Цієї події ми чекали давно і довго. Спершу я збирала вірші польських авторів з Любліна, Варшави, Кракова, Хелма і Зеленої Гури. Перекладала їх українською і відправляла електронною поштою тексти з Любліна до Львова. У Львові – певна черга на публікацію. Наші часті телефонати з головним редактором паном Юрієм Ковалем. Розумію, як йому непросто. Практично він сам готує число журналу, вичитує, править, готує до верстки. А на дворі війна. І у всіх нерви. Але справа робиться! Українці не здаються, кожен робить свою справу. І ось після кількох місяців нервів, тривог, вичитки і авторських правок, нарешті – журнал вже у друкарні! І тут він ще зо два місяці чекає на своє фізичне народження. І я розумію. Війна, перебої зі світлом, людей не вистачає. Суєта і клопоти з комплектуванням і пересилкою. Деякі автори замовили по одному, деякі по два, а деякі й по чотири примірники. Треба ж і в бібліотеки роздати, і перед родичами та друзями похвалитися, що їх вірші надруковано в Україні, за яку вони так вболівають, яку вони так люблять! І ось нарешті «Дзвін», N 1- 2025 прибув до Польщі! А на 10 квітня у Воєводській Публічній Бібліотеці імені Ієроніма Лопацінськего в Любліні вже заплановано вечір.
За столом поети Данута Курчевич, Уршуля Гєршон, Агнєшка Моніка Поляк, Леся Степовичка, Анна Личевська, Збігнєв Оконь. І цей довгоочікуваний урочистий літературно-музичний вечір на тему “Польські поети про війну і мир в Україні” нарешті відбувся! Його натхненно модерувала голова правління Спілки літераторів Польщі у Любліні Агнєшка Моніка Поляк. У тім вечорі взяли участь автори з Любліна і Хелма. Пані Агнєшка і автори Анна Личевська, Уршуля Гєршон, Збігнєв Вальдемар Оконь, Данута Курчевіч читали свої вірші в оригіналі, а я озвучувала переклади українською. Ми сиділи за столом, прикрашеним прапорами України і Польщі. Молоді музиканти віртуозно виконали класичні твори. Відома співaчка Ізабелла Кон співала польські пісні. Разом з нею ми заспівали дуетом старовинні українські пісні. Цьому виступу передували наші численні з нею репетиції. Іза цікавиться нашим фольклором, полюбляє лемківські пісні, бо й сама є горянкою з Бескид. Присутній в залі відомий художник Пйотр Луціан, чиї рисунки-портрети загиблих воїнів Збройних Сил України збагатили нашу публікацію, розповів, як він продовжує працювати над цією серією портретів. Їх митець має вже понад тисячу. Його виставки відбуваються в Любліні і в інших містах Польщі та поза її межами.
Дует Ізабелла Кон і Леся Степовичка А ті, хто до нас не доїхали з інших міст, надіслали свої відгуки на подію. Ось деякі з них:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Публікація в українському «Дзвоні» – то наш голос, голос польських поетів що до цієї жахливої війни. Дякую Лесі Степовичці за запрошення на люблінський літературний вечір. На жаль, я не зможу приїхати, бо перебуваю за кордоном. Також дуже дякую за переклади. Хто може, запрошую усіх на 10 квітня до Любліна!» (Божена Боба-Дига, членкиня Товариства письменників Польщі, Краків).
Автори і читачі Польщі дякують за публікацію головному редакторові журналу «Дзвін» Юрію Ковалю за оприлюднення їхніх творів в Україні:
«Ми вже маємо «Дзвін»! Дуже тішимося, що наші вірші опубіковано у такому знаменитому журналі! Це наш внесок у нашу спільну справу боротьби за мир в Україні! Дякуємо! Сердечно вітаємо!» (Мажена Домброва Шатко, Іоахім Неандер, члени Товариства письменників Польщі, Краків).
«Я єдиний з п’ятнадцяти авторів, кого Леся Степовичка не перекладала, бо мій триптих, присвячений бійцеві ЗСУ, я подав українською. Але я вдячний за цю публікацію, бо мене надруковано серед моїх польських колег-поетів, і це наша спільна солідарність, наш спільний протест проти війни. Я радий, що публікація засвідчила високий літературний рівень». (Тадей Карабович, поет, літературний критик, Люблін).
«Дзвін» вже прибув до Зеленої Гури, і ми з приятелькою отримали прекрасне видання, в якому я опинилася в дуже поважному товаристві поетів! Дякую головному редакторові журналу «Дзвін» Юрію Ковалю і Лесі Степовичці, яка переклала наші вірші» (Александра Солтисяк, місто Зелена Гура).
«Дорога Лесю, посилка прийшла, сердечно дякую, я щаслива, що мої вірші опинилися в такому відомому і прекрасному часописі, а я – в такому гроні літераторів. «Дзвін»- дуже гарне і солідне видання, всі продумано, вивірено, над ним довелося багато попрацювати! Шкода лише, що я не знаю української мови. Прагну скоріше побачитися і тебе обійняти. Ми домовилися усі їхати до Любліна на вечір – я, Штефан, Збишек і Галінка. Зичу здоров’я і погоди духу тобі і головному редакторові «Дзвону», шановному пану Ковалю. До зустрічі!» (Данута Курчевич, поетка, художниця, місто Хелм).
Заступник директора Бібліотеки, Данута Курчевич, Уршуля Гєршон, Агнєшка Моніка Поляк, Леся Степовичка, Анна Личевська, Збігнєв Оконь, художник Пйотр Луцьян.
«Дзвін» зі Львова вже у Варшаві! Дякуємо! Красива робота!» (Майя Бачинська, Варшава).
«Велика дяка за журнал! Мені подобається українська мова. Вона мелодійна і хочу просити Вас, пані Лесю, начитати мої вірші українською, я покажу це моїм друзям, і сама вчитимуся читати свої вірші українською». (Агата Ставска, Краків)
«Це була чудова зустріч, зворушливі вірші про воєнне життя в Україні. Гарна атмосферна музика. Бажаємо Перемоги Україні!» (Галина Оконь, Хелм).
_ “Чудово! Це є ваш спільний літературний фронт! Солдати мистецтва! Це теж фронт! Тримаю за Вас усіх кулаки!!!” (письменник Пшемислав Ліз-Маркевич, Познань).
Усі разом ми подякували адміністрації Воєводської публічної Бібліотеки і передали в дар присутньому заступнику директора пану Гжегожу Фігелю примірник журналу «Дзвін»для читачів. Дяка керівництву Спілки літераторів Польщі в Любліні за підтримку і організацію вечора. Наші серця б’ються в унісон. Разом переможемо!
Леся СТЕПОВИЧКА
Польща, Люблін. Травень 2025.