучаснішого” його напряму – сурогатного материнства, оплачуваного набагато вище від традиційного догляду за старими й немічними людьми, а з іншого боку – неминуче пов’язаного із вчиненням жінкою гріха перед Богом та перед своїми рідними в Україні. Як не може не зрезонувати гостро в читацькій душі і порушена автором повісті тема недотримання деким зі священнослужителів Таїнства сповіді.

Книжка “Христинин хрест” ще пахне друкарською фарбою, отож сподіватимемось, що стосовно духовно-релігійних і загальнолюдських моральних аспектів художньо відтвореної Ярославом Ткачівським цілком реальної трагічної життєвої історії подружжя Івасюків (це прізвище у творі, звісно, придумане автором) висловляться – цілком можливо, що і в порядку дискусії – не тільки інші письменники, літературознавці та критики, але й представники духовенства.

Іван Гаврилович,

член НСПУ, заслужений журналіст України.