У Москві відбулась творча зустріч Бориса Олійника з представниками української діаспори

197

Нещодавно в Національному культурному центрі України в
Москві відбулась творча зустріч Бориса Олійника з представниками української
діаспори російської столиці.

Відкриваючи зустріч із поетом, генеральний директор Центру
Володимир Мельниченко, зокрема, зазначив:

‑ Познайомившись уперше з Борисом Іллічем ще студентом у середині
60-х років минулого століття, я проніс через усе життя пам’ять про те, що він
уже тоді був для молоді духовним орієнтиром. Досліджуючи творчу спадщину Тараса
Шевченка, я раз-у-раз приходив до висновку, що поетична творчість Бориса
Олійник суголосна з багатьма поезіями Великого Кобзаря.

Під час зустрічі з українською громадою у Національному
культурному центрі України в Москві Борис Олійник прочитав вірші, що викликали
жвавий відгук у кожного присутнього у залі. Серед них: «Останній листок з
клена…», «Диво неповторне», «Ім’я Його…», «Цей вертеп заштатних
блюдолизів», «Осторога», «Ватаг спинив голодну вовчу зграю», «Конвергенція»,
«Безсоння», «Дістали», «Три сонця явилось йому в небесах», «Цей тоскний день,
закроєний з туману», «І всі нам винні», «Оптимістичне», «Ви думали», «Спомин»,
«Знайоме», «Чекання», «Ілюзія», «Не повернувсь», «Гість», «Чи нам і справді вже
забракло слів…» та інші.

З музичним вітанням на адресу почесного гостя Центру виступили
лауреати міжнародних конкурсів, студентки Московської консерваторії ім.П.
Чайковського Анастасія Ведякова (скрипка) та артист оркестру Великого театру
Максим Золотаренко (віолончель). У їх виконанні прозвучали дві українські пісні
«Туман яром» та «Ніч яка місячна», а також три п’єси Семена
Гулака-Артемовського з опери «Запорожець за Дунаєм» ‑ «Мазурка», «Стоїть явір над водою», «Козачок».

Наприкінці зустрічі взяв слово генеральний директор,
заступник голови Правління Спілки письменників Росії Володимир Середин, який
розповів про ідею видання в Росії збірки перекладів російською творів Бориса
Олійника, до якої ввійдуть як вірші, що вже неодноразово видавались у Росії,
так і ті поезії, що не були перекладені російською.

Після закінчення вечора до Бориса Олійника вишикувались у
довгу чергу бажаючі взяти автограф та сфотографуватися з ним на пам’ять. Були й
ті, хто дарували йому власні книжки.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!