У Національному музеї історії України відкрилася виставка до 120-річчя репресованого археолога Теодосія Мовчанівського

193

У Національному музеї історії України відкрилася виставка «Доля науковця у горнилі Великого терору» із серії «Репресована археологія». Про це повідомляє prostir.museum

Виставка приурочена до 120-річчя від дня народження видатного українського археолога і музейника Теодосія Миколайовича Мовчанівського (1899–1938 рр.) і триватиме до середини лютого. У п’ятницю, 17 січня, о 16:00, відбудеться її презентація.

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Долучайтесь до УЛГ у Telegram!

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський присвятив своє життя справі виявлення, вивчення та збереження пам’яток матеріальної культури. Він проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам’яток. Важливо, що він вів дослідження широкими площами з пошаровим зняттям об’єктів та знахідок. Також це людина складної долі та непересічна особистість.

На виставці представлені цікаві предмети зі значної за обсягом  колекції матеріалів з розкопок Теодосія Мовчанівського. Це речі з Райковецького городища, багатошарової пам’ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва. Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи Мовчанівського з Наукового Архіву Інституту археології НАН України. Відвідувачі мають змогу побачити відкритий лист на розкопки, машинопис роботи «Райковецьке феодальне городище» та польовий щоденник.

«Фаховий підхід до вивчення матеріалів, наукове розуміння історичного процесу розвитку, об’єктивне оцінювання знайдених артефактів – все це у діяльності дослідників не співпадало з політичними завданнями комуністичного режиму і не відповідало партійній ідеології. Цікаво, що зараз деякі «звинувачення» Теодосія Мовчанівського сучасні науковці визнають важливим внеском у розвиток вітчизняної археологічної науки»,  – говорить кураторка виставки, завідувачка відділу найдавнішої та середньовічної історії України НМІУ Марина Стрельник.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського було заарештовано за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за «шкідливу діяльність в області науки». Рішенням трійки при Київському облуправлінні НКВС УРСР від 8 травня 1938 р. Мовчанівський був засуджений до вищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 р.

«Справа Мовчанівського – яскравий приклад того, як репресивна владна машина в роки Великого терору перемелювала людські долі, погрозами, приниженнями і тортурами вириваючи зізнання. Віддаючи данину своєму часові, Теодосій Мовчанівський починав свої роботи з археології щедрим цитуванням робіт класиків марксизму-ленінізму. В особистому архіві вченого було понад 400 виписок з робіт Маркса, Енгельса, Леніна. Проте навіть це не вберегло його від репресій», – розповідає Марина Стрельник.

Тільки з розкриттям документів в Архіві СБУ стало відоме місце поховання науковця. З осені 1936 р. Биківнянський ліс на околиці Києва став «спецзоною для потреб НКВС». Тіла всіх розстріляних у Києві від осені 1936 р. до осені 1941 р. відвозили до Биківні.

Через 33 роки замовчування постановою Президії Київського обласного суду від 12 травня 1971 р. Теодосія Мовчанівського посмертно реабілітовано за відсутністю складу злочину.

Колекція матеріалів з розкопок Теодосія Мовчанівського, що зберігається у фондах НМІУ, налічує близько 20 тисяч одиниць зберігання.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!