З російських
книжкових магазинів зникли антиутопія Олдоса Хакслі «О дивний новий світ», а
також ще близько 20 романів письменників минулого століття, серед яких Ірвін
Велш, Вільям Берроуз і Шарль Бодлер, повідомляє телеканал «100 ТВ».
Книжкові магазини
пояснюють зникнення романів цих авторів тим, що видавці перестали їх друкувати
за рішенням Держнаркоконтролю, який побачив у творах пропаганду наркотиків.
Тим часом, як
відзначає телеканал, «чорний список» Держнаркоконтролю не зареєстрований і не
має силу закону. Єдиний офіційний перелік заборонених книг – це федеральний
список Мін’юсту. Друк і розповсюдження книг з цього списку приводить до
кримінальної справи, чого не можна сказати про список наркоконтролю.
Виходить, причина зникнення книг з магазинів – це самоцензура видавців та
продавців, відзначає телеканал. Однак це може тільки підігріти інтерес до
«заборонених» книг, які нескладно знайти і в інтернеті.
Нагадаємо, про
«чорний список» від Держнаркоконтролю стало відомо майже три роки тому. Цей
список в кінці 2009 року потрапив у російські бібліотеки з вказівкою не
видавати їх читачам.
При цьому деякі
книги з переліку входять, наприклад, у курс «Сучасної зарубіжної літератури»
для філологічних факультетів і часто запитуються студентами.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У ФСКН тоді
спростували інформацію про списки, але відзначили, що в російському
адміністративному Кодексі дійсно є статті, які передбачають відповідальність за
поширення літератури, що містить ознаки прихованої реклами або пропаганди
наркотиків. А значить, «закон дозволяє нам вилучати подібну літературу за
судовим рішенням».
У число
«заборонених книг» невідомі експерти включили і класику контркультури, яку
можна знайти в будь-якому книжковому магазині або завантажити в інтернеті, і
навіть давно екранізовані твори: «Королева Юга» Артуро Переса-Реверте, «Пляж»
Алекса Гарленда, «Страх і відраза в Лас-Вегасі» Хантера С. Томпсона, культові
романи Ірвіна Велша і навіть твір американського фантаста Філіпа Діка.
У список
потрапили і Дмитро Гайдук з його «растаманськими казками», що давно стали
фольклором, і книга про розведення їстівних грибів на присадибній ділянці, де
мова йде виключно про шампіньйони з вешенками (А.І. Морозов «Розведення грибів.
Міцелій»).
З іншого боку,
багатьох авторів, які присвятили наркотикам свої твори або навіть «вживали», у
списку не назвали: Карлоса Кастанеду, Віктора Пелевіна («Generation П»),
Фредеріка Бегбедера («Оповіданнячка під екстазі», «99 франків»), Олдоса Хакслі
(«Двері сприйняття») та багатьох інших.
У списку,
наприклад, не фігурує «Морфій» Михайла Булгакова.
Під цю статтю
може потрапити і скандальний французький поет Шарль Бодлер, що докладно описав
впливу гашишу та опіуму на людський організм (вірш «Отрута»).
Найбільш
знаменитим кокаїністом в літературі був британський детектив Шерлок Холмс, у
якого наркотик тільки покращував дедуктивні здібності. Наркотичні марення свого
героя описував і Олександр Купрін в «Молоху», а героїня знаменитого мораліста
Льва Толстого, Анна Кареніна, тільки «морфіном ночами … могла заглушити страшні
думки…».