У Москві сепаратисти організували “круглий стіл”, присвячений розробці підручника з історії “Новоросії”.
Про це повідомляє Газета.ru.
Появу посібника ще 27 червня анонсував Олег Царьов, який
перебуває у всеукраїнському розшуку за вчинення кримінальних злочинів.
Крім Царьова, у заході брали участь кілька представників
сепаратистів, а більшість учасників круглого столу склали переважно росіяни –
представники праворадикальної тусовки з оточення Алєксандра Проханова (газета
“Завтра”),
На засідання також були запрошені російські військові,
міліціонери, “теоретик англосаксонської змови” Ніколай Старіков,
директор Інституту країн СНД Константін Затулін, публіцист-сталініст Анатолій
Вассерман, історик Алєксандр Дюков, утікач Олександр Чаленко та інші євразійці.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
За підсумками заходу з’явиться експертна робоча група зі
складання підручника. На “круглому столі” пробували визначити
“ідеологію держави”, обговорити питання формування ідентичності та
системи цінностей республік.
Анонсовано, що в підручнику “буде величезний історичний
відрізок від найдавніших часів, а не тільки сучасні події”.
За словами представника “Народного фронту
Новоросії” Олександра Зінченка (керівника тітушок під час зимового
Антимайдану), ідеологію підручника в першу чергу визначатиме приналежність до
російського світу.
“Якщо Росія для нас зараз є свого роду бастіоном традиційних
гуманістичних цінностей, то Новоросія являє собою потужний форпост цих
цінностей на західному рубежі російської держави”, – сказав Зінченко.
Він також наголосив, що особливе місце в системі
“новоросійських” цінностей займає “Велика Перемога і той масовий
героїзм, який з нею пов’язаний”.
“По суті, Новоросія є символом торжества російського
духу, трудової доблесті і військової честі, – додав Зінченко. – Саме на цьому
ідеологічному базисі і формується національна самосвідомість народу
Новоросії”.
Царьов пообіцяв створити і почати тиражувати підручник до 1
вересня – щоб “устигнути до початку нового навчального року”.
Новоросія – адміністративна назва, запроваджена у XVIII
сторіччі імперською адміністрацією в Санкт-Петербурзі для земель Війська
Запорізького та Кримського Юрту (ханства). За царату використовувалася як
політичний термін.
Новоросійська губернія існувала на козацьких і татарських
землях двічі: в 1764-1783 рр. з центром у Кременчуку і в 1796-1802 рр. з
центром у Новоросійську (пізніше Катеринослав, нинішній Дніпропетровськ).
У XIX сторіччі губернію було розділено на три –
Катеринославську, Херсонську і Таврійську. Частина території нинішнього Донбасу
(Луганськ, Донецьк, Артемівськ, Маріуполь) входила до Катеринославської
губернії зі столицею в нинішньому Дніпропетровську. До неї ж належали Таганрог
і Ростов-на-Дону (нині територія РФ).
Північні землі нинішнього Донбасу ніколи не належали до
“Новоросії”. Слов’янськ (козацький Тор), Краматорськ, Старобільськ,
Біловодськ були у складі Слобожанської України (в ті часи Харківської
губернії).
Здобуті в результаті війн із Османською імперією землі
Дикого степу від Дністра до Кубані колонізовувалися переважно українцями.
На думку відомого дослідника історичної демографії, москвича
Володимира Кабузана, частка українців у Херсонській та Катеринославській
губерніях (разом) в середині ХІХ сторіччя складала 74%.